Українська жінка. Її громадська і суспільна роль. Славетні українки: Маруся Богуславка, Настя Лісовська, Маруся Чурай

Педагогіка і виховання » Українська жінка. Її громадська і суспільна роль. Славетні українки: Маруся Богуславка, Настя Лісовська, Маруся Чурай

Сторінка 4

"Гей, ви не тіштесь, вороженьки, моїй пригоді", - звертається Маруся до громади і пояснює:

Бо моя пригода, бо моя пригода,

Як літня роса:

Як вітер повіє і сонце пригріє,

Спаде вона вся.

Якось восени приятелька Марусі влаштувала вечорниці. Мару­ся пішла туди мабуть з таємною надією побачити Гриця. Він справді прийшов на вечорниці, та ще й не сам, а з своєю молодою дружиною. Там вони й зустрілися. Саме ця зустріч привела до рішучого зламу в настрої Марусі. Вона сколихнула її палку натуру. Ревнощі, ображене жіноче самолюбство, згадки про нещасливе ко­хання, про нездійснені дівочі мрії - все це завирувало в її душі і породило страшний план помсти.

Маруся була сильною, вольовою натурою. Жодним натяком вона не розкрила внутрішнього стану, свого наміру. Зовні вона була чарівною, колишньою веселою Марусею і знову полонила Гриця.

Про подальший хід подій ми дізнаємося з Марусиної пісні, в якій вона детально розповіла про те, як здійснювала свою помсту. Пісня починається зверненням до Гриця, ніби попередженням йому, щоб він не ходив на вечорниці, бо це приведе до фатального кінця:

Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці,

Бо на вечорницях дівки-чарівниці.

Вражає в цій пісні послідовність, з якою Маруся здійснювала свою помсту. В тексті пісні ми не знаходимо й натяку на каяття або жаль з приводу заподіяного. Це дає підставу вважати, що пісню створено до отруєння. Що саме так, видно з того, що коли померло­го Гриця принесли до церкви, туди прибігла сповнена відчаю Ма­руся. Вона кинулась до труни, цілувала небіжчика і, обливаючись сльозами, розповіла про свій злочин.

Суд полтавського полку засудив влітку 1652 р. Марусю Чурай до смертної кари. У день страти, вдосвіта, коли на центральному майдані Полтави на помості стояла закута в кайдани Маруся і пи­сар читав смертний вирок, через натовп прорвався на змиленому коні вершник. Іменем гетьмана Богдана Хмельницького він припи­нив читання вироку і вручив писарю гетьманський наказ про по­милування Марусі Чурай. Життя було їй даровано в пам'ять герої­чної загибелі батька та за чудові пісні, які вона склала. Маруся не­довго жила на світі після помилування і померла в каятті у квітні 1653 року.

Послухаємо поезію.

Марусі Чурай

Чом тобі, рідна, -

Печаллю в очах .

День продзвенів серед літа.

Чом тобі місяць

В медових ночах

Видавсь отруєним цвітом?

Вернеться ранок

(Ти віриш мені?) -

Рани загоїть та болі

Грянуть ясою

Козацькі пісні,

Зіткані з правди й любові.

О, Чураївно,

Голубко моя .

Горда козацька яксине!

Спів незвичайний -

Віків течія .

В серце твоє українне.

Ніна Півторацька

Прим. Перлини укр. нар. пісні. К. 1989. "Засвистали козаченьки", с. 60, "В кінці греблі .", с. 175, "Ой не ходи, Грицю", с. 344, "Віють вітри .", с. 350.

Яничарська балада

Встала курява стовпами,

Багряніли хмари.

Приазовськими степами

Гнались яничари.

І летіла перед ними

Звістка невесела,

Що пускають вони з димом

Українські села.

Що старих людей вбивають

Тих, хто уже сивий,

Малих діток забирають

В неволю - ясир.

Забігає яничарин

У біленьку хату,

Стала жінка у відчаї -

Нікуди тікати.

Хіба в очі подивиться?

В нього ж очі сині!

Раптом зойкнула вдовиця:

- Сину ти мій! Сину!

Простягає вона руки,

Обійняти хоче,

А він стоїть, клятий турок,

Стоїть та регоче.

Звідки йому пам'ятати

Українську мову,

Як малим украли з хати,

З батьківського дому,

Від матері відірвали,

Від рідної суті

Та молоком напували

Скаженої суки.

Постаралися немало

Вчителі незлецькі,

Щоб не знав він слова "мамо"

Навіть по-турецьки.

То ж була наука люта:

Як зброю тримати.

От і блиснула шаблюка!

От і впала мати .

З того часу промайнули

Не літа - століття.

Дай Бог, щоб вас обминули

Такі лихоліття.

А щоб ми це, люди милі,

Могли пам'ятати,

Не спочили у могилі

А ні син, ні мати .

Бога мудрість незвичайна

І велика сила:

Він з матері зробив чайку,

Зробив вовком сина.

І чаєчка все кличе

На ковилу сиву,

А прислухаєшся - кличе:

- Сину ти мій! Сину!

А він виє вовком клятий,

Темними лісами,

Ніби вчиться вимовляти:

- Мамо моя! Мамо!

Галина Гордасевич

VI. Узагальнення і систематизація навчального матеріалу.

Отже, давайте підсумуємо, що ви відкрили для себе на уроці.

Як бачить Катерина Мотрич особливе призначення жінки у формуванні національної свідомості народу? Розкажіть про Марусю Богуславку, Настю Лісовську (Роксолану), Марусю Чурай.

Страницы: 1 2 3 4 5

Це цікаво:

Подання дисертації до спеціалізованої вченої ради, розсилання її автореферату
Спеціалізована вчена рада приймає дисертацію до попереднього розгляду за наявності документів згідно з переліком, встановленим ВАК України. До цього переліку обов'язково належать: - заява на ім'я голови спеціалізованої вченої ради з проханням прийняти дисертацію до розгляду, в якій необхідно зазнач ...

Образотворчі можливості видів і жанрів образотворчого мистецтва
Предмет "Образотворче мистецтво" реалізує змістову лінію візуального мистецтва. При цьому головні завдання викладання образотворчого мистецтва у початкових класах такі: 1. Формування в дітей художньо-естетичного ставлення до дійсності, здатності до неутилітарного, художнього пізнання світ ...

Особливості змісту педагогічної технології «Будинок вільної дитини»
Центральне місце у педагогічний технології М. Монтессорі належить дидактичному матеріалу, який є важливим засобом становлення фізичних і психічних функцій дитини, розвитку її творчості, уваги, волі, навчання письма та елементарної математики. Головну його цінність М. Монтессорі вбачала у сприянні в ...

Інтерактивні уроки

Інтерактивні уроки

На початку ХХІ століття соціокультурний розвиток людства визначив закріплення складної та суперечливої тенденції, що дістала назву глобалізації.

КАТЕГОРІЇ

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.novapedahohika.com