Управління освітою та фінансування освіти

Педагогіка і виховання » Управління освітою та фінансування освіти

В Україні існує три рівні загальної середньої освіти: початкова загальна освіта, базова загальна середня освіта, повна загальна середня освіта Відповідно існують загальноосвітні школи I (початкова), II (основна), III (старша) ступенів. Школи кожного з трьох ступенів можуть функціонувати разом або самостійно. Серед загальноосвітніх навчальних закладів виділяються:

навчальний заклад I-III ступенів з поглибленим вивченням окремих предметів та курсів;

гімназія - загальноосвітній навчальний заклад II-III ступенів з поглибленим вивченням окремих предметів відповідно до профілю;

ліцей - загальноосвітній навчальний заклад III ступеня з профільним навчанням і допрофесійною підготовкою;

колегіум - загальноосвітній навчальний заклад III ступеня філологічно-філософського та (або) культурно-естетичного профілів;

загальноосвітня школа-інтернат - загальноосвітній навчальний заклад з частковим або повним утриманням за рахунок держави дітей, які потребують соціальної допомоги;

спеціальна загальноосвітня школа (школа-інтернат) - загальноосвітній навчальний заклад для дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку;

загальноосвітня санаторна школа (школа-інтернат) - загальноосвітній навчальний заклад I-III ступенів з відповідним профілем для дітей, які потребують тривалого лікування;

школа соціальної реабілітації - загальноосвітній навчальний заклад для дітей (правопорушників, злочинців), які потребують особливих умов виховання (створюється окремо для хлопців і дівчат);

вечірня (змінна) школа - загальноосвітній навчальний заклад II-III ступенів для громадян, які не мають можливості навчатися у школах з денною формою навчання і навчаються у вечірній час після роботи.

В систему загальної середньої освіти входять позашкільний навчально-виховний заклад - навчальний заклад для виховання дітей та задоволення їх потреб у додатковій освіті за інтересами (науковими, технічними, художньо-естетичними, спортивними тощо); міжшкільний навчально-виробничий комбінат - навчальний заклад для забезпечення потреб учнів загальноосвітніх навчальних закладів у профорієнтаційній, допрофесійній, професійній підготовці.

Загальноосвітні навчальні заклади можуть створювати у своєму складі класи з вечірньою формою навчання, класи з поглибленим вивченням окремих предметів. За своїми організаційно-правовими формами загальноосвітні навчальні заклади можуть бути державної, комунальної та приватної форм власності. Відповідно вони утворюються, управляються, фінансуються різними органами. Частка приватних шкіл в Україні є мізерною і у більшості регіонів не перевищує 1 %, лише в Києві (4,9%), Севастополі (9,3), та Одеській області (3,0 %) є дещо помітною. Таким чином основна роль у забезпеченні населення послугами загальної середньої освіти відводиться державі.

Навчання у середніх навчальних закладах проводиться у двох вікових режимах і починається з 6/7-річного віку. Згідно з законом України "Про загальну середню освіту" з 2001/2002 навчального року середні школи переходять на режим навчання з 6 років тривалістю 12 років. Повна загальна середня освіта в Україні є обов’язковою.

До позашкільних навчальних закладів належать палаци, будинки, центри, станції дитячої, юнацької творчості, дитячо-юнацькі спортивні школи та ін.

Органи управління освітою

Центральні органи управління освітою.

Центральним органом управління освітою в Україні є Міністерство освіти і науки України, основним завданням якого є вироблення державної політики в галузі освіти та забезпечення її реалізації.

Законодавчо роль та функції Міністерства визначаються Законами України "Про освіту", "Про загальну середню освіту", "Положенням про Міністерство освіти і науки України", Постановою Кабінету Міністрів України "Питання Міністерства освіти України".

Міністерство підпорядковується Кабінету Міністрів України. Його очолює Міністр, який призначається та звільняється з посади Президентом України за поданням Прем’єр-міністра. Міністр має заступників. Для виконання конкретних завдань у складі Міністерства утворюються різноманітні підрозділи (департаменти, служби) (рис. 1). Гранична чисельність працівників центрального апарату Міністерства освіти і науки затверджується Кабінетом Міністрів, а структура центрального апарату, тобто кількість підрозділів Міністерства, чисельність в них працівників затверджується Міністром.

У складі Міністерства утворюється колегія з Міністра, який є головою колегії, заступників, а також керівників структурних підрозділів. На колегії узгоджуються питання, що стосуються завдань Міністерства.

Міністерство освіти і науки України взаємодіє з державними органами влади. З органів виконавчої влади на освітню політику Міністерства впливають Міністерство фінансів, яке погоджує питання щодо виділення бюджетних коштів на розвиток освіти, Міністерство економіки, яким фінансуються деякі освітні проекти, Державний комітет будівництва, архітектури і державної політики, що розробляє проекти будівель навчальних закладів, Міністерство охорони здоров’я, що розробляє санітарно-гігієнічні норми перебування дітей в школах, Міністерство праці та соціальної політики, що розробляє та узгоджує норми прийому та звільнення працівників освіти тощо.

Верховною Радою розглядаються та приймаються закони в галузі освіти, Президентом вони затверджуються. Президент також може видавати Укази, в яких іде мова про освітню сферу.

Міністерство взаємодіє з науковими державними установами, зокрема Академією педагогічних наук.

Фактична сторона. Такий розподіл функцій дозволяє створювати законодавчу базу, як основу для розвитку освіти.. Однак в Україні не напрацьовані механізми реального дотримання та відповідальності за недотримання, у тому числі на державному рівні, прийнятого законодавства. Тому в багатьох випадках закони носять суто декларативний характер. Так, фактично ніколи не дотримується величина фінансування закладів освіти, затверджена Законом України "Про освіту" у розмірі не менше 10% від національного доходу.

Перевага у вирішенні фінансових питань в освітній сфері надається Міністерству фінансів України, яке багато прийнятих на Верховній Раді та затверджених Президентом законів чи окремих положень законів заблоковує. Зокрема, в Законі України "Про освіту" сказано, що кошти закладів освіти та науки, які повністю або частково фінансуються з бюджету, одержані від здійснення або на здійснення діяльності, передбаченої їх статутними документами, не оподатковуються. Фактично в Україні не оподатковуються лише кошти, одержані від здійснення основної діяльності, а кошти, одержані закладами освіти іншим легальним чином, незалежно від їх подальшого застосування, оподатковуються на загальних підставах, що суперечить світовій практиці законодавства про неприбуткову організацію та зменшує величину додаткових надходжень в освіту.

Не виконується положення про визначення обсягу середньої заробітної плати педагогічним працівникам в обсязі, не нижчому від середньої заробітної плати в промисловості країни, інші положення.

Неформальна сторона. Проявляється у різноманітних впливах, що існують при підборі кадрів у складі Міністерства освіти і науки. Більшість працівників міністерства – люди з педагогічною освітою, які слабо орієнтуються в економічних питаннях функціонування галузі. Так, Департамент розвитку дошкільної, загальної середньої та позашкільної освіти займається суто педагогічними аспектами розвитку галузі і не розглядає питання фінансування загальноосвітніх шкіл, їх підпорядкування. Це не дозволяє скласти комплексне уявлення про стан загальноосвітньої школи.

Рис. 1. Структура Міністерства освіти і науки України.

Це цікаво:

Огляд сучасної французької системи освіти
Сучасна система французької освіти складалася протягом останніх двох сторіч та вважається однією із самих передових у світі. Основні її особливості - перевага державних навчальних закладів і безкоштовність навчання для всіх, включаючи іноземців (правда, університети стягують зі студентів номінальну ...

Імітаційні методи активного навчання
Розглянемо класифікацію методів активного навчання для ВУЗу запропоновану А.М. Смолкіним. Він розрізняє імітаційні методи активного навчання, тобто форми проведення занять, у яких учбово-пізнавальна діяльність побудована на імітації професійної діяльності. Імітаційні методи діляться на ігрові й неі ...

Хвильові властивості світла
Доведення хвильових характеристик досліджуваного процесу – наявність для цього процесу явища інтерференції і дифракції. Так само і в випадку видимого світла явище інтерференції і дифракції, характерні для нього, кажуть про те, що світло володіє хвильовими властивостями. Так як в старшій школі, згід ...

Інтерактивні уроки

Інтерактивні уроки

На початку ХХІ століття соціокультурний розвиток людства визначив закріплення складної та суперечливої тенденції, що дістала назву глобалізації.

КАТЕГОРІЇ

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.novapedahohika.com