Сучасні проблеми формування учнівського колективу

Педагогіка і виховання » Сучасні проблеми формування учнівського колективу

Наприкінці 80-х – початку 90-х років проблема колективу стала найбільш дискутивною в нашій педагогіці. Багато громадян, а іноді й професійних педагогів починають ототожнювати колектив, колективне виховання з тоталітарною системою, вважаючи, що виховання в колективі нівелює особистість, виховує людей – «гвинтиків».

Прихильники колективного виховання наполягали на тому, що виховання в колективі є обов’язковою умовою повноцінного розвитку. В колективі особистість вчиться оцінювати себе, розвиває комунікативні здібності і здобуває практику соціальних стосунків.

У житті, як правило, істинна лежить посередині між крайніми позиціями. Справді, дати самооцінку дитина може, тільки порівнявши себе з іншими, у спільних іграх і роботі. І вчитися спілкуватися з іншими, формувати певні моральні цінності людських стосунків можна лише в колективі.

Колектив – це соціально значима група людей, які об'єднані спільною метою, узгоджено діють у напрямку досягнення означеної мети і мають органи самоврядування. Отже, для дієвого колективу характерні взаємозалежні певні ознаки: спільна мета, колективна діяльність, наявність органів самоврядування. А.С. Макаренко наголошував: «Колектив – це соціальний живий організм, який через те і організм, що він має органи, що там є повноваження, відповідальність, співвідношення частин, взаємозалежність, а якщо нічого цього немає, то немає і колективу, а є просто юрба або зборище.

Виховання особистості в колективі є вираженням певних закономірностей розвитку суспільства. Лише в колективних взаєминах створюються умови для соціально-психічного розвитку особистості. Відокремлення людини від інших людей, від соціального середовища – це соціально-психічний вакуум, який стоїть на заваді розвитку окремої людини і певної спільноти взагалі.

Українська народна педагогіка акумулювала тисячолітній досвід народу щодо місця і ролі колективу у вихованні людини. У колективі вона вбачала живильне джерело всебічного розвитку особистості і передусім соціальну силу, що забезпечує формування її моральних цінностей. У народних прислів'ях спостерігаємо думки, які підтверджують колективістську психологію українців: «Громада – великий чоловік», «Де дружно, там і хлібно», «Добре там живеться, де гуртом сіється і жнеться», «Громада – це рада, що рішила – так і буде», «У товаристві лад – усяк тому рад» та ін.

Народна педагогіка, вбачаючи у колективі могутню силу виховного впливу на особистість, зосереджувала і увагу на тому, щоб соціальний колектив виступав джерелом всебічного розвитку кожного його члена, був надійним захисником інтересів, прав особистості. Оскільки характерними рисами менталітету українців були гуманізм, демократизм; не допускалось використання колективу в якості інструмента приниження його членів, розпалювання конфліктів між ними. Лише в тоталітарних суспільних утвореннях дбали про організацію колективів і використання їх як інструмента тиску на особистість, по давлення її «Я», нівелювання та ін. В умовах розвитку демократичного суспільства будь-які колективи мають формуватися та розвиватися на засадах гуманізму й демократизму. Поява тенденцій нехтування принципом виховання особистості в колективі є проявом нігілізму щодо закономірностей і досвіду нашого народу в царині соціального і психічного розвитку.

Зважаючи на актуальність даної проблеми, ми обрали наступну тему курсового дослідження: «Сучасні проблеми формування учнівського колективу.»

Об’єкт дослідження: це навально-виховний процес в початковій колі.

Предмет дослідження: формування учнівського колективу і його вплив на виховання особистості.

Мета дослідження: теоретичне обґрунтування сучасних проблем формування учнівського колективу.

Завдання дослідження:

1) вивчити сутність, зміст, функції та фактори розвитку дитячого колективу;

2) з’ясувати проблеми виховання особистості у колективі в теоретичній спадщині А.С. Макаренка та В.О. Сухомлинського;

3) дослідити сучасні проблеми формування учнівського колективу.

Методи дослідження: теоретичний аналіз наукових літературних джерел, узагальнення, абстрагування, порівняння, конкретизація, анкетування, бесіда.

Це цікаво:

Методика активізації та інтенсифікації в професійному навчанні
Особливу роль в контекстному навчанні відіграють активні форми і методи навчання або методики активного навчання, які спираються не лише на процеси сприйняття, пам'яті, уваги, а перш за все на творче, продуктивне мислення, поведінку, спілкування. Методики називають активними, оскільки в них істотно ...

Визначення поняття «якість знань» у науковій літературі
Поняття «якості знань» передбачає співвіднесення видів знань (закони, теорії, прикладні, методологічні, оцінювальні знання) з елементами змісту освіти й тим самим з рівнями засвоєння. (пед. Словник) У педагогічній науці можна виділити декілька напрямів у вивченні і розробці проблеми якості знань, у ...

Аналіз диференційованого підходу у навчанні математики молодших школярів у педагогічному досвіді
Одне з головних завдань, яке закладено в Державному стандарті початкової загальної освіти – це орієнтація системи освіти на дитячу особистість, її розвиток. Освіта ХХІ століття – це освіта для людини. Практика доводить, що особистісно-розвивальна спрямованість освіти неможлива без диференційованого ...

Інтерактивні уроки

Інтерактивні уроки

На початку ХХІ століття соціокультурний розвиток людства визначив закріплення складної та суперечливої тенденції, що дістала назву глобалізації.

КАТЕГОРІЇ

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.novapedahohika.com