Формування квантових уявлень при вивчені фізики в загальноосвітній школі

Педагогіка і виховання » Формування квантових уявлень при вивчені фізики в загальноосвітній школі

Кінець ХІХ – початок ХХ століття ознаменувався виникненням багатьох нових наук. А деяким “старим” наукам молоді і малодосвідчені, але дуже завзяті і талановиті вчені, а також їхні старші і досвідченіші колеги вдихнули нове життя. До цих наук можна віднести не лише фізику, але й хімію, біологію, економіку та ін. Вчені робили фундаментальні відкриття, ставили надважливі експерименти, будучи переконаними, що їхні відкриття принесуть користь людям. Квантова механіка є фундаментальною фізичною теорією, що в описі мікроскопічних об’єктів розширює, уточнює і поєднує результати класичної механіки і електродинаміки. Ця теорія є базою для багатьох напрямів фізики та хімії, включаючи фізику твердого тіла, квантову хімію та фізику елементарних частинок.

У фізиці того часу склалася надзвичайно цікава ситуація. Стара класична механіка, яка, описуючи рух матеріальних частинок, базувалася на ідеях ньютонівської механіки та рівняннях Максвелла для електромагнітного поля, пояснювала переважно всі відомі на той час експерименти. І здавалося, що основне завдання фізики полягало у тому, щоб довести до кінця розрахунки для тих випадків, для яких це ще не вдалося зробити. Ідейний бік не викликав сумнівів. Становище у фізиці того часу яскраво характеризують слова одного відомого фізика, який зауважив, що у фізиці залишилося три основні нерозв’язані задачі: вивести формулу для рівноважного теплового випромінювання, з’ясувати природу кулястої блискавки і пояснити чому гуде електричний дріт. Саме перша із цих задач була тим пробним каменем, на якому чітко проявилась обмеженість класичних уявлень.

Квантова механіка є теорією атомних явищ, що вивчає закономірності мікросвіту і встановлює закони руху елементарних частинок, атомних ядер, атомів, молекул, їх сукупностей. Закони квантової механіки також дають змогу з’ясувати будову атомів і атомних ядер, природу хімічного зв’язку, пояснити періодичну систему елементів; вони є основними для вивчення макроскопічних тіл як систем взаємодіючих частинок (метали, напівпровідники, діелектрики, квантові рідини, плазму). Лише квантова механіка дала пояснення таким явищам, як феромагнетизм, надплинність, надпровідність. Вона теж є основою при вивчені на молекулярному рівні явищ у біології. Астрофізика, яка вивчає будову і еволюцію зір та Всесвіту, сьогодні не може обходитись без квантово-механічного опису фізичних процесів, які там відбуваються. Що більше астрофізичні об’єкти є своєрідною експериментальною лабораторією, у якій “перевіряються ”сучасні гіпотези і теоретичні розробки квантової теорії. На сучасному рівні розвитку людського пізнання квантова механіка значною мірою – наш науковий світогляд і наше розуміння Природи.

У зв'язку з цим виникла необхідність створення нової фізичної теорії, яку назвали квантовою теорією матерії, або квантовою фізикою. На початку XX століття завдяки працям багатьох видатних вчених (М.Планка, А.Ейнштейна, Н.Бора, пізніше де Бройля, Гейзенберга, Е.Шредінгера та інших) квантова фізика міцно утвердилася в науці. Успіхи квантової фізики привели до того, що її питання були включені в програми вищих та середніх навчальних закладів.

Об’єктом нашого дослідження є навчальний процес з фізики в середній школі.

Предмет дослідження – формування квантових уявлень учнів при вивченні фізики в загальноосвітній школі.

Мета дослідження - вдосконалення методики вивчення фізики в загальноосвітній школі на основі комплексного використання різних засобів навчання та видів наочності.

Теоретичний аналіз проблеми дозволяє висунути таку гіпотезу: використання засобів ІТ при вивченні фізики буде створювати передумови для цілісного сприймання учнями змісту виучуваного матеріалу; підвищенню їх рівня знань, умінь і навичок; сприятиме формуванню в школярів творчого мислення.

Проблема та гіпотеза, що з неї випливає, визначили такі основні завдання дослідження:

Проаналізувати стан використання ЕОМ у практиці шкільного навчання фізиці та ступінь розробки даної проблеми в психолого-педагогічній літературі.

Відібрати фізичні явища і об’єкти фізики, для яких буде доцільним створення і використання комп’ютерних моделей та інших педагогічних програмних засобів.

Обґрунтувати умови вивчення розділів фізики на основі використання комп’ютерної техніки.

На основі умов, які забезпечують ефективне використання ЕОМ при вивченні фізики, психолого-дидактичних вимог до комп’ютерних програм навчального призначення розробити систему навчальних комп’ютерних моделей та інших педагогічних програмних засобів для вивчення фізики в середній школі.

Розробити методику використання системи педагогічних програмних засобів для проведення різних типів занять з фізики.

Методологічною основою дослідження є діалектико-матеріалістична теорія пізнання, закономірності і принципи навчання.

Для вирішення цих завдань використовувалися такі методи дослідження:

аналіз філософської, психолого-педагогічної, науково-методичної та технічної літератури з метою вивчення стану досліджуваної проблеми і теоретичних основ її вирішення;

аналіз досвіду впровадження комп’ютерної техніки в навчальний процес;

вивчення і узагальнення досвіду викладання фізики з допомогою ЕОМ в середній школі;

Наукова новизна отриманих результатів полягає у наступному:

враховуючи вимоги до комп’ютерних програм навчального призначення, розроблено систему педагогічних програмних засобів для вивчення явищ та процесів шкільної фізики;

запропоновано систему демонстраційних модельних дослідів на основі використання ЕОМ, які суттєво розширюють зміст навчального експерименту з фізики;

Теоретичне значення дослідження:

обґрунтування результативності використання комп’ютерів для підвищення ефективності вивчення фізики в середній школі;

обґрунтування комплексного підходу до використання засобів ІТ та інших засобів навчання при вивченні фізики.

Практичне значення роботи полягає в розробці системи педагогічних програмних засобів для вивчення фізики з метою реалізації модельних дослідів та дослідницьких лабораторних робіт при вивченні фізики, які можуть бути використані вчителями шкіл, професійно-технічних училищ, викладачами фізики технікумів, учнями для самостійного вивчення питань з фізики. Дана робота сприятиме формуванню в учнів стійкого інтересу до вивчення_фізики.

Розділ "Квантова фізика" містить дві теми: "Світлові кванти. Дії світла" і "Атом і атомне ядро". Згідно цієї програми зміст даного розділу значно поновлено.

Так, в темі "Світлові кванти. Дії світла" після ознайомлення з ідеєю квантування, корпускулярно-хвильовим дуалізмом учні переходять до розгляду ефекту Комптона, який є важливим доказом існування фотонів.

При вивченні теми "Атом і атомне ядро" учні ознайомлюються з радіоактивними перетвореннями атомів, взаємними перетвореннями елементарних частинок, експериментальними методами дослідження атомних ядер та елементарних частинок, що сприяє формуванню сучасної фізичної картини світу.

В темі "Елементарні частинки" учні ознайомлюються з рядом елементарних частинок (крім відомих їм раніше електронів, протонів, нейтронів), їх властивостями, класифікацією, отримують уявлення про взаємодію та її механізм на елементарному рівні, про види фундаментальних взаємодій.

Ідея своєрідності законів мікросвіту, їх відмінність від законів класичної фізики пронизує розділ "Квантова фізика". Проте учні не мають достатнього уявлення про квантову механіку, про суть квантово-механічного опису явищ мікросвіту. Ми підтримуємо думку О.І.Бугайова про те, що діюча програма з фізики повинна бути доповнена такими питаннями, як гіпотеза де Бройля; хвильові властивості речовини; квантово-механічний опис руху мікрочастинок, співвідношення неозначеності Гейзенберга. Завдяки цьому учні будуть ознайомлені з вихідними положеннями квантової механіки (на якісному рівні). Крім того, ознайомлення учнів з хвильовими властивостями мікрочастинок дасть змогу легко перейти до вивчення квантування імпульсу та енергії мікрочастинок. При цьому за основу викладу передбачається покласти досліди, що ілюструють наявність хвильових властивостей електронів, нейтронів, атомів і молекул, фізичний зміст хвиль де Бройля, мислений експеримент Гейзенберга тощо.

У курсі фізики будову речовини розглядали в основному на молекулярному рівні. Про будову атома учні отримали знання, необхідні для розуміння таких явищ, як електризація та електричний струм. В даному розділі учні ознайомлюються з будовою речовини на атомному і субатомному рівнях. В темі "Атом і атомне ядро" учні вивчають спочатку будову атома за Резерфордом-Бором, а потім отримують і сучасні уявлення про будову атома. Модель атома Резерфорда-Бора не викликає труднощів при вивченні. Проте, викладаючи це питання, вчитель повинен звернути увагу на ті протиріччя, які привели в наступному до появи постулатів Бора. Це досить важливо, оскільки дає вчителю можливість показати роль протиріч у розвитку фізичної науки. При вивченні постулатів Бора найбільш важливою є ідея про стаціонарні стани атомів і про випромінювання (поглинання) енергії атомами при переході їх з одних стаціонарних станів в інші. Експериментальним підтвердженням ідеї Бора про стаціонарні стани виступають досліди Франка і Герца.

Найбільші труднощі виникають у вчителя та учнів при вивченні моделі атома за Бором. Питання про енергію електрона в атомі засвоюється учнями задовільно. Коли ж мова заходить про квантування радіуса орбіти електрона в атомі, то ця ідея виявляється дуже незвичною для свідомості учнів. Складність проблеми поглиблюється й тим, що при нинішній традиційній структурі і способі подання матеріалу немає можливості викладати це питання інакше, як постулюючи зв'язок радіуса електрона з сталою Планка (це здійснюється шляхом нового поняття момент імпульсу електрона).

Достатня увага приділена складу і властивостям ядра атома (його розміру, заряду, масі, густині, енергії зв'язку, питомої енергії зв'язку та ін.). Проте із-за недостатньо чіткого висвітлення матеріалу в навчальному посібнику, присвяченому питанню про будову атомного ядра і властивостей ядерних сил, із-за недостатнього вивчення цього питання у фізиці для вчителя і учнів виникає ряд труднощів. Властивості ядерних сил або зовсім не розглядаються, або розглядаються поверхнево. Ми вважаємо, що доцільно детальніше зупинитися на даному питанні, оскільки лише властивість насичення ядерних сил дозволяє пояснити дивну властивість стійкості і стабільності деяких хімічних елементів.

Основний зміст розділу становлять поняття про фотон і його властивості, фотоефект, поняття про корпускулярно-хвильовий дуалізм властивостей світла; поняття про атом як складну квантову систему (досліди Резерфорда, ядерна модель атома, модель атома Резерфорда-Бора, квантові постулати Бора, досліди Франка і Герца); вивчення складу радіоактивного випромінювання, закон радіоактивного розпаду, склад ядер атомів, ядерні реакції, ділення ядер атомів урану, ядерний реактор, термоядерний синтез. Їх вивчення має велике значення з точки зору формування наукової картини світу, розкриття практичного використання фізичних законів, явищ і процесів.

Із усіх перерахованих вище питань досліди з фотоефекту, з розсіювання альфа-частинок, досліди по вивченню складу радіоактивного випромінювання, досліди Франка і Герца, ефект Комптона відносяться до фундаментальних фізичних дослідів, тобто до таких дослідів, які докорінним чином змінили існуючі до них фізичні уявлення і відіграли важливу роль у формуванні сучасної картини світу.

Безпосередньому застосуванню одержаних фізичних знань на практиці сприяє ознайомлення учнів із будовою і принципом дії фотоелементів, з прикладами їх використання в техніці, фізичними основами спектрального аналізу, з використанням радіоактивних ізотопів в промисловості, сільському господарстві, в науці, медицині, ознайомлення з принципом роботи ядерного реактора, проблемами ядерної енергетики, термоядерним синтезом.

В діючій програмі з фізики не передбачено вивчення дослідів Франка і Герца (рівень А). Вивчення стану викладання квантової фізики в середній школі і наш досвід роботи дозволяють стверджувати, що для успішного формування в учнів поняття про атом як систему з дискретними значеннями енергії, розгляду лише дискретності лінійчастих спектрів випромінювання і поглинання недостатньо.

Не менш важливим недоліком є і те, що ефект Комптона, який включено до теми "Світлові кванти. Дії світла", як основний матеріал, протягом ряду років не рекомендовано вивчати в школі. Мотивується це відсутністю навчального матеріалу в підручнику з фізики, а також відсутністю експериментальної бази для вивчення його в середній школі. Практика ж вивчення в цілому теми "Світлові кванти. Дії світла", як і теми "Атом і атомне ядро", показує неправомірність тільки словесного викладання навчального матеріалу. Методика викладання передбачає вивчати основний матеріал шкільного курсу фізики на експериментальній основі. Такий стан виступає як протиріччя і знижує ефективність всієї роботи вчителя на завершальному етапі узагальнення і систематизації знань і вмінь учнів з фізики.

Особливості методики вивчення квантової фізики в середній школі визначаються місцем розділу "Квантова фізика", а також специфікою навчального матеріалу цього розділу.

Квантову фізику вивчають в кінці шкільного курсу фізики. Протягом всього курсу фізики учні не зустрічались з дуалізмом властивостей частинок, речовини і поля, з дискретністю енергії, з властивостями ядра атома, з елементарними частинками. Лише про будову атома учні отримали початкові знання з курсу фізики і хімії. Ця обставина вимагає від вчителя побудувати навчальний процес таким чином, щоб при вивченні матеріалу досягти глибокого і міцного засвоєння знань учнями. Як відомо з психології навчання, для глибшого та свідомішого засвоєння понять, важливо, щоб кожне з них розвивалося поступово, а процес закріплення здійснювався поетапно і протягом певного часу. З цією метою під час вивчення механіки, молекулярної фізики, електродинаміки потрібно проводити пропевдичний розгляд деяких понять, з якими учні матимуть справу при вивченні квантової фізики. Крім цього для підвищення якості засвоєння матеріалу потрібно спиратися на раніше отримані знання. Наприклад, при вивченні радіоактивного розпаду і ядерних реакцій потрібно широко спиратись на закони збереження маси і заряду.

До вивчення квантової фізики учні підходять, ознайомившись з основними фундаментальними фізичними законами, такими як закон всесвітнього тяжіння, закон Кулона, закон збереження імпульсу, закон взаємозв'язку маси і енергії, закон релятивістської маси та інші. Учні засвоїли на класичному і дещо релятивістському рівні основні категорії: сила, маса, енергія, взаємодія, рух, поле, речовина, час, простір і т. д. Тому перед вчителем постає проблема систематизації та узагальнення знань, одержаних в процесі вивчення всього курсу фізики. Вирішення цієї проблеми сприятиме формуванню в учнів сучасного уявлення про картину світу, формуванню наукового світогляду.

Характер навчального матеріалу розділу "Квантова фізика" визначає серйозні об'єктивні перешкоди, які виникають при викладанні даного розділу фізики в середній школі.

Квантова фізика оперує значеннями величин, які суттєво відрізняються від значень величин, якими користуються при описі макроскопічних систем. Внаслідок цього виникає проблема організації обчислень на уроці. Як свідчить практика, обчислення в процесі пояснення різних фізичних констант, ілюстрація застосування формул для дослідження конкретних ситуацій (наприклад, хвиль де Бройля, які пов'язані з різними об'єктами, розміру ядра, його густини, енергії зв'язку і т. п.) ведуть до значного емоційного впливу на учнів, сприяють розумінню і засвоєнню ними навчального матеріалу [130]. Оскільки такі обчислення досить громіздкі і забирають багато часу, то використати цей елемент навчального пояснення можна, якщо для цього використати можливості комп'ютера або калькулятора.

Із-за складності та недостатньої наочності дослідів, вимог техніки безпеки, дороговизни демонстраційних установок і обладнання кількість демонстраційних дослідів, які можна провести при вивченні розглядуваного розділу, в середній школі, мізерно мала. Крім того, навчальний експеримент при вивченні квантової фізики недостатньо розкриває особливості та кількісні закономірності явищ мікросвіту та можливостей їх практичного використання. Тому, крім експерименту, широко використовують малюнки, графіки, фотографії треків, плакати і діапозитиви, які ілюструють фундаментальні досліди (досліди з вивчення складу радіоактивного випромінювання, досліди Резерфорда з розсіювання альфа-частинок та ін.), а також розкривають принцип дії пристроїв, які реєструють частинки, прискорювачів, атомного реактора, атомної електростанції тощо. Однак ці види наочності недостатньо активізують мислительну діяльність учнів, не знайомлять їх з основами експериментальних методів досліджень.

Вивчення матеріалу квантової фізики в основному проводиться на якісній основі, чисто описово, оскільки складність сучасного математичного апарату, який описує фізичні процеси в атомі та ядрі, не дозволяє використовувати його на уроках. При цьому виникає необхідність у використанні моделей, аналогій, різного виду наочності.

В процесі вивчення квантової фізики учні ознайомлюються з ненаочними явищами мікросвіту, з ідеєю квантування, корпускулярно-хвильовим дуалізмом властивостей світла і частинок, з поняттями, які не мають аналогів в макросвіті. В зв'язку з тим, в учнів виникають значні психологічні труднощі.

Особливість вивчення даного матеріалу ще й полягає в тому, що переважними методами навчального дослідження виступають теоретичні методи. Саме з позицій теоретичного аналізу учні осмислюють всі розглядувані та описувані результати і висновки гіпотез і теорій. В цьому випадку особливе значення набуває використання учнями теоретичного способу мислення, який передбачає вміння аналізувати різного виду моделі (модельні досліди і уявлення, графіки, математичні вирази) і використовувати отримані при цьому дані, висновки в наступному навчальному процесі. При вивченні явищ мікросвіту вчитель повинен постійно ознайомлювати учнів із загальнонауковими методами пізнання - спостереженнями, експериментом, абстрагуванням, ідеалізацією, аналогіями, моделюванням, мисленим експериментом, роллю приладів у вивченні фізичних явищ. Розгляд цих методологічних питань має виключне значення для формування наукового світогляду, для розуміння логіки процесу пізнання навколишньої дійсності.

Дуже мало уваги в нині діючій програмі з фізики приділяються розв'язуванню експериментальних задач, які спонукали б учнів до творчого мислення та самостійності в процесі навчання.

Оскільки через "ненаочність" навчального матеріалу квантової фізики особливого значення для вивчення явищ мікросвіту набуває використання моделей, аналогій, різного роду іншої наочності, то детальніше зупинимося на розгляді таких питань, як модель, метод моделювання та дидактичних можливостях цього методу у вивченні питань квантової фізики.

Моделлю може бути будь-який об'єкт, установка, явище або мислений образ, за допомогою яких вивчаються більш складні явища, споруди, машини. Моделі використовуються для вивчення відповідних об'єктів, явищ і процесів, які вже існують реально, але безпосереднє вивчення їх неможливе або становить значні труднощі. В іншому випадку моделі використовуються для дослідження ще не існуючих установок, приладів, споруд тощо.

Отже, модель - це той посередник, що його людина ставить між собою і досліджуваним об'єктом. Модель є представником самого об'єкта або його замінника.

Метод пізнання, який передбачає побудову моделей і використання їх для вивчення відповідних об'єктів з метою отримання нової інформації, називається методом моделювання.

Навчальна модель використовується тоді, коли безпосереднє вивчення учнями відповідного об'єкта становить значні труднощі або зовсім неможливе в умовах школи. Вона може відтворювати зовнішнє виявлення об'єкта або розкривати деякі особливості його внутрішньої структури. На основі моделі учень дістає певну інформацію (якісну або кількісну) про об'єкт вивчення.

Використання моделей у навчальному процесі з фізики дозволяє виділяти і відображати найважливіші для пізнання зв'язки в явищах, які часто бувають недоступні для безпосереднього спостереження, осмислити суть деяких фізичних явищ. Моделювання дає вчителеві можливість глибше розкрити на уроці зміст фізичних понять, ознайомити учнів із сучасною експериментальною базою фізики, розкрити важливе значення методів дослідження фізичних явищ і процесів, озброїти учнів системою фізичних знань у тісному зв'язку з методами наукових досліджень.

В основу класифікації навчальних моделей можна покласти різні їх ознаки або принципи. Так, наприклад, можна класифікувати навчальні моделі за їх будовою, за способом одержання інформації, за дидактичними можливостями тощо.

Використання моделей при вивченні явищ мікросвіту зумовлене тим, що розвиток квантової фізики нерозривно пов'язаний з методом моделювання. Моделі відображають світ реальних мікрооб'єктів і є наочним зображенням тих систем або процесів, які безпосередньо не можна спостерігати. Вони пояснюють на відповідному етапі розвитку науки структуру будови атома, розкривають окремі його властивості і на основі цього дають можливість зрозуміти чимало макроскопічних явищ. Деякі з цих моделей вивчаються в шкільному курсі фізики.

При вивченні атомної фізики учнів доцільно ознайомити з моделями атома (У. Томсона (Кельвіна), Дж.-Дж. Томсона, Е. Резерфорда, Н. Бора), щоб вони мали змогу переконатися в тому, що кожна наступна модель повніше описує досліджуваний об'єкт - атом.

Розглядаючи моделі ядра, вчитель має можливість пояснити учням, що модель може стати основою для створення фізичної теорії. Зокрема, він зазначає, що, спираючись на краплинну модель, вченим довелося створити теорію, яка пояснює деякі особливості ядерних процесів. Разом з тим учням слід пояснити, що на основі цієї моделі не було змоги з'ясувати інші властивості атомного ядра. А це пояснюється тим, що мікрооб'єкти мають дуже складні властивості, тому неможливо побудувати єдину модель, яка повністю відтворювала б їх структуру і поведінку. У таких випадках квантової фізики доводиться використовувати різні моделі, які доповнюють, а іноді навіть (з погляду класичної фізики) заперечують одна одну. Так, наприклад, крім краплинної моделі ядра, відомі оболонкова, оптична, узагальнена та інші - всього понад 20 моделей. Кожна з них вносить свою частку в ту загальну картину будови атомного ядра, яка сьогодні відома фізикам. Тим самим вчитель підводить учнів до розуміння ними принципу доповняльності в сучасній фізиці і філософії, який при вивченні квантової фізики виступає як методичний принцип вивчення даного матеріалу.

Зупинимося детальніше на аналізі тих моделей, які описані в методичній літературі.

При вивченні питання про взаємодію електрона з ядром, квантування енергії електрона в атомі і наявності певних дозволених орбіт добрі результати дозволяє отримати модельний дослід, який ілюструє знаходження електрона в потенціальній ямі ядра [117]. Пластмасову або металеву кульку опускають в конус з органічного скла, який закріплений з допомогою гумової трубки на валу відцентрової машини. Конус починають обертати, після чого зупиняють. Кулька ще довго буде рухатися по конусу, описуючи при цьому кола щоразу меншого радіуса, і зупиниться в найнижчому положенні. На думку авторів, розгляд цієї простої моделі дозволяє довести учням принципову різницю руху тіл в класичній механіці і руху мікрочастинок в атомі.

Однією з моделей, яку доцільно використовувати є енергетична модель атома водню. Ця модель достатньо детально досліджена в методичній літературі, дисертаціях. Основна цінність даної моделі полягає в простоті користування і доступності при поясненні учням спектральних закономірностей атома водню.

На основі ретроспективного аналізу методичної системи вивчення квантової фізики в середній школі можна зробити ряд висновків.

1. За останні 50 років обсяг матеріалу цього розділу невпинно зростав.

2. Одночасно з розвитком змісту навчального матеріалу з квантової фізики, розвивалась і вдосконалювалась методика його вивчення.

3. В методичному плані виникали і виникають тепер значні труднощі. Це пояснюється наступним:

а) матеріал розділу "Квантова фізика" містить велику кількість нових понять і явищ, які не мають своїх аналогів в макросвіті;

б) складні функціональні залежності, які мають місце між відповідними фізичними величинами, не дозволяють використовувати їх на уроках фізики;

в) відсутнє обладнання (діючі моделі, макети, прилади) для здійснення в умовах середньої школи високоякісних навчальних дослідів з квантової фізики;

г) навчальний експеримент з квантової фізики в середній школі недостатньо розкриває особливості і кількісні закономірності явищ мікросвіту та можливості їх практичного використання;

д) мало уваги в програмах з фізики приділяється розв'язуванню експериментальних задач, які спонукали б учнів до творчого мислення та самостійності в процесі навчання.

4. В силу цих причин, виникає потреба у вдосконаленні існуючих та пошуку нових методів і засобів навчання, які забезпечували б високий рівень вивчення основ квантової фізики. Перспективними в цьому плані є інформаційні технології (ІТ), які передбачають використання широких можливостей сучасної комп'ютерної техніки.

Виникла квантова механіка на початку ХХ століття. 14 грудня 1900 року на засіданні Німецького фізичного товариства професор теоретичної фізики Берлінського університету Макс Планк представив результати своєї роботи з доведення на основі мікроскопічного підходу формули для спектральної густини енергії випромінювання абсолютно чорного тіла, яку він два місяці тому ”вгадав”, виходячи з деяких теоретичних міркувань та інтерполюючи експериментальні дані, що були на той час.

Це цікаво:

Педагогічне керування пізнавальною діяльністю учнів
Виховання в старших підлітків інтересу до занять фізичною культурою є предметом особливої уваги як у теорії педагогіки, так і в методиці фізичного виховання. Це пов'язано з тим, що в підлітковий вік у школярів відбувається перехід від природної потреби у рухах в усвідомлену необхідність занять фізи ...

Методика проведення уроку комбінованого типу з інформатики на тему "Інформаційна модель. Етапи розв’язування задачі на комп’ютері"
Вивчаючи інформаційні технології і захоплюючись необмеженими можливостями комп'ютера, треба розуміти, що мислити комп'ютер не може. Його призначення – механічне виконання команд, які подають користувачі або програмісти. Апаратні засоби, створені з використанням високих технологій, в поєднанні з вел ...

Аналіз базових умов навчання. Вибір способів актуалізації базових знань
Наступний етап дидактичного проектування передбачає здійснення аналізу і діагностики процесу навчання, що включає: аналіз початкових вимог, серед яких рівень сформованості у учнів базових умінь з конкретної теми, емоційне відношення до професії і учбового предмета, соціо-демографічні і психологічні ...

Інтерактивні уроки

Інтерактивні уроки

На початку ХХІ століття соціокультурний розвиток людства визначив закріплення складної та суперечливої тенденції, що дістала назву глобалізації.

КАТЕГОРІЇ

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.novapedahohika.com