Формування і розвиток інтелектуальних вмінь учнів під час вивчення шкільного курсу історії

Не викликає суперечок, що інтелектуальний потенціал суспільства зростає. Це зумовлює зміни й у практиці навчання. Пріоритетним виявляється той напрямок, у якому реалізуються всі можливі інтелектуальні засади дитини, розвиток яких сприяє її розумовому зростанню.

"Розум – це добре організована система знань" – писав видатний педагог К.Д.Ушинський. І формування розумових умінь та навичок це важкий і багатогранний процес, який потребує неабияких зусиль. Першочергово це відбувається в дошкільному віці, але найбільшого розвитку набуває в школі. Тут в процесі навчання, учнів вчать мислити, тобто з урахуванням їхніх природних особливостей забезпечують засвоєння ними прийомів розумової діяльності, які в подальшому допоможуть їм самостійно здобувати знання, розвивати інтелект.

На практиці, педагоги часто вдаються до такої ілюзії: що формування і розвиток мислення учнів, якесь спеціальне завдання, немовби додаткове до основної мети навчання: дати школярам необхідні знання, сформувати в них учбові уміння і навички.

Складається враження, що знання накопичуються якби самі -по –собі, уміння і навички формуються поруч з ними, але паралельно цьому йдуть процеси розвитку мислення та інтелектуальних здібностей. Проте, це не так. В процесі формування упорядкованої репрезентативної системи знань постійно співставляються і співвідносяться один з одним різні факти. Вони узагальнюються і диференціюються, входять в різні ланцюги причинно-наслідкових зв’язків, що призводять до найбільш ефективного засвоєння знань, розвитку мислення, що формує інтелект дитини.

На сучасному етапі розвитку педагогічної науки в Україні, формування інтелектуальних здібностей учнів посідає одне з чільних місць методичної діяльності вчителя. Адже величезне інформаційне навантаження на учнів зростає з року в рік. Тому формування в учнів навичок синтезу та аналізу, порівняння та узагальнення, розвитку критичного мислення допоможе вирішити дану проблему, що є актуально для вітчизняної освіти.

Об’єктом даної роботи є педагогічний процес по формуванню інтелектуальних здібностей учнів.

Предметом – методологічні технології впливу на формування інтелектуальних вмінь та здібностей.

Питання розвитку та формування інтелектуальних вмінь і навичок умовно можна поділити на два аспекти: педагогічний і психологічний. Даний напрямок добре вивчено і розроблено в зарубіжній літературі. Це пов’язано з тим, що на Заході психологія як наука розвивалась швидше і краще ніж у нас. Тому питання інтелекту з психологічної точки зору розроблено і вивчено досить суттєво в зарубіжній науці.

Сьогодні досить обширно і ґрунтовно розробляється тема формування та розвитку інтелектуальних вмінь учнів. Багато уваги приділяють цій темі вчені методисти та вчителі-практики. В останні роки в журналах "Педагогіка і психологія", "Рідна школа", "Преподавание истории в школе" , "Історія в школах України" з’являються статті з даної теми як загальнотеоретичного характеру, так і конкретні пропозиції і розробки уроків в цьому напрямку.

Джерельною базою даного дослідження є програмні освітні документи розроблені Міністерством освіти і науки України та Академією педагогічних наук.

Для кращого розкриття теми перед роботою було поставлено ряд завдань:

- підбір та аналіз джерел і літератури;

- дослідити педагогічні та психологічні основи формування інтелекту;

- проаналізувати розвиток інтелектуальних здібностей учнів засобами історії;

- висвітлити процес формування мислення як основного фактору інтелектуального зростання;

- розгляд прийомів активізації інтелектуальної діяльності учнів на уроках історії.

Практичне значення роботи полягає в тому, що результати даного дослідження можуть бути застосовані на уроках історії при розробці методичних рекомендацій для вчителів-істориків.

Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та літератури.

У першому розділі розкриваються теоретичні засади інтелектуальних вмінь та навичок. Другий – присвячений висвітленню методичних прийомів і засобів впливу на формування інтелектуальних вмінь учнів. В третьому розділі викладаються практичні засади формування інтелектуальних вмінь учнів у процесі викладання історії.

• Педагогічні та психологічні основи формування інтелекту
• Розвиток інтелектуальних здібностей учнів засобами історії
• Формування мислення як основного фактору інтелектуального зростання
• Прийоми активізації інтелектуальної діяльності учнів на уроках історії
• Методична розробка уроку з використанням прийомів формування інтелектуальних вмінь учнів

Це цікаво:

Ґендерний підхід у педагогічній науці
Освіта й виховання – великий розділ у сучасних ґендерних дослідженнях. Значимість даної сфери зрозуміла, її роль важлива на етапі первинної соціалізації й статетипізації. Шкільні програми навчання, базові літературні зразки, система розподілу навчальних предметів, мова викладу, поведінка вчителів, ...

Сутність понять “компетенція” та “соціокультурна компетенція”
Оволодіння іноземною мовою як засобом міжкультурного спілкування неможливо без паралельного вивчення відповідної культури. “Якщо розуміти під культурою все, що робить та думає нація, то мова фіксує саме як ця нація думає,” – зазначає Е. Азимов. Культура, на думку G. Brown – це контекст, всередині я ...

Суть і зміст процесу навчання
1. Закони і закономірності в дидактиці. 2. Педагогічні основи єдності навчально-виховного процесу. 3. Специфіка навчального процесу. 4. Основні функції навчального процесу. 5. Загальне поняття про типи навчання та їх характеристика. 6. Викладання (навчання) і учіння як види дидактичної діяльності. ...