Аналіз психолого-педагогічної літератури з проблеми дослідження

Педагогіка і виховання » Експериментальне дослідження математичного виховання дітей дошкільного віку » Аналіз психолого-педагогічної літератури з проблеми дослідження

Сторінка 2

Однак Є.І. Тихеєва, Л.К. Шлегєр та інші зазначили, що процес формування числових уявлень у дітей складний і тому треба цілеспрямовано навчати їх лічби. Провідним засобом навчання дітей лічби визнавалася гра. Вважалося, що у своїй діяльності, грі дитина намагається втілити те, чим вона живе в цей момент. Тому ознайомлення з початками математики має ґрунтуватися на активній діяльності дитини, що діти краще засвоять лічбу, швидше ознайомляться з числами та діями над ними. Більшість педагогів двадцятих – тридцятих років заперечували необхідність програми для дитячого садка, потребу цілеспрямованого навчання. Л.К. Шлегєр вказувала, що діти мають вільно обирати собі заняття за власним бажанням. Кожен може робити те, що він задумав й обирати відповідний матеріал, ставити собі мету і досягати її. А ця програма має ґрунтуватися на природних схильностях і прагненнях, за спостереженням дітей. Роль вихователя власне полягала лише у створенні умов, які сприяють самовихованню та самонавчанню дітей. Л.К. Шлегєр вважала, що лічбу слід пов'язувати з усіма видами діяльності дитини, а вихователь має лише використовувати момент для вправ дітей у лічбі.

У працях Є.І. Тихеєвої, М.Я. Морозової та інших підкреслювалось, що знання про перші десять чисел дитина має засвоїти ще до школи і при цьому засвоїти без будь-яких систематичних занять та спеціальних прийомів навчального характеру. Вони зазначали, що саме життя дитячого садка, заняття дітей, гра висувають незліченну кількість моментів, які можна використати для засвоєння дітьми лічби у межах, доступних їхньому віку, і засвоєння це цілком не примусове і легко закладає в душі дитини той фундамент математичного мислення, який-так потрібен як учителю, так і учню, коли школи вдаються до наукового й систематизованого навчання арифметики. Є.І. Тихеєва чітко уявляла собі зміст ознайомлення дітей дошкільного віку з числом і лічбою і щодо методики. виражала свою позицію так: сучасна методика прагне того, щоб підвести дітей до засвоєння знань і уявлень самодіяльністю, заохоченням допитливості розуму, створенням дитині умов, які сприяють самостійному відшуканню пізнавального матеріалу та використанню його. Вона писала, що вчити дітей численню не можна, але дитина має осягнути перший десяток, звичайно, до семи років. Всі числові уявлення, доступні для її віку, дитина має брати з життя, подій, якими вона живе і в яких діяльно бере участь. її участь у житті за нормальних умов має виражатись лише в одному – роботі-грі. Граючись, працюючи, живучи, вона обов'язково сама навчиться лічити, якщо ми, дорослі, будемо при цьому її непомітними помічниками та керівниками. Незважаючи на помилковість деяких педагогічних поглядів Є.І. Тихеєвої, слід зазначити, що її погляди на значення математичної підготовки дітей до школи, необхідність використання спеціальних ігор та дидактичного матеріалу і досі високо оцінюються в сучасній дошкільній педагогіці, зокрема у методиці навчання математики. «Наприкінці 30-х років спостерігається позитивне ставлення до цілеспрямованого навчання у дитячому садку, із цього часу виникають проблеми, пов'язані з визначенням змісту й методів навчання лічби дітей дошкільного віку».

Значним етапом у розробці методики розвитку початкових математичних уявлень були праці Блехер Ф.Н. Вона пропонувала вихователям широку програму навчання дошкільників з математики. Так вона розкрила методику організації вправ, спрямованих на формування понять про розмір, кількість, простір, час, вимірювання. Хоча в цілому її книга «Научимся считать» розрахована на індивідуальне користування, проте в ній багато матеріалів, що сприяють об'єднанню дітей. Ф.Н. Блехер вважала, що рівень математичного розвитку дитини пов'язаний з рівнем її самостійно здобутих знань. Проте з цього не було зроблено висновку про необхідність цілеспрямованого навчання дитини лічби. На її думку, «вихователь має сприяти саморозвиткові дитини, а не втручатись активно у її розвиток».

Страницы: 1 2 3 4 5 6

Це цікаво:

Емоції та їх значення в пізнавальної діяльності
На сучасному етапі реформування національної системи освіти емоційність процесу навчання школярів визнано одним із важливих напрямів його гуманізації, забезпечення особистісно зорієнтованого навчання, за яких особистість учня, розвиток його пізнавальних здібностей, потреб, інтересів, емоцій та почу ...

Організація академічного року
Відповідно до Акту про вищу освіту процес навчання у вищих школах здійснюється при узгодженні з документацією по кожній спеціальності, у якій обговорені наступні питання: характеристика кваліфікацій по наукових ступенях, навчальні програми, плани досліджуваних предметів і річний розклад занять. Змі ...

Дидактичні можливості комп’ютера в навчально-пізнавальній діяльності молодших школярів
Суспільство переживає швидкі й фундаментальні зміни в структурі й галузях діяльності. Корінь багатьох змін криється в нових способах створення, зберігання, передавання й використання інформації. Ми перебуваємо в стані переходу від індустріального суспільства до інформаційного. Це означає, зокрема, ...

Інтерактивні уроки

Інтерактивні уроки

На початку ХХІ століття соціокультурний розвиток людства визначив закріплення складної та суперечливої тенденції, що дістала назву глобалізації.

КАТЕГОРІЇ

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.novapedahohika.com