Основи науково-педагогічних досліджень

Педагогіка і виховання » Основи науково-педагогічних досліджень

Перехід вищої освіти України на ступеневу систему підготовки фахівців зумовив перегляд змісту навчальних планів та освітніх програм, що будуються на основі визначених стандартами вищої освіти (СВО) освітньо-кваліфікаційних характеристиках. Згідно СВО майбутнім фахівцям в галузі дошкільного виховання, які опановують професію на освітньо-кваліфікаційному рівні підготовки „Бакалавр” викладається навчальний курс „Основи науково-педагогічних досліджень”. Це обумовлено тим, що на сучасному етапі розвитку суспільного і сімейного дошкільного виховання, щоб професійно займатися педагогічною діяльністю, майбутні вихователі повинні не лише засвоїти знання з психології, педагогіки та фахових методик, але й опанувати основні професійні уміння, оволодіти методами науково-педагогічних досліджень в системі освіти.

Опис предмету навчального курсу

(денна форма навчання)

Кількість кредитів, відповідних ECTS: 2,5

Змістових модулів – 3

Загальна кількість годин – 90

Шифр та назва галузі знань: 0101 Педагогічна освіта

Шифр та назва напряму підготовки:6.010101 Дошкільне виховання

Освітньо-кваліфікаційний рівень: бакалавр

Обов’язковий

Рік підготовки – 3

Семестр: 5

Лекції: 20 годин

Семінарські та практичні: 16

Індивідуальна робота: 14

Самостійна робота: 40

Форма контролю: залік

Основна мета курсу – підготовка висококваліфікованих фахівців у галузі дошкільної освіти, здатних до здійснення самостійного наукового дослідження проблем з навчання і виховання дітей раннього, дошкільного та молодшого шкільного віку, що виникають в практичній роботі, до прогнозування наслідків здійснюваних педагогічних впливів на дитину, вивчення та впровадження кращого сучасного передового досвіду.

Завдання з вивчення дисципліни полягають у наступному:

Забезпечити високий рівень професійної підготовки студентів шляхом ознайомлення їх з колом актуальних педагогічних проблем та озброєння принципами наукового підходу до постановки, оцінювання та їх вирішення.

Вдосконалити загально-навчальні уміння з опрацювання та вивчення літературних педагогічних першоджерел: вміння здійснювати науковий огляд систематизованих першоджерел, користуватись прийомами швидкого, уповільненого, вибіркового та змішаного читання, засобами накопичення матеріалів в процесі критичного аналізу літератури.

Озброїти студентів початковими знаннями та вміннями з основ проведення наукового дослідження.

Формувати уміння і навички використання дослідницьких методів (діагностичних та формуючих) для вирішення практичних завдань навчання та виховання дітей дошкільного віку.

Розвивати прогностичні уміння майбутніх вихователів, базуючись на їх емпіричному досвіді та отриманих знаннях.

Підготувати студентів до здійснення самостійного педагогічного дослідження та оформлення його у вигляді курсової роботи з дошкільної педагогіки.

Сприяти розвитку інтересу та прагнення до наукової діяльності, самостійності мислення.

Формувати в процесі навчання професійну майстерність, організаційно-методичні навички, вміння творчо використовувати результати вітчизняних та зарубіжних наукових досліджень в практиці навчання і виховання дітей дошкільного віку.

Вивчення навчальної дисципліни „Основи науково-педагогічних досліджень” базується на принципах кредитно-модульної системи, яка сприяє систематичній роботі студентів над матеріалами курсу. Якість засвоєння навчального матеріалу здійснюється за рейтинговими показниками.

За навчальним планом спеціальності 6.010101 „Дошкільне виховання” вивчення курсу „Основи науково-педагогічних досліджень” передбачено протягом 5-го семестру. Навчальний матеріал розподілено на три модулі. У тематичному плані (п. ІІ.) представлено розподіл годин кожного модуля за видами навчальних занять та самостійної роботи студентів. Загальний обсяг дисципліни складає 2,5 кредити, відповідних ECTS (90 годин), що об’єднує всі види навчальної діяльності студента: аудиторні заняття, самостійну робота (в т.ч. підготовку до підсумкового контролю), контрольні заходи: модульний контроль, захист творчих проектів, залік. Самостійна робота студентів передбачає дві складові: самостійну підготовку до аудиторних занять та підготовку до модульного контролю.

Поряд з традиційними видами аудиторних занять планується виконання студентами індивідуальної аудиторної роботи під керівництвом викладача, коли проводиться індивідуальне або колективне консультування студентів з питань курсу, виконання індивідуальних проектів, модульний контроль.

Навчально-методична карта дисципліни (п. V) представляє структуру навчального курсу за змістом та видами навчальної діяльності у поєднанні з графіком навчального процесу, календаризованого за термінами вивчення та складання окремих модулів. Кожен з модулів має свою форму контролю у вигляді індивідуальних завдань, виконання яких передбачається у письмовому вигляді та презентації результатів власного міні-дослідження, виконання проекту.

Рейтингова система оцінювання (п. VІ) дозволяє врахувати, як поточну підготовку студента до аудиторних занять, так і визначати рівень засвоєння навчального матеріалу окремого модуля. Підсумкова (залікова) оцінка виставляється за рейтинговими показниками.

Тематика індивідуальних завдань, зразки контрольних карток, перелік питань, обговорюваних під час контрольних заходів, представлені в п.VI даної програми. Подані матеріали дозволяють студенту самостійно планувати терміни та обсяги виконання змістової складової навчальної діяльності, прогнозувати її результативність та в разі необхідності отримувати індивідуальні консультації і відпрацьовувати пропущений матеріал.

Вивчення курсу передбачає формування у студентів знань:

Про основні напрямки розвитку сучасної педагогічної науки, види наукових педагогічних досліджень, їх значення для розвитку теорії і практики дошкільного виховання.

Історію розвитку педагогічних досліджень.

Підпорядкованість наукових організацій та спрямованість їх діяльності.

Принципи організації наукового педагогічного дослідження.

Теоретичні та емпіричні методи дослідження.

Логіку наукового пошуку та основні етапи педагогічного дослідження: визначення проблеми, теми, мети, завдань дослідження та поетапну побудову його методики.

Місце і значення діагностики, прогнозування у педагогічному процесі та педагогічному дослідженні.

Роль експериментальної та контрольної групи у педагогічному дослідженні.

Методи обробки інформації, отриманої в результаті проведення педагогічного дослідження, її відповідного оформлення та презентації.

Шляхи впровадження результатів наукового педагогічного дослідження у практику роботи з дітьми в умовах суспільного і сімейного дошкільного виховання.

На основі цих знань у студентів повинні бути сформовані уміння:

Аналізувати сучасні тенденції розвитку педагогічної науки в цілому та дошкільній освіті зокрема.

Використовувати дані психолого-педагогічних досліджень при підготовці до семінарських та практичних занять, оцінюючи їх актуальність та доцільність застосування в різних формах роботи з дітьми дошкільного віку.

Використовуючи теоретичні методи дослідження готувати доповіді, реферати, писати анотації на методичні матеріали за фахом майбутньої професійної діяльності.

Застосовувати емпіричні методи дослідження в процесі практичних занять та педагогічної практики для різнобічного вивчення особистості дитини раннього, дошкільного та молодшого шкільного віку.

На основі діагностування здійснювати прогноз зміни предмету дослідження за рахунок використання засобів педагогічного впливу на нього.

Здійснювати самостійне педагогічне міні-дослідження і презентувати його у вигляді доповіді, статті, тез виступу чи методичного проекту.

Під керівництвом викладача проводити самостійне педагогічне дослідження і оформляти його у вигляді курсової роботи.

Користуватись математичними методами при обробці даних педагогічного дослідження (математичного моделювання та статистики).

За допомогою методів кількісної та якісної обробки матеріалів дослідження визначати ефективність проведеного дослідження.

Впроваджувати результати наукових досліджень (чи їх елементів) у практику суспільного та сімейного дошкільного виховання: готувати доповіді, проводити відкриті заняття, або їх фрагменти, складати програми, добирати матеріали для наукової статті чи виступу на науковій конференції.

ІІ. Тематичний план

(орієнтовна структура залікового кредиту курсу)

№п/п

Назви модулів і тем

Кількість годин

Всього годин

Аудиторних

Лекцій

Практичних

Семінарських

Індивідуальна

Самост.

робота

Поточна

Підсумкова

І

Модуль І: Теоретико-філософські основи наукового дослідження

16

10

6

-

2

2

4

2

1

2

Тема: Предмет, завдання, теоретичні основи курсу.

Тема: Педагогічне дослідження як особливий вид наукової діяльності.

2

4

-

-

-

2

-

2

2

2

1

1

ІІ

Модуль ІІ: Методологія і методи науково-педагогічного дослідження

38

22

8

4

4

6

12

4

1

2

3

Тема: Методологія і методи сучасної науки.

Тема: Теоретичні методи наукового дослідження

Тема: Емпіричні методи дослідження

2

2

4

-

2

2

2

2

2

2

2

4

4

4

1

1

2

ІІІ

Модуль ІІІ: Логіка наукового дослідження

36

18

6

4

2

6

14

4

1

2

3

Тема: Основні етапи наукового педагогічного дослідження

Тема: Побудова програми та методики педагогічного дослідження

Тема 3: Оформлення робочих матеріалів та результатів наукової роботи.

2

2

2

-

2

2

2

-

-

2

2

2

6

4

4

2

1

1

Всього:

90

50

20

8

8

14

30

10

Це цікаво:

Тренування на рівні поєднання слів
Для кращого запам’ятовування деяких словотворчих моделей учням корисно знати, в яких сполученнях те чи інше слово може функціонувати в мові. Подібне тренування також можна організувати у формі змагання: чия команда придумає більше сполучень. Наприклад, при роботі з моделлю n + -less вситель ставить ...

Кредити ЕСТS і кредитно-модульна система
Запровадження кредитної системи, подібної до ECTS, є одним з ключових питань Болонського процесу. Зауважимо, що кредитна система, як система виміру навчального навантаження, та кредитно-модульна система організації навчального процесу – зовсім не синоніми. Якщо кредитно-модульна система організації ...

Проблема організації естетичного розвиваючого середовища в ДНЗ
Естетичне виховання – цілеспрямований процес формування творчої особистості, здатної сприймати, відчувати, оцінювати прекрасне і створювати художні цінності. Таке визначення Б.Т.Ліхачева має відношення до зрілої особистості. Однак і діти в дошкільному і навіть у ранньому віці здатні реагувати на пр ...

Інтерактивні уроки

Інтерактивні уроки

На початку ХХІ століття соціокультурний розвиток людства визначив закріплення складної та суперечливої тенденції, що дістала назву глобалізації.

КАТЕГОРІЇ

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.novapedahohika.com