Вплив експериментального дослідження на ефективність навчання молодших школярів

4) Чому пугач відпустив здобич?

X. Повторне читання тексту.

— Зверніть увагу, з якою інтонацією я читатиму текст. Приготуйтесь до його переказу, подумайте, який малюнок ви б виконали до змісту цього тексту.

XI. Усне переказування тексту спочатку в парах, а потім 1—2 учні переказують усьому класу.

XII. Виконання учнями малюнків до тексту, розповідь про їх зміст.

Результатом проведення переказу даного виду стало вироблення у молодших школярів уміння переказувати текст за запитаннями; за планом; з використанням сюжетних ілюстрацій.

Результати виконання завдань з української мови подано на діаграмі 2.

Діаграма 2

За даними діаграми 2, в експериментальному класі учнів із високим рівнем навчальних досягнень на 10% більше, ніж в контрольному, а учнів із достатнім рівнем – на 13% більше. В експериментальному класі учнів із середнім рівнем навчальних досягнень на 20% менше, ніж в контрольному класі. В експериментальному класі учнів із початковим рівнем навчальних досягнень немає зовсім, а в контрольному – 3%.

Таким чином, результати експериментального дослідження підтвер-дили правильність гіпотези нашого дослідження та довели ефективність запропонованої методики використання наочних посібників на уроках у початкових класах.

Таким чином, проведене дослідження особливостей застосування наочних посібників на уроках у початкових класах дає нам можливість зробити наступні висновки:

1. Принцип наочності, наочні методи навчання та посібники здавна є важливою сферою психологічних, педагогічних та методичних досліджень. В різні періоди розвитку науки цю проблему розглядали К.Д. Ушинський (основоположник вітчизняного наочного навчання), І. Песталоцці, А. Дістер-вег, Л.В. Занков, В.О. Шаталов та багато інших вчених. У результаті вивчення цього питання нами виявлено, що необхідність використання наочних посібників у початковій школі зумовлюється особливостями мислительної діяльності молодших школярів – домінуванням наочно-образного виду мислення. В психологічному ж плані застосування засобів унаочнення ґрунтується на великому значенні чуттєвого сприймання для вивчення властивостей предметів і явищ дійсності. Чуттєве пізнання в навчальному процесі може виступати і як самостійна сторона розвитку особистості молодого школяра, і як засіб формування абстрактних понять.

2. З’ясовано сутність поняття „наочний посібник”. Це модель реальних процесів або видозмінений предмет чи умови його буття, які використовуються для розв’язування учбових задач в якості засобу, а не мети пізнання. Важливим є те, що наочні посібники на основі відчуттів і сприймань формують чуттєві образи, на основі яких робляться висновки. Отже не сам наочний посібник є головним у структурі процесу пізнання, а чуттєвий образ, а чуттєвий образ сформований за його допомогою. Якісна сторона застосування засобів унаочнення полягає в тому, щоб на основі матеріальних форм розвинути в учня тенденцію до уявлення реального об’єкта, а не наочного посібника.

3. Дидактична роль наочних посібників на уроках у початкових класах полягає у тому, що вони успішно розв’язують такі задачі: 1) сприяють розвитку у молодших школярів наочно-образного мислення; 2) активізують увагу при засвоєнні мовно-мовленого матеріалу; 3) сприяють підвищенню ефективності навчально-пізнавальної діяльності учнів; 4) конкретизують проблеми, які вивчаються на уроці; 5) дають можливість спостерігати за практичним застосуванням тих об’єктів, які неможливо побачити безпосередньо; 6) створюють можливості для моделювання ряду явищ, недоступних для спостерігання; 7) систематизують і класифікують досліджувані явища (на схемах, таблицях); 8) стимулюють інтерес до учня, створюють установку на ефективну учбово-пізнавальну діяльність; 9) доз-воляють педагогу в конкретизованій формі одержати інформацію про ступінь засвоєння навчального матеріалу. Зважаючи на велике значення наочності у навчанні учнів початкових класів слід широко використовувати наочні посібники, не відкидаючи, звичайно, вимог оптимальності і доцільності.

Це цікаво:

Розмаїття масових, групових та індивідуальних форм виховної роботи
Форми виховної роботи поділяють на три групи: - масові: тематичні вечори, вечори запитань і відповідей, конференції, тижні з різних предметів, конкурси та ін. - групові форми виховної роботи: гуртки, екскурсії, походи, класні години. - до індивідуальних форм виховної роботи належать: читання художн ...

Фонетичні ігри
1. Чую – не чую. Ціль: формування навиків фонематичного слуху. Хід роботи: учні діляться на команди. Викладачі говорять слова. Якщо викладач говорить слово, в якому є довгий голосний … або …, учні піднімають вгору ліву руку. Якщо в сказаному слові є приголосні звуки … або …, всі учні піднімають оби ...

Розвиток самостійності – актуальна проблема теорії і практики
Перші наукові педагогічні дані щодо самостійного учіння були здебільшого частиною філософії, яка на той час об’єднувала всі знання про природу, людину і суспільство. Так, філософи античності (Конфуцій, Геракліт, Демокріт, Платон, Арістотель ) вважали самостійність визначальною і стверджували, що ро ...