Історія досліджень процесу формування освітнього середовища навчального закладу

На сьогоднішній день в теорії виховання використовують різноманітні підходи в управлінні процесом розвитку та формування особистості дитини. Але умови сучасного життя все більше змушують учених звертати увагу на такий факт, як значимість середовища в розвитку дитини.

Існує безліч підходів та варіантів у системі виховання, які б сприяли ефективному формуванню особистості, та всі вони є не досить ефективними, якщо входять у протиріччя з оточуючим середовищем. Особистісний, індивідуальний та інші підходи втрачають свою силу, якщо не звертати увагу на соціокультурний та природний контекст розвитку дитини. Дана обставина береться до уваги в існуючих виховних системах, яким необхідне сприятливе середовище для реалізації свого потенціалу. Таким чином, середовищний підхід необхідно розглядати як важливе доповнення до компонентів виховної системи, що вже існують та як спосіб організації середовища, оптимізації його впливу на особистість школяра.

Поняття «середовищний підхід» увійшло в педагогічну термінологію багато років тому, але розуміння сенсу цього явища неоднозначне, підходи до розуміння даного педагогічного явища достатньо різноманітні, відсутня єдність думок і позицій науковців з даного питання, тож воно і викликає жвавий інтерес у дослідників.

На межі ХХ-ХХI століть проблема впливу середовища на розвиток особистості стає більш актуальною, що було викликано зверненням уваги дослідників на особистісно-орієнтовний підхід. Розроблялися нові ідеї, робилися спроби відновити середовищний підхід вітчизняних та зарубіжних шкіл минулих століть. На сучасному етапі концептуальним осмисленням феномену середовища, розробкою підходів, принципів та основних його характеристик займаються Ю. Мануйлов, Ю. Громико, В. Ясвін, І. Шендрик та інші. Так, Ю. Мануйлов підкреслює значимість середовища в розвитку особистості, його тісний взаємозв’язок з виховною системою. Саме він започаткував використання терміну – «середовищний підхід» у педагогіці, який раніше використовувався у психології та архітектурі.

Враховуючи вище зазначене та необхідність подальшої наукової розробки означеної проблематики у педагогіці нами була обрана тема: «Історія досліджень процесу формування освітнього середовища навчального закладу».

Об’єкт – формування освітнього середовища навчального закладу.

Предмет – історія досліджень процесу формування освітнього середовища навчального закладу.

Мета – здійснити ретроспективний аналіз досліджень процесу формування освітнього середовища навчального закладу та визначити особливості становлення і розвитку освітнього середовища та розкрити його вплив на формування особистості учня.

Для реалізації поставленої мети були поставлені наступні завдання:

1. Розкрити та довести актуальність дослідження проблеми.

2. Схарактеризувати етапи формування середовищного підходу у педагогічній теорії.

3. Висвітлити особливості виховного простору як педагогічного феномену, можливості та варіанти його створення.

4. Проаналізувати особливості середовищного підходу у вихованні за Ю. Мануйловим.

5. Розкрити особливості підходу І. Шендрика у проектуванні освітнього простору суб’єкта.

Для реалізації мети дослідження і вирішення поставлених завдань використовувався комплекс методів науково-педагогічних досліджень: теоретичних: аналіз, узагальнення та систематизація педагогічної, методичної, довідкової літератури для визначення теоретичних основ дослідження.

Практичне значення полягає в тому, що результати дослідження можуть бути використані вчителями та студентами-практикантами для створення освітнього простору, що буде сприяти всебічному розвитку особистості.

• Історія формування середовищного підходу в педагогічній науці
• Етапи формування середовищного підходу у педагогічній теорії
• Виховний простір як педагогічний феномен, можливості та варіанти його створення
• Особливості середовищного підходу у вихованні за Ю. Мануйловим
• Підхід І. Шендрика у проектуванні освітнього простору суб’єкта

Це цікаво:

Сутність поняття «активізація пізнавальної діяльності учнів»
У дидактичних дослідженнях є різні визначення поняття активізація. Активізація навчання — поліпшення методів і організаційних форм навчальної роботи, яка забезпечує активну і самостійну теоретичну та практичну діяльність школярів у всіх ланках навчального процесу» Активізація навчально-пізнавальної ...

Випромінювання абсолютно чорного тіла
Зручним об’єктом теоретичних досліджень рівноважного випромінювання є поняття абсолютно чорного тіла, яке вперше запропонував німецький фізик Густав Кірхгоф. Абсолютно чорне тіло можна уявити собі як порожнину, котра має електромагнітне поле й оточена стінками, нагрітими до певної температури. Стін ...

Рекомендації по використанню прогресивних ідей вітчизняного досвіду організації професійного виховання в сучасних умовах
Вивчення історичного досвіду професійного виховання робочих швейних спеціальностей у системі професійно-технічної освіти України, його аналіз і періодизація дозволили зробити висновок, що його організація й мети на кожному етапі суспільного розвитку були пов'язані зі змінами в політичному і соціоку ...