Активізація пізнавальної діяльності на уроках у початкових класах

Педагогіка і виховання » Активізація пізнавальної діяльності на уроках у початкових класах

Питання активізації пізнавальної діяльності на уроках видається актуальним з двох основних причин.

По-перше досвідчені вчителі зазначають, що останнім часом відбувається зниження рівня знань. Досить часто знання учнів є формальними, вони розрізнені й безсистемні. Учні не вміють їх використовувати на практиці, не здатні самостійно працювати, розбиратися в новій, незнайомій ситуації, мають недостатню підготовленість до творчої праці. У вчителя виникає маса проблем щодо організації творчої розумової діяльності учнів на уроці. Як сформувати різнобічну пошукову роботу учнів, врахувати особливості предмета, що вивчається? Якими мають бути психолого-педагогічні шляхи побудови навчальних задач, що змогли б у процесі їх постановки та розв'язання достатньо ефективно сприяти формуванню творчого ставлення учнів до своєї навчальної праці, що, в свою чергу, вимагає активізації їх розумової діяльності? Що і як потрібно робити, щоб навчити учнів аналізувати, порівнювати, узагальнювати, аргументувати та доводити, навчити самостійно отримувати знання, розвинути прагнення їх до вдосконалення та творчої самореалізації? Як організувати навчальний процес так, щоб все запропоноване учню до засвоєння стало інструментом його розвитку? Вчителі, як це відзначає автор статі мають труднощі організаційного і методичного характеру. Спостерігається недостатнє забезпечення навчальних закладів навчальною, науковою та навчально-методичною літературою, технічними засобами навчання. Саме це змушує вчителів, які працюють у таких закладах, витрачати багато часу на пошуки з метою створення «свого» навчального та дидактичного матеріалу. Учень, не маючи змоги задовольнити свою цікавість за допомогою навчальної книжки, часто взагалі втрачає інтерес до навчання.

По-друге, людина не може повноцінно жити в умовах науково-технічної революції без активної пізнавальної діяльності, регулярної самоосвіти.

Пізнавальна активність особи є умовою її духовного розвитку. Оволодіння духовною культурою суспільства помітно впливає на ієрархію потреб, мотивів, інтересів особистості, що, в свою чергу, обумовлює якість не тільки професійної роботи, а й характер занять. У вільний час, що являє собою, з одного боку, умову для задоволення духовних потреб особи, а з іншого є засобом її самореалізації, самовиявлення. «Духовні потреби — це специфічні людські утворення, вони характеризують високий рівень розвитку особи. Потреба в пізнаванні дійсності, природної і соціальної, забезпечує людині, поряд з іншими умовами, свободу і відкриває шлях до творчості».

Формування пізнавальної активності особи тісно пов'язане з вихованням самостійності, ініціативи, сумлінності, сили волі та інших рис характеру людини, бо активність як риса людини припускає, що учень стає суб'єктом діяльності і керує своїм особистим розвитком з урахуванням загальнолюдських цінностей, вимог суспільства.

Пізнавальна активність учнів є важливим засобом поліпшення і в той же час показником ефективності навчально-виховного процесу школи оскільки вона стимулює розвиток самостійності учнів, їхній творчий підхід до оволодіння змістом освіти; забезпечує сприятливий мікроклімат для учня в сім'ї; спонукає дітей до самоосвіти, пошуку шляхів для досягнення високих результатів навчання, бо є своєрідним показником педагогічної майстерності вчителя, його уміння організувати пізнавальну діяльність.

Провідна роль пізнання в житті людини визначає те місце, яке посідає ця проблема; у психолого-педагогічних дослідженнях. Отже, проблема пізнавальної активності — одна з кардинальних проблем не тільки дидактики, а й всього процесу виховання тому що в ній містяться джерела багатьом проблем: навчання учнів мисленню, розвиток пізнавальних інтересів, формування самостійності, визначення розумових здібностей, прищеплення уміння вчитися, а також надбання таких якостей, як спостережливість, цілеспрямованість, відповідальність тощо, та оцінка результатів навчально-виховної роботи вчителів і школи в цілому.

Я думаю, що у початковій школі, в сім'ї закладається фундамент пізнавальної активності. Тому дане питання є одним з найважливіших в діяльності вчителя початкових класів. Оскільки молодший шкільний вік є сенситивним до творчої діяльності, то підготовка до неї передбачає заохочення в учнів допитливості, самостійності думки, нагромадження цілеспрямованих інтересів, підтримку розумових зусиль, розвиток асоціативного мислення, уяви, виконання різних конструктивних, фантазійних, трансформаційних творчих завдань, насичення навчального процесу завданнями комплексного впливу, в яких провідна навчальна дія підживлюється за рахунок інших (музичний супровід, живопис, елементи театралізації, хореографії тощо).

Надзвичайної актуальності набуває питання: за допомогою яких методів залучити дітей до самотворення, творчого розвитку? Ефективним засобом у сучасних умовах вважається привернення їхньої уваги до таємниць і духовних скарбів свого внутрішнього світу, духовних цінностей, потреб власної душі. Виховна ситуація виступає активним засобом пробудження високих внутрішніх потреб особистості та активізації пізнавальної діяльності.

Це цікаво:

Софія Лисенкова: виховання успіхом
Педагогічна система С.М. Лисенкової ґрунтується на розумінні молодшого шкільного віку як важливого етапу формування творчого мислення дитини. Але в пошуках методів розвитку творчого потенціалу слід враховувати особливість психіки, своєрідність пізнавальної та емоційної сфер дітей цього віку. Педаго ...

Вікові особливості розвитку самооцінки у дітей молодшого шкільного віку в процесі навчальної діяльності
У віковій і педагогічній психології молодший шкільний вік займає особливе місце: в цьому віці освоюється навчальна діяльність, формується довільність психічних функцій, виникають рефлексія, самоконтроль, а дії починають співвідноситися з внутрішнім планом. Період життя дітей від 6–7 до 10–11 років ...

Методика ознайомлення молодших школярів з правами та обов’язками громадян України
Україна — молода демократична держава, що визначила свій шлях до цивілізованої правослухняної Європи. Україна вступила до Ради Європи, ратифікувала 17лишаї 1997року Європейську конвенцію про захист прав людини та основних свобод, і відтоді Європейський суд з прав людини щорічно розглядає понад тися ...

Інтерактивні уроки

Інтерактивні уроки

На початку ХХІ століття соціокультурний розвиток людства визначив закріплення складної та суперечливої тенденції, що дістала назву глобалізації.

КАТЕГОРІЇ

Copyright © 2020 - All Rights Reserved - www.novapedahohika.com