У наш час, коли створюються передумови для становлення української національної школи – навчально-виховного закладу, зорієнтованого на перспективу розвитку духовного й інтелектуального потенціалу української нації, кожен учень має здобути міцні орфографічні знання і риси сучасної, орфографічно грамотної, інтелектуально розвинутої людини. У державній національній програмі «Освіта» («Україна ХХІ століття») виділено положення про те, що випускники загальноосвітньої школи повинні досконало володіти українською мовою як рідною, так і державною. Безумовно підвалини цих знань закладаються в початковій школі, і ґрунтуватися ця робота повинна на «діяльнісно–проблемному підході до організації навчального процесу», метою якого має бути «головним чином підвищення культури мовлення та грамотності школярів». Розпочинатись таке навчання має з формування в учнів «орфографічного чуття», тобто, коли вони безпомилково пишуть не тільки слова, правопис яких ґрунтується на фонетичному принципі, а й на правилах, яких вони ще цілеспрямовано не вивчали. Такий, випереджувальний за своєю суттю, підхід використовується під час навчання орфографії молодших школярів.
Формування орфографічної навички молодших школярів є одним із важливих завдань уроків української мови в початкових класах. Серед вправ, спрямованих на розвиток навички правопису учнів, чільне місце посідає списування, яке сприяє розвитку в дітей зорової пам’яті, орфографічної пильності, техніки письма, вміння порівнювати написане зі зразком.
Для формування в учнів навички усвідомленого списування науковцями й вчителями - практиками розроблені різні варіанти алгоритмів. Однак проведений нами аналіз рівня сформованості вміння списувати в учнів 4-А класу Роганського аграрного ліцею показав, що текст без помилок списало 31,2% дітей, з однією помилкою списало 12,5% учнів, допустили 2-3 помилки 21,2% школярів, 5 помилок – 25,5% учнів, 8 і більше допустило 9,6% дітей.
Аналіз публікацій таких авторів, як М.С.Вашуленко, К.О.Воскресенська, Н.О.Воскресенська, С.П.Олійник, А.І.Присяжнюк та ін., дозволяє визначити, що списування – один із найбільш уживаних видів письмових вправ, спрямований на формування вмінь запам’ятовувати графічні образи слів. Часто можна почути в школі таке: « Учневі треба було списати готовий текст, а в нього стільки помилок у роботі!». Дійсно, чому так буває? Щоб відповісти на це питання, ми вирішили зайнятися вивченням цієї проблеми. Обрана нами тема є актуальною і потребує дослідження, зокрема з’ясування питань, які з видів списування для учнів є складними? Чому? Як, відповідно до норм оцінювання навчальних досягнень молодших школярів, навчити дітей списувати і без помилок, і швидко, і каліграфічно правильно.
Актуальність даної проблеми і сприяла вибору теми нашої роботи «Види списування та методика їх проведення на уроках рідної мови в початкових класах».
Об’єкт дослідження: процес формування орфографічних навичок у молодших школярів на уроках рідної мови.
Предмет дослідження: списування як вид орфографічної вправи.
Мета дослідження: описати види списування та методику їх використання на уроках рідної мови у початкових класах.
Завдання дослідження:
- опрацювати лінгвістичну та методичну літературу з теми дослідження;
- розкрити сутність понять «орфографія», «орфограма», «орфографічні навички», «орфографічні вправи»;
- проаналізувати програму та підручники з рідної мови для початкових класів з метою виявлення в них наявності вправ на списування;
- розробити низку вправ на списування для 2-го класу під час опрацювання теми «Службові слова в реченні».
Методи дослідження:
- вивчення літератури з теми дослідження;
- аналіз шкільної програми і підручників;
- аналіз учнівських робіт;
- розробка низки вправ на списування.
Це цікаво:
Кризи дитячої обдарованості
Багато авторів відзначають нерівномірну динаміку розвитку дитячої обдарованості. Феномен "зникнення", "загасання" обдарованості давно цікавить практиків - психологів і педагогів. Що ж робити, щоб дитяча обдарованість не зникала? А якщо вона повинна зникнути, то чи варто витрачат ...
Аналіз змісту знань про людину, які формуються у курсі природознавства у 3
класі
Щоб з’ясувати, які знання про людину формуються у курсі природознавства у 3 класі, ми здійснили аналіз програми. Аналіз програми курсу показав, що "Природознавство" як навчальний предмет має інтегрований характер, оскільки його зміст утворює система уявлень і понять, відібраних із різних ...
Педагогічний експеримент по обґрунтуванню методики формування валеологічних
знань в процесі фізкультурної освіти молодших школярів
Виходячи з мети дипломного дослідження, був проведений педагогічний експеримент по обґрунтуванню ефективності методики формування системи теоретичних знань валеологічного характеру на уроках фізичної культури у молодших школярів. У експериментальну групу увійшло 10 учнів 1 класу. Контрольна група с ...
На початку ХХІ століття соціокультурний розвиток людства визначив закріплення складної та суперечливої тенденції, що дістала назву глобалізації.