Формування логічного і алгоритмічного мислення у школярів молодших класів

Педагогіка і виховання » Формування логічного і алгоритмічного мислення у школярів молодших класів

Роль математики у розвитку логічного та алгоритмічного мислення виключно велика. Причина настільки виняткової ролі математики в тому, що це найбільш теоретична наука зі всіх досліджуваних у школі. У ній високий рівень абстракції і в ній найбільш природним способом викладу знань є спосіб переходу від абстрактного до конкретного.

Найважливішим завданням математичної освіти є озброєння учнів загальними прийомами мислення, просторової уяви, розвиток здатності розуміти зміст поставленого завдання, уміння логічно міркувати, засвоїти навики алгоритмічного мислення. Кожному важливо навчитися аналізувати, відрізняти гіпотезу від факту, чітко висловлювати свої думки, а з іншого боку - розвивати уяву та інтуїцію (просторове уявлення, здатність передбачати результат і вгадати шлях рішення). Саме математика надає сприятливі можливості для виховання волі, працьовитості, наполегливості в подоланні труднощів, завзятості у досягненні цілей.

Сьогодні математика як жива наука з багатобічними зв'язками, робить значний вплив на розвиток інших наук і практики, також є базою науково-технічного прогресу і важливим компонентом розвитку особи. Однією з основних цілей вивчення математики є формування і розвиток мислення людини, в першу чергу абстрактного мислення, здібності до абстрагування і уміння "працювати" з абстрактними, "невловимими" об'єктами. В процесі вивчення математики в найбільш чистому вигляді може бути сформоване логічне (дедуктивне) мислення, алгоритмічне мислення, багато якостей мислення - такі, як сила і гнучкість, конструктивність і критичність.

Слід зазначити, що педагогічна діяльність вчителя має велике значення в процесі розвитку логічного та алгоритмічного мислення молодших школярів.

Одне із найважливіших завдань, що стоїть перед вчителем початкових класів, є розвиток самостійної логіки мислення, яка дозволила б дітям будувати висновки, приводити докази, вислови, логічно зв'язані між собою, робити вивід, обґрунтувавши свої думки.

Про те, що вчитель повинен розвивати логічне мислення учнів, мовиться в методичній літературі, в пояснювальних записках до учбових програм. Проте, як це робити, вчитель не завжди знає. Нерідко це приводить до того, що розвиток логічного мислення значною мірою йде стихійно, тому більшість учнів, навіть старшокласників, не оволодівають початковими прийомами логічного мислення (аналіз, порівняння, синтез, абстрагування та ін.)

Як показує досвід, в шкільному віці одним з ефективних способів розвитку мислення є вирішення школярами нестандартних логічних завдань. Крім того, вирішення нестандартних логічних завдань здатне прищепити інтерес дитини до вивчення «класичної» математики.

Актуальність дослідження полягає в тому, що в даний час існує проблема в необхідності нового типу освітнього результату, орієнтованого на вирішення реальних життєвих завдань. Під цим розуміється особа, яка володіє набором ключових компетенцій або загальноучбових умінь, у тому числі і сформованим інтелектуальним апаратом. Останній, крім усього іншого, включає розвинене логічне і алгоритмічне мислення.

Проте в цілому рівень логічної культури школярів на сьогоднішній день не можна визнати задовільним.

Причиною цього є відсутність роботи над цілеспрямованим логічним розвитком учнів на ранніх етапах навчання.

Елементи математичної логіки вивчаються в будь-якому початковому курсі математики як невід'ємна частина навчання предмету і розосереджені по всьому курсу математики початкових класів. Мабуть, річ у тому, що у більшості існуючих посібників і підручників основна увага приділяється розвитку переважно наочних умінь: вирішувати деякий набір текстових завдань, прикладів, рівнянь і так далі.

При цьому робота учня зводиться, по суті, до пошуку «типового» алгоритму і подальшої роботи відповідно до нього. А учбові матеріали головним чином є набором завдань, де логічна складова не вичленувала в явному вигляді. Вважається, наприклад, само собою зрозумілим, що при виконанні переважної більшості завдань учні будують ланцюжки міркувань, користуючись при цьому дедуктивним та індуктивними способами. Але роблять вони це в неявному для себе вигляді. При оцінюванні результатів роботи увага в першу чергу приділяється ступеню сформованості саме наочних умінь, а не способу дій.

Питання даної тематики розглядали такі видатні учені і фахівці як: Д. Б. Ельконін, Л.С. Виготський, А. А. Столяр.

Значне місце питанню навчання молодших школярів логічним завданням приділяв в своїх роботах найвідоміший вітчизняний педагог С. Сухомлинський. Суть його міркувань зводиться до вивчення та аналізу процесу вирішення дітьми логічних завдань, при цьому він досвідченим шляхом виявляв особливості мислення дітей.

Так само, особливу увагу приділили проблемі розвитку логічного і алгоритмічного мислення молодших школярів такі сучасні фахівці, як: Амонашвілі А., Богданович М.В., Козлова С.А., Коломенський Я.Л. і ін.

Об'єктом даної роботи є процес навчання математики в молодших класах.

Предметом дослідження є формування логічного і алгоритмічного мислення у школярів молодших класів.

Метою курсової роботи є аналіз і вивчення наступних аспектів:

- Логічне мислення молодших школярів;

- Алгоритмічне мислення;

- Методика розвитку логічного і алгоритмічного мислення;

- Взаємозв’язок логічного та алгоритмічного мислення;

- Ігри, які розвивають логічне мислення.

Це цікаво:

Обґрунтування змісту і структури програми навчального курсу
Навчальна програма з навчального предмета – це документ, що визначає зміст знань, умінь та навичок, яких повинні набути учні на заняттях. У пояснювальній записці розкриваються завдання занять, а також деякі вказівки методичного характеру щодо організації навчального процесу, використання наочних по ...

Класифікація ігор
Немає більш різноманітного явища у шкільній педагогіці, як гра, багата як за змістом, характером, так і за формою. Протягом двох сторіч наукова педагогіка прагне якнайменше класифікувати дитячі ігри. Одна з перших класифікацій належить К. Грасу. Він поділяє ігри на дві групи: експериментальні або і ...

Формування екологічної культури школярів: психолого-педагогічний аспект
Розгляд проблеми оптимізації взаємозв’язків і взаємозалежностей у системі «людини – суспільство – навколишнє середовище» має важливий і незаперечно актуальний сьогодні психолого-педагогічний аспект. Оскільки аналіз практики невпинно зростаючого антропогенного впливу на довкілля підтверджує положенн ...

Інтерактивні уроки

Інтерактивні уроки

На початку ХХІ століття соціокультурний розвиток людства визначив закріплення складної та суперечливої тенденції, що дістала назву глобалізації.

КАТЕГОРІЇ

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.novapedahohika.com