Методика використання наочних засобів навчання на уроках у початкових класах

На основі аналізу психолого-педагогічної та методичної літератури, а також власних спостережень за навчально-виховним процесом у початковій школі нами виявлено, що використання наочності на уроках перебуває на неналежному рівні, що негативно впливає на рівень навчальних досягнень школярів. З метою підвищення якості навчання на уроках у початкових класах нами розроблено і впроваджено у педагогічну практику початкової ланки загальної освіти удосконалену методику використання наочних посібників на уроках, а також перевірено її ефективність.

Дослідження здійснювалося у три взаємопов’язані етапи:

На першому етапі (2006-2007 рр.) – проаналізовано психолого-педагогічну та методичну літературу з обраної проблеми. Визначено вихідні теоретичні положення, об’єкт, предмет мету, сформульовано гіпотезу дослідження, конкретизовано завдання.

На другому етапі (2007-2008 рр.) – проведено констатувальний і формувальний експеримент: розроблено критерії та проведено педагогічну діагностику рівнів навчальних досягнень учнів; впроваджено у навчально-виховний процес удосконалену методику використання наочних посібників на уроках в початкових класах. З метою перевірки висунутої гіпотези розроблялись шляхи науково-методичного забезпечення формувального експерименту.

На третьому етапі (2008 р.) – опрацьовано результати педагогічного експерименту, проаналізовано та узагальнено емпіричний матеріал, сформу-льовано висновки, розроблено рекомендації, які рекомендовано втілити у практику навчання молодших школярів.

Формувальний експеримент ми організовували на уроках «Я і Україна» та української мови у 3 класі на матеріалі тем «Жива і нежива природа», «Частини мови».

У процесі експериментального дослідження використовувалися такі шляхи підвищення пізнавальної активності учнів у процесі роботи з засобами унаочнення:

1. Використання наочності як засобу чуттєвого сприйняття навчального матеріалу.

2. Використання наочності як джерела нових знань.

3. Використання наочності як засобу ілюстрування (підтвердження) нових фактів, подій, явищ.

4. Використання наочності як опори пізнавальної діяльності учнів.

5. Використання наочності як засобу перевірки, оцінки й корекції знань, навичок і вмінь учнів.

6. Використання наочності як засобу узагальнення й систематизації знань учнів.

7. Використання наочності як засобу розвитку пізнавальних інтересів у молодших школярів.

8. Використання наочності як засобу виховання учнів початкових класів.

Під час використання наочності як засобу чуттєвого сприйняття навчального матеріалу здійснювалося формування чуттєвих уявлень про предмети і явища природи та суспільства. Ця функція відіграє найважливішу роль у початкових класах, де закладаються основи широкого пізнання світу. Уявлення учнів початкових класів ще бідні змістом, нечіткі, фрагментарні, а нерідко і спотворені. Важливим завданням учителя на цьому етапі навчання є формування в дітей правильних уявлень про предмети і явища навколишнього світу, уточнення, поглиблення, розширення, удосконалення уявлень і на цій основі формування у них елементарних, доступних їх вікові і підготовці понять. Найкращим засобом для цього є екскурсії, спостереження, розгляд кольорових картин, макетів, муляжів, натуральних предметів.

Вивчаючи в 3-4 класах на уроках «Я і Україна» природу і життя населення в різних частинах України, учні на основі розгляду гербарних зразків дістають уявлення про характерні рослини, зі стінних кольорових картин дізнаються про природу і життя людей в різних зонах. Під час розгляду натуральних предметів або зображень учні встановлюють їх ознаки і властивості. Щоб учні дістали повніше уявлення, глибше поняття, вчитель ставить перед ними завдання на встановлення істотних зв'язків і залежностей між предметами і явищами. Наприклад: «Ласка більша чи менша від кота, собаки? Чим відрізняється хвоя ялини від хвої сосни?»

Для уточнення уявлень доцільно знати, що учні вже знають про даний об'єкт. Для цього проводять бесіду, іноді демонструють схематичні малюнки об'єктів. Наприклад, учитель пропонує: «Намалюйте берізку», «Скажіть, як ви уявляєте гілку модрини». Уявлення дітей учитель вдосконалює: поверхові — поглиблює, нечіткі — уточнює, неправильні — виправляє. Найкраще це зробити, застосувавши контробрази, тобто навести приклад, який суперечить помилковому уявленню дітей. «Ви вважаєте, що модрина — рослина з довгими, як у берези, листочками, що восени опадають? Зверніть увагу (на гербарному зразку і кольоровій таблиці) на гілку модрини. Який вона має вигляд? Який вигляд плоду? Отже, модрина — хвойне дерево. Полічіть, скільки дрібних хвоїнок в одному жмутику». Деталі предмета учитель схематично малює на дошці, учні перемальовують їх у зошит і підписують окремі елементи.

Це цікаво:

Тренування на рівні слова
Тренування учнів у використанні похідних слів проводиться на рівні слова, словосполучення і на рівні речення. Для різноманітності прийомів тренування можна використовувати ігрові вправи. Швидке запам’ятовування моделі стимулює гра “ 20 карток ”. (Ця назва умовна, так як карток може бути більше або ...

Принципи навчання в сучасній школі
1. Принцип навчання як дидактична категорія. 2. Характеристика системи принципів навчання; а) принцип виховуючого навчання; б) принцип наочності; в) принцип науковості; г) принцип систематичності; д) принцип доступності; е) принцип міцності знань, умінь і навичок; ї) принцип свідомості та активност ...

Розробка лекцій, практичних робіт, опорних конспектів
В цьому пункті другого розділу розроблені лекції, практичні роботи, опорні конспекти до змістовного модуля I «Основні поняття теорії диференціальних рівнянь. Рівняння з відокремлюючими змінними». Методичні особливості вивчення змістовного модуля I «Основні поняття теорії диференціальних рівнянь. Рі ...