Наукова організація праці студента

Педагогіка і виховання » Наукова організація праці студента

Реформування концептуальних, структурних і організаційних засад освітянської системи України вимагає підготовки нового покоління педагогічних кадрів, здатного до роботи в інших соціально-економічних, політичних умовах. Останнім часом здійснюються активні пошуки нових педагогічних технологій підготовки майбутнього спеціаліста, які зорієнтовані на формування особистості, розвитку його творчості й самостійності. Мова йде про розробку нової концепції навчання, де всі її складові спрямовані на особистісно орієнтований розвиток майбутнього фахівця, формування його як творця, здатного не лише самостійно здобувати знання, а й реалізувати їх відповідно до практичних вимог сьогодення. Важлива роль у цьому складному процесі належить науковій роботі студентів.

Розробка проблеми організації наукової праці студентів складна й багатогранна. У дослідженнях М.О. Данилова, І.Я. Лернера, М.І. Махмутова, І.Т. Огороднікова, Н.А. Половнікової, О.Я. Савченко, М.М. Скаткіна, Т.І. Шамової та інших переконливо доведено, що наукова праця є засобом підвищення усвідомленості й дієвості матеріалу, який вивчається. У працях цих учених-дидактів накреслені підходи до практичного розв’язання проблеми наукової організації праці студентів. У працях Л.В. Жарової, Р.А. Нізамова, А.О. Смірнова визначені методологічні й наукові засади розгляду суті, структури процесу організації роботи та умінь, що забезпечують цей процес. У дидактиці й методиці вищої школи існує низка праць, автори яких порушували проблеми наукової організації праці студентів (В.Б. Бондаревський, А.А. Вербицький, В.А. Козаков, М.Д. Нікандров та інші). Різні аспекти цього виду навчальної діяльності знайшли висвітлення в дослідженнях В.П. Безпалька, В.К. Буряка, Н.В. Кузьміної, Ю.М. Кулюткіна, В.А. Маркової, В.А. Сластьоніна та інших. Окремі аспекти зарубіжного досвіду професійної підготовки у контексті проблеми дослідження висвітлено у роботах Н.В. Абашкіної, Т.С. Кошманової, М.П. Лещенко, Л.П. Пуховської.

Актуальність проблеми. Незважаючи на широкий і багатоплановий характер досліджень, присвячених науковій організації праці студентів, багато питань цієї складної проблеми залишаються поки що не з’ясованими. Не розкриті достатньою мірою зв’язки і відношення між метою організації, наприклад, самостійної роботи студентів педагогічного вищого навчального закладу і способами її реалізації, не виявлені теоретичні передумови наукової організації роботи студентів, орієнтованої на їхні індивідуальні особливості, не розроблені практичні рекомендації з наукової організації роботи майбутніх учителів, у яких врахувалися б нові ціннісні орієнтації і підходи. Актуальність проблеми, її недостатня дослідженість, потреби практики зумовили вибір теми курсового дослідження «Наукова організація праці студентів»

Об’єкт дослідження – робота студентів різного виду: наукова, самостійна, практична. Предмет дослідження – форми і методи наукової організації праці студентів.

Мета дослідження – теоретично обґрунтувати і описати технологію наукової організації праці студентів.

Відповідно до предмета та мети визначено основні завдання дослідження:

Визначити психолого-педагогічні ознаки, які характеризують індивідуально-типологічні особливості студентів;

Виявити властивості особистості в діяльності студентів;

Проаналізувати форми організації навчального процесу у вищій школі;

Теоретично обґрунтувати ефективність системного підходу до наукової організації праці студентів.

Методологічну основу дослідження становлять загальнотеоретичні й методологічні принципи наукового пізнання; концептуальні положення педагогіки щодо розвитку і всебічного формування особистості; принцип єдності теорії і практики; принцип науковості, об’єктивності, цілісного дослідження дидактичних процесів та комплексного використання методів дослідження. Основою дослідження є системний, комплексний та діяльнісний підходи, за яких наукова організація праці студентів розглядається як функціональна система, утворена на основі взаємозв’язку навчально-виховних компонентів, що дає змогу аналізувати педагогічну взаємодію у змістовій цілісності й часовій неперервності.

Методи дослідження. Для розв’язання визначених завдань, досягнення мети, використовувався комплекс взаємодоповнюючих методів дослідження, зокрема: теоретичні: аналіз, синтез, порівняння, узагальнення, систематизація теоретичних та дослідних даних

Наукова новизна дослідження: визначено психолого-педагогічні ознаки, що характеризують індивідуально-типологічні особливості студентів; виявлено специфіку діяльності педагога в науковій організації праці студентів.

Практичне значення дослідження полягає в розробці та впровадженні у практику роботи університетів технології наукової організації праці студентів. Отримані результати можуть бути використані в організації навчального процесу у ході професійної підготовки майбутніх учителів різних спеціальностей і спеціалізацій.

Структура курсової роботи. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та літератури.

Це цікаво:

Сутність та роль професійного виховання в професійно - технічних навчальних закладах швейного профілю
Успішність діяльності кваліфікованого працівника швейного виробництва в сучасних умовах багато в чому визначається не тільки рівнем знань, володінням технологічними вміннями, які даються працівникові в процесі професійного навчання, але й системою професійного виховання, що зложилося в тому або інш ...

Зміст освіти підготовки молодших спеціалістів
Зміст освіти в вищому навчальному закладі - категорія задана, обумовлена цілями і потребами суспільства – виражається у вимогах до системи знань, умінь і навичок, до світоглядних, громадянських і професійних якостей, що формуються у процесі навчання з урахуванням перспектив розвитку науки, техніки, ...

Класифікація українських народних казок
Казка – жанр усної народної прози: епічні оповідання алегоричного, повчально-розважального, дивовижного, героїчного або побутового змісту з установкою на вигадку. Перші записи українських народних казок були здійснені І. Срезневським у 1829 р., М. Костомаровим у 1843 році, І. Головацьким в альманас ...

Інтерактивні уроки

Інтерактивні уроки

На початку ХХІ століття соціокультурний розвиток людства визначив закріплення складної та суперечливої тенденції, що дістала назву глобалізації.

КАТЕГОРІЇ

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.novapedahohika.com