Формування вмінь усвідомленої саморегуляції музично-виконавської діяльності у майбутніх вчителів музики

Сучасні реалії розвитку суспільства, орієнтація на його гуманізацію та демократизацію, входження України в європейській культурно-освітянський простір висувають особливі вимоги до працівників сфери освіти. Зокрема, Законом України “Про освіту” (1991 р.), Державною національною програмою “Освіта” (Україна ХХІ століття) (1994 р.) та Національною доктриною розвитку освіти України (2001 р.) перед учителями поставлено завдання постійного підвищення професійного рівня, педагогічної майстерності і загальної культури.

Велика суспільна увага до відродження національних традицій, спрямованість на актуалізацію та розвиток національного культурного потенціалу надають особливої значущості питанням підготовки висококваліфікованих педагогів-вчителів предметів художньо-естетичного циклу, зокрема, вчителів музики.

Проблема професійної підготовки вчителів музики зайняла належне місце в дослідженнях науковців. Нею займалися Е. Абдуллін, Л. Арчажнікова, Г. Падалка, О. Ростовський, О. Рудницька та інші. Суттєве місце серед напрямків підготовки майбутніх вчителів музики зайняла інструментально-виконавська підготовка, питання якої досліджували І.Гринчук, В. Крицький, Є. Куришев, В. Муцмахер, Л. Гусейнова, М. Давидов, Т. Юник, І. Мостова, В. Мішедченко, С. Дєніжна, Н.Згурська, Є. Йоркіна, Є. Скрипкіна, С. Єгорова, Г. Ципін, Р. Верхолаз та інші. Врахування специфіки музично-виконавської діяльності вчителя музики як напруженої, багатоаспектної, складноорганізованої в змістовному, часовому, та структурно-функціональному аспектах виносить на перший план проблематику саморегуляції як основного механізму, який забезпечує її високу успішність.

У наукових працях саморегуляція розглядається як визначальна характеристика суб’єкту (К. Абульханова-Славська, І. Бех, О. Брушлінський, В.Калін, О. Киричук, О. Конопкін, Г. Костюк, В. Котирло, С. Максименко, В.Моросанова, В. Татенко та ін.), феномен, що є тісно пов'язаним з самосвідомістю особистості (О. Аронова, М. Боришевський, В. Моросанова та ін.), має рівневу організацію (П. Анохін, М. Бернштейн, Б. Зейгарник, І. Чеснокова та ін.), складну структуру (О. Конопкін, В.Моросанова та ін.), може виступати як окрема діяльність психорегуляції (Л. Дика, В. Смоленцева та ін.). Сучасні психолого-педагогічні дослідження висвітлюють умови формування здатності особистості до саморегулювання у різних видах діяльності (Т. Борова, М. Гриньова, Л. Деркач, В.Ляудіс, О. Осницький, В. Співак, О. Бєлоус, І. Галян, О. Дмитричева, І. Зязюн, Г.Маштакова, О. Пєхота, Г. Сагач, В. Сохранов, Н. Тарасевич та ін.), в тому числі музично-виконавській (Л. Бочкарьов, Л. Котова, Ю. Лисюк, В. Петрушин, Г. Саїк, О.Хлєбнікова, Ю. Цагареллі, Г. Ципін, Н. Щетинська).

Однак за межами досліджень науковців залишилися питання специфіки здійснення усвідомленої саморегуляції музикантом в процесі інструментальної (фортепіанної) музично-виконавської діяльності, а також шляхів її розвитку в процесі фахової підготовки майбутніх вчителів музики. Оскільки усвідомлена саморегуляція виступає необхідною умовою забезпечення успішності професійної, зокрема, музично-виконавської, діяльності, проблема її розвитку та коригування набуває значної актуальності.

Об’єкт дослідження.

Усвідомлена саморегуляція як свідома довільна внутрішня активність суб’єкта, спрямована на досягнення цілей, що приймаються ним в ході здійснення музично-виконавської діяльності на всіх її етапах.

Предмет дослідження.

Психолого-педагогічні умови, форми та методи формування вмінь усвідомленої саморегуляції музично-виконавської діяльності майбутніх вчителів музики в процесі фахової підготовки.

Мета дослідження.

Полягає у розробці, науковому обґрунтуванні та експериментальному вивченні умов, форм та методів, що забезпечували б ефективне формування вмінь усвідомленої саморегуляції музично-виконавської діяльності в процесі фахової підготовки майбутнього вчителя музики.

Гіпотеза дослідження.

Формування вмінь усвідомленої саморегуляції музично-виконавської діяльності відбувається більш ефективно за умов: здійснення комплексного педагогічного впливу на всі основні блоки діяльності саморегуляції; активізації у студентів функції рефлексії в процесі здійснення музично-виконавської діяльності на всіх її етапах; спрямованість формуючого впливу на всі основні об’єкти регуляції (суб’єкт музично-виконавської діяльності, її процес, функціонування суб’єкту в процесі здійснення діяльності).

Відповідно до предмета, мети та гіпотези визначено завдання дослідження:

на основі вивчення наукової літератури конкретизувати поняття “усвідомлена саморегуляція музично-виконавської діяльності”, розкрити її сутність, зміст, структуру, роль в забезпеченні успішності музично-виконавської діяльності майбутнього вчителя музики;

визначити склад вмінь, що забезпечують ефективне здійснення усвідомленої саморегуляції музично-виконавської діяльності вчителя музики;

проаналізувати психолого-педагогічні аспекти розвитку усвідомленої саморегуляції музично-виконавської діяльності майбутнього вчителя музики, визначити шляхи формування її вмінь;

розробити діагностичну процедуру дослідження рівня сформованості вмінь усвідомленої саморегуляції музично-виконавської діяльності у студентів музично-педагогічного факультету;

розробити та апробувати методику формування вмінь усвідомленої саморегуляції музично-виконавської діяльності в процесі фортепіанної підготовки у майбутніх вчителів музики.

Теоретико-методологічна основа дослідження.

концептуальні положення педагогіки мистецтва та загальні педагогічні підходи до фахової підготовки майбутніх вчителів (А. Болгарський, В.Орлов, Г. Падалка, О. Рудницька, С. Науменко, О. Щолокова та ін.);

положення діяльнісного підходу та теорії психічного відображення (О.Запорожець, О. Леонтьєв, Б. Ломов, В. Шадріков та ін.);

психологічні дослідження саморегуляції (Б. Ананьєв, О. Конопкін, Б.Ломов, В. Моросанова та ін.);

психолого-педагогічні дослідження музично-виконавської діяльності (Л.Бочкарев, Є. Йоркіна, Л. Котова, Ю. Лисюк, С. Науменко, В.Пєтрушин, Ю. Цагареллі, Н. Щетинська, Д. Юник та ін.);

теоретичні аспекти фортепіанної педагогіки (Л. Баренбойм, Г. Коган, Б.Кременштейн, Н. Любомудрова, І. Назаров, Г. Нейгауз, О. Ніколаєв, О.Павлов, Г. Прокоф’єв, С. Савшинський, Г. Салдаєва та ін.);

Методи дослідження.

Нами використані методи теоретичного та емпіричного рівнів дослідження. Методи теоретичного рівня: аналіз, синтез, порівняння, абстрагування, конкретизація. Методи емпіричного рівня: анкетування, тестування, формалізоване інтерв’ю, експеримент.

Наукова новизна дослідження.

вперше з позицій діяльнісного підходу проаналізована роль усвідомленої саморегуляції у забезпеченні успішності музично-виконавської діяльності вчителя музики;

вперше в світлі теорії психічного відображення та структурно-функціонального підходу розглянуто особливості структури та засобів усвідомленої саморегуляції музично-виконавської діяльності вчителя музики, визначений склад її вмінь;

проаналізовано основні чинники та особливості становлення усвідомленої саморегуляції музично-виконавської діяльності вчителя музики;

визначено психолого-педагогічні умови, форми та методи формування вмінь усвідомленої саморегуляції музично-виконавської діяльності в процесі фахової підготовки вчителя музики;

розроблена та апробована методика формування вмінь усвідомленої саморегуляції музично-виконавської діяльності у майбутніх вчителів музики.

Апробація результатів дослідження.

Результати дослідження докладалися на Всеукраїнських науково-практичних конференціях “Молодь, освіта, наука, культура і національна самосвідомість” (Київ, 2002, 2008), а також на науково-методологічному семінарі «Теоретичні та методичні засади неперервної мистецької освіти (Київ, 2005).

Публікації.

Основні теоретичні положення і результати дослідження відображено у 3 публікаціях.

Структура магістерської роботи.

Магістерська робота складається зі вступу, двох розділів, висновків до кожного розділу та загальних висновків, списку використаних джерел (101 найменування) та додатків. Загальний обсяг магістерської роботи сторінок. Основний текст викладено на сторінках, додатки – на сторінках. Робота містить 9 таблиць. До роботи додається список публікацій.

• Музично-виконавська діяльність вчителя музики в світлі сучасних психолого-педагогічних досліджень
• Зміст, структура, засоби та уміння усвідомленої саморегуляції музично-виконавської діяльності
• Психолого-педагогічні чинники, умови та засоби формування умінь усвідомленої саморегуляції виконавської діяльності у майбутніх вчителів музики
• Обґрунтування критеріїв та дослідження стану сформованості умінь усвідомленої саморегуляції музично-виконавської діяльності у майбутніх вчителів музики
• Практичні підходи до формування умінь усвідомленої саморегуляції виконавської діяльності у майбутніх учителів музики

Це цікаво:

Основні положення профільної диференціації навчання математики
Математика є універсальною мовою, яка широко застосовується в усіх сферах людської діяльності. На сучасному етапі різко зростає її значення у розвитку суспільства. Велике значення має математика і в розвитку особистості, в становленні її світогляду, розвитку мислення і інших якостей. Ці дві обстави ...

Атмосферний тиск
Мета: створити умови для розуміння учнями причин існування повітряної оболонки Землі; створити на рівні сприйняття, осмислення і початкового запам’ятовування поняття «атмосферний тиск»; розвивати пізнавальний інтерес учнів до вивчення фізики; розвивати логічне мислення; виховувати увагу, бажання зд ...

Робота в малих групах
Роботу в групах варто використовувати для вирішення складних проблем, що потребують колективного розуму. Якщо витрачені зусилля й час не гарантують бажаного результату, краще вибрати парну роботу або будь-яку з наведених вище технологій для швидкої взаємодії. Використовуйте малі групи тільки в тих ...