Задачі на знаходження середнього арифметичного
Велосипедист одну годину їхав зі швидкістю 15 км/год, дві години зі швидкістю 13 км/год і ще одну одну годину зі швидкістю 11 км/год. Знайти середню швидкість велосипедиста.
Творча робота: розв’яжи задачу виразом
Маса першого кроля дорівнює 2 кг 200 г, а другого - 1 кг 600 г.
Знайти середню масу цих кролів.
Творча робота: розв’яжи задачу виразом
В одному ящику було 10 кг помідорів, в другому - 12 кг, а у
третьому - 14 кг. Яка середня маса ящиків з помідорами?
Творча робота: розв’яжи задачу виразом.
Задача на знаходження суми двох добутків
Для школи - інтернату купили 18 обручів ціною по 8 грн і 18 скакалок ціною по 6 грн. Яка вартість цієї покупки?
Творча робота: розв’яжіть іншим способом; поміняйте запитання задачі так, щоб остання дія була на віднімання.
Виявлення ефективності розробленої системи задач у формуванні математичних уявлень і понять у молодших школярів ми здійснювали на основі порівняння сформованості відповідних навичок та вмінь в учнів експериментального класу порівняно з контрольним, де використовувалася звичайна система навчання.
На основі відповідних показників ми визначили уміння і навички, пов’язані із розв’язуванням різновидів задач. За рівнем розвитку даних умінь ми визначили три рівні сформованості математичних уявлень і понять третьокласників про складені задачі:
1) високий - у школяра сформовані уміння, пов’язані із розв’язуванням складених задач, і здатність безпомилкового їх виконання або самостійного виправлення допущених помилок при зауваженні вчителя;
2) середній - учень виконує усі попередні задачі на належному рівні, але припускається кількох неістотних помилок, які виправляє з незначною допомогою вчителя;
3) низький - в учня не сформовані пропедевтичні уміння розв’язування складених задач, не розвинені загальні уміння розв’язування завдань з математики і відповідно не сформовані практичні уміння розв’язування власне складених задач.
Робота, яка проводилася нами в експериментальному класі, позитивно вплинула на підвищення якості знань і вмінь молодших школярів. Так, учні експериментального класу значно краще виконали запропоновані завдання, ніж учні контрольного.
Отримані результати формуючого експерименту підтвердили гіпотезу, що використання запропонованої системи розв’язування складених задач з використанням диференційованого підходу позитивно вплинули на формування відповідних уявлень і понять в учнів експериментального класу.
Таким чином, ми отримали результати, які підтвердили ефективність формуючого експерименту. Із 23 учнів експериментального класу 5 школярів продемонстрували високий рівень розвитку математичних уявлень і понять, 15 - середній і 3 - низький.
У контрольному класі (21 учень) високий рівень розвитку математичних уявлень і понять мають 2 учні, середній - 11 і низький - 8 школярів.
Порівняно з початком експерименту, показники сформованості відповідних умінь розв’язувати складені задачі зросли в обох класах (початковий рівень відповідно 76 і 72%). Проте в експериментальному класі наприкінці дослідження ці показники виявилися значно вищими (відповідно 77 і 82% - див. діаграму).
Діаграма
Загальний рівень сформованості умінь розв’язування складених
задач в експериментальному і контрольному класах
Це цікаво:
Особливості психологічної діагностики
В даний час психологи зосереджені на першому критерії, намагаючись визначити сукупність симптомів, що складають комп'ютерну чи Інтернет-залежність. Наприклад Кімберлі Янг діагностує Інтернет-залежність на підставі п'яти і більше позитивних відповідей, що характеризують поведінку людини за останній ...
Діагностика пізнавальних можливостей учнів
«Чим раніше підростаюча людина усвідомлює свої психологічні особливості, – затверджують психологи, – тим раніше починає з'являтися в нього особливого роду турбота – турбота про формування власної особистості». Індивідуальні особливості пізнавальних процесів, їхні вікові зміни й цілеспрямовані досяг ...
Наукова організація праці
Наукова організація науково дослідного процесу виникла у зв'язку з потребою координації і взаємозв'язку дослідної роботи великих колективів. Слід зазначити, що прийоми організації, які ґрунтуються на практичному досвіді керівника досліджень, не забезпечують оптимальності в умовах ринкових відносин. ...
На початку ХХІ століття соціокультурний розвиток людства визначив закріплення складної та суперечливої тенденції, що дістала назву глобалізації.