Українська жінка. Її громадська і суспільна роль. Славетні українки: Маруся Богуславка, Настя Лісовська, Маруся Чурай

Педагогіка і виховання » Українська жінка. Її громадська і суспільна роль. Славетні українки: Маруся Богуславка, Настя Лісовська, Маруся Чурай

Сторінка 3

Вже давно став історичною пам'яткою та пребагатим музеєм мистецтв і султанський палац Топкани, де вона жила, співала дітям рідних пісень і фактично правила впродовж майже тридцяти років Османською державою і впливала на політику всієї Європи. Там цвіло тоді до восьмисот видів тюльпанів, що й нині є улюбленими квітами турків.

Одній Роксолані наказав Сулейман збудувати величний мавзолей, наче самому султану. Їх, султанів, було 36, але, жодна з безлічі султанських жінок за всю тисячолітню історію імперії не була похована так пишно, як 56-річна жінка - українка.

Слухаємо поезію.

У турецькій неволі доля рабинь

Усміхалася Насті Лісовській:

Недольна, бездольна, гірка, як полин,

Потоптана доля жіноцька,

Узяв полонянку султан в свій гарем,

У ній він знайшов своє щастя.

Минали роки, як ішов день за днем –

І Державою правила Настя.

Гляділа на море, за море - імла.

А в душу свою як загляне:

В одній половині Настуся була.

У другій - уже Роксолана.

Отак в чужині українка жила.

З роздвоєним серцем, дволико.

Краса їй із мудрістю силу дала,

В легенді лишивши навіки.

Світлана Кузьменко

(Онтаріо, Канада)

Маруся Чурай — українська Сафо

А зараз, діти, перенесемось на 376 років назад до Полтави.

Козацькі часи на Україні сприяли також поетичному, пісенно­му пробудженню українського народу. Вважають, що тільки записа­но українських пісень понад 200 тисяч. Серед їх творців крізь тума­ни часу окреслюються схожі на легенду жіночі постаті. До таких легендарних постатей належить і народна поетеса Маруся Чурай.

Українською Сафо (давньогрецька поетеса) називають Марусю Чурай, бо вважають її автором багатьох народних пісень (понад 200 тисяч), зокрема: "Засвіт встали козаченьки", "Віють вітри, віють буйні", "Ой не ходи, Грицю", "В кінці греблі шумлять верби" та ін.

За історичними переказами, народна поетеса і співачка народилась у 1625 р. у Полтаві, в козацькій родині. її батько, Гордій Чурай, був соратником Павлюка, керівника козацько-селянського повстання 1637 р. проти шляхетської Польщі. Після поразки по­встанських війск під Кумейками він разом з Павлюком був страче­ний у Варшаві. Після смерті Гордія Чурая його дружина, Горпина, залишилась удвох із донькою. Пам'ятаючи про героїчну загибель її чоловіка, народ оточив літню жінку і її дочку теплотою й увагою. Цьому в значній мірі сприяла й обдарованість Марусі, дівчини з чарівною зовнішністю й добрим серцем. Маруся мала чудовий го­лос і майстерно співала пісні, які складала з різних приводів, і ча­сто навіть у звичайній розмові викладала свої думки віршами.

Навесні 1648 року почалася визвольна війна українського на­роду проти польської шляхти. Піднявся на боротьбу і Полтавський полк, в якому був і коханий Марусі Грицько Бобренко. Для дівчини розлука з коханим була тяжким ударом. Саме тоді вона склала чудову пісню, сповнену глибокого болю і страху перед невідомим. Ця пісня в наші дні співається в маршовому темпі і починається словами "Засвіт встали козаченьки".

Зовсім не так співала цю пісню Маруся. Вона співала її повільно, виповнюючи кожний рядок глибоким сумом і печаллю. Проникливо звучали перші початкові рядки:

Засвіт встали козаченьки

В похід з полуночі,

Заплакала Марусенька

Свої ясні очі .

Особисті переживання Марусі Чурай, її туга за коханим перетворювалися у нові і нові поетичні рядки, в нові й нові пісні й думи. Очевидно, саме на цей час припадає створення Марусею таких пісень: "В огороді хмелинонька грядки устилає", "Шумить, гуде дібровонька" та інші.

Скориставшись перемир'ям між Україною і Польщею, козаки почали повертатися додому. Маруся нетерпляче чекала Гриця, але він не з'явився. Сумнів закрався в її душу і вилився в нові пісні. Справжній зойк душі вчувається у пісні, створеній у години розлуки:

Ой боже ж мій, боже, милий покидає,

Милий покидає, іншої шукає!

До іншої ходить, з іншою говорить.

Мене молодую до славоньки вводить.

А в глибині душі ще живе маленький вогник надії на одруження з коханим:

Коли б мені, боже, неділі діждати,

Неділі діждати, на рушничку стати.

Тоді не розлучать ні батько, ні мати,

Ні батько, ні мати, ні суд, ні громада.

Ця дума - переконливий доказ про важкий душевний стан Марусі Чурай після зради коханого. І тому таким природним докором звучить створена дума "Стелися, стелися, зелений гороше", в якій Маруся звертається до Гриця з гіркими, але суворими словами:

Гей, ти молоденький голубе сизенький,

Не в правді живеш;

Минуєш мою хату і мої ворота,

До іншої ідеш.

Тут, крім суворого докору, вже помітний трохи завуальований (прихований) мотив фатальної приреченості, який згодом, у наступних піснях Марусі, стане досить виразним.

Страницы: 1 2 3 4 5

Це цікаво:

Сутнісна характеристика поняття дитячої творчості
Проблемою творчості займалося багато дослідників, такі як Л.С. Виготський, Б.М. Теплов, Н.А. Ветлугіна. Розглянемо, як вони розкривають визначення творчості. «Творчою діяльністю, – писав Л.С. Виготський, ми називаємо таку діяльність людини, яка створює дещо нове, все одно чи буде це створене творчо ...

Організація та методика проведення експериментального дослідження
З метою доведення ефективності виявленої та обґрунтованої сукупності шляхів удосконалення методики проведення предметних уроків із природознавства в початковій школі і з’ясування їх впливу на процес формування природничих знань у молодших школярів ми вдалися до експерименту. На першому етапі дослід ...

Новорічна флористика
Новий рік та Різдво – це свята, які близькі нам з дитинства. Ми їх з нетерпінням чекаємо, готуємо один одному подарунки. З цими святами у нас пов’язані надії та сподівання на чудо, мрії та їх здійснення, тепло домашнього затишку, закріплення родинних стосунків та передача інформації молодому поколі ...

Інтерактивні уроки

Інтерактивні уроки

На початку ХХІ століття соціокультурний розвиток людства визначив закріплення складної та суперечливої тенденції, що дістала назву глобалізації.

КАТЕГОРІЇ

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.novapedahohika.com