Методика використання наочних засобів навчання на уроках у початкових класах

2. Розповідь учителя широко застосовується при використанні наочних посібників для ілюстрування і конкретизації теоретичних положень. Така розповідь має емоціональне забарвлення, чим посилюється її виховний вплив на дітей. Наприклад, Наприклад, на уроці за темою «Луки» формується одне з уявлень — про різноманітність рослин луків. Розповідь-опис будується на основі картини, на якій зображені луки, малюнків окремих рослин і гербарію.

— Сьогодні ми з вами помандруємо на луки. Уявіть собі, що світить літнє сонце, легкий, теплий вітерець колише трави. Погляньте на картину, перед нами розкинулись луки, ніби яскравий різнокольоровий килим. Такої краси лукам надають рослини. Бачите, як їх тут багато, і квітують вони різними кольорами. Що ж це за рослини? Як вони називаються? (Риторичні запитання). Ось рослина з білими квітками і жовтою серединкою ніби усміхається до нас. (Показується малюнок, гербарій). Ви її впізнали? Так, це ромашка лікарська. Крім того, що гарна, вона й дуже корисна. Адже і назва в неї — ромашка лікарська. Тепер ви її запам’ятаєте і впізнаєте. А ось рослина з жовтими блискучими квітками. Подивіться, як їх багато, і схожі вони на жовті маленькі сонечка. Називається ця рослина жовтець. Чому її так назвали? Ще раз прочитаємо слово-назву: жовтець. Вона походить від слова жовтий, назви кольору квітів. Рослина з червоними квітками називається конюшиною, її люблять різні травоїдні тварини. (Всі назви рослин записуються на дошці). Ось ми і побували з вами на луках. Зробимо тепер висновок про побачене там: на луках багато трав’янистих рослин, серед них є ромашка лікарська, жовтець, конюшина.

Для закріплення змісту уявлення вчитель пропонує запитання: «Назвіть, які трав’янисті рослини ростуть на луках?» (Вимагається повна відповідь). Відповідаючи, діти користуються гербаріями і записами на дошці.

3. Порівняння є одним з найефективніших прийомів формування конкретних уявлень і понять на основі використання наочних посібників. Порівнювати можна натуральні предмети або їх зображення між собою або з відповідними уявленнями учнів.

Завдання для порівняння або зіставлення предметів і явищ можуть бути різними. Наприклад, учитель вимагає порівняти зовнішній вигляд предметів: «Порівняйте зовнішню будову ящірки і жаби. Чим вони відмінні? Що є схожого в зовнішній будові ящірки і жаби? Чим відзначається шкіра плазунів і земноводних?». Формування поняття може відбуватися на основі порівняння предметів з уявленнями учнів про споріднені предмети, явища.

Наведемо приклад використання методу порівняння на уроках «Я і Україна».

— Пригадайте, як ви вимірювали довжину тіні від гномона у кінці серпня. Якою вона була?

— Яка довжина тіні від гномона в кінці жовтня?

— Порівняйте довжину тіні від гномона в серпні і жовтні. Зробіть висновок, як вона змінилася у жовтні.

— Довжина тіні від гномона стала у жовтні довшою. Про що це свідчить? (Змінилася висота сонця).

— Зробіть висновок, як змінилася висота сонця з настанням осені. (Висновок закріплюється).

Окреме місце серед наочних посібників займає роздавальний матеріал — колекції гірських порід, мінералів, корисних копалин, продукції рослинного і тваринного походження, виробничих матеріалів, а також дрібні зображення— фотографії, листівки, картки та ін.

Роздавальний матеріал — це невеликі за розміром предмети або зображення, які здалеку мало помітні. Отже, щоб уявлення були чіткі і яскраві, роздавальний матеріал треба розглядати зблизька. Розглядаючи, наприклад, граніт, учні звертають увагу на його колір, блиск, форму кристалів польового шпату, кварцу і слюди, відчувають його вагу. Розглядаючи зразки синтетичних матеріалів, вони визначають їх вагу, колір, форму, будову, властивості тощо.

Методика і техніка роботи з роздавальним матеріалом визначається змістом, темою і метою уроку. Треба, щоб на кожній парті або столі було принаймні по одному зразку кожного предмета. Наведемо фрагмент частини уроку. Учням роздаються гербарні зразки рослин пшениці, жита, ячменю, вівса, рису, а зразок кукурудзи демонструється. Щоб забезпечити усвідомлене сприймання, актуалізуються опорні знання:

— Пригадайте, на які групи поділяються рослини за будовою стебла? (Якщо дітям важко відповісти, їм пропонується опора для згадування: малюнки дерева, куща, трав'янистої рослини), До якої групи належать ті рослини, які знаходяться на парті? Обґрунтуйте свою думку. Щоб правильно висловитися, користуйтеся записаним на дошці реченням: «Ці рослини є ., тому що . Пригадайте, що у рослини називається органом? (Орган — це частина рослини). Назвіть і покажіть на одній з розданих вам рослин всі її органи. Але спочатку пригадайте, в якій послідовності слід називати органи, (Починати потрібно з ., далі назвати .). Візьміть першу рослину. Уважно розгляньте її. Якщо впізнали, то назвіть її. (Якщо дитина не знає, рослину називає вчитель).

Це цікаво:

Поняття педагогічної взаємодії
Термін «педагогічна взаємодія» як поняття в науковій літературі трактується неоднозначно. У філософії взаємодія розглядається як категорія, що відображає процеси впливу різних об’єктів один на одного, їх взаємообумовленість, взаємоперехід, зміну стану (О.О. Бодальов, Л.П. Буєва, Б.Ф. Ломов, Б.Д. Па ...

Місце особистісно орієнтованого підходу у системі навчання іноземних мов
Упродовж 60–80-х років ХХ століття предметом уваги дослідників були різні аспекти означеної проблеми, зокрема увага надавалась іграм і видам вправ у навчанні дошкільників іноземної мови (Г.Ф. Бражникова, Г.П. Глотова, К.А. Родкін, О.С. Ханова, Т.А. Чистякова та ін.), відбору мовного матеріалу для з ...

Здорова дитина – обов’язок батьків
Якщо природа, екологічно чисте середовище є важливою умовою для життя й розвитку людини, то сім’я, родина мають забезпечити способи, форми й методи повноцінного фізичного розвитку дітей, охорону та зміцнення їхнього здоров’я. Педагогічна діяльність має забезпечити зв’язок фізичного виховання з розу ...