Виховання рідними та близькими любові та поваги до уроків фізичної культури

Історична доля української нації склалася так, що в період відновлення своєї державності український національний організм вступив ослабленим мужньо, багатовіковою духовною та збройною боротьбою за національне визволення та відновлення своєї державності, довготривалим перебуванням у підневільному стані, коли планово винищували духовну та інтелектуальну еліту, організовували нелюдські експерименти та голодомори.

У всі часи та у всіх народів світу серед важливих факторів формування національної самосвідомості була жива пам’ять про національних героїв, що передавалася з уст в уста, від дідів і батьків до синів та онуків, на основі якої народ витворював для себе національно-ідеальні типи, яких огортали ореолом святості, на вчинках яких вчилися, дії яких наслідували молоді покоління.

Сьогодні понад 65% молодих батьків, нагороджуючи дітей, не мають ані найменшого уявлення про мету, завдання, форми та методи виховання дітей у сім’ї; 20% керуються досвідом народної педагогіки, виховуючи власних дітей так, як їх самих виховували їхні батьки. І лише 15% мають належні психолого-педагогічні знання, ознайомлені з науково-педагогічною літературою, з найпередовішим досвідом виховання дітей у сім’ї та в різних типах шкіл і позашкільних закладів. Ця частина батьків і забезпечує належний розвиток, виховання та підготовку дітей до навчання у школі, дітей, з яких в основному і виростають майбутні “хорошисти” і відмінники навчання. А решта дітей приходять до школи практично не підготовленими до сприйняття складних навчальних програм з переважної більшості предметів, що в кінцевому підсумку породжує серйозні труднощі для вчителів у справі формування всебічно й гармонійно розвиненої, національно свідомої і потенційно актуальної особистості з кожної дитини, що потрапляє до школи.

Діти, які сьогодні вчаться в початкових класах, народилися або прийшли до школи уже після проголошення України незалежною, суверенною державою. Вони живуть і формуються під впливом конституції України, Державної національної програми “Освіта”, нового закону “Про освіту”, в якому зазначено: “Метою освіти є всебічний розвиток людини як особистості та найвищої цінності суспільства, розвиток її талантів, розумових і фізичних здібностей, виховання високих моральних якостей, формування громадян, здатних до свідомого суспільного вибору, збагачення на цій основі інтелектуального, творчого, культурного потенціалу народу, підвищення освітнього рівня народу.”

• Родина – головна структура суспільства
• Зв’язок школи та сім’ї в фізичному вихованні дітей
• Лицарське виховання дітей в українській сім’ї
• Здорова дитина – обов’язок батьків

Це цікаво:

Диференційоване навчання грамоти
Учені та вчителі вважають, що диференційований підхід слід запропонувати з перших уроків, починаючи з навчання грамоти. Кожному школяреві маємо дати стільки, скільки потребує його розум, стільки дозволить здібності та вміння. Диференціювання з рідними групами дітей нагадує роботу в класі-комплекті, ...

Становлення особистості через виховання
Перші спроби розглядати виховання як соціальний феномен зробив Е. Дюркгейм. Виховання за своєю природою є таким: його сутність полягає в соціалізації індивідів, підготовці до життя, до взаємодії у групах, суспільстві. Виховувати дитину – означає проявити до неї «примушення», яке є головною ознакою ...

Народна педагогіка у системі освіти
У педагогічній практиці ми досить часто стикаємося з поняттями «система виховання» і «виховна система» на підставі того, що у складному полі функціональному педагогічному процесі важливе використання не окремих, розрізнених заходів, а цілісної, продуманої системи багатобічних дій, що повною мірою м ...