Історія методів навчання грамоти

Сторінка 1

Найпоширенішими методами навчання грамоти в минулому вітчизняної школи були такі: буквоскладовий, складовий, звуковий і цілих слів.

Буквоскладовий метод. Найдавнішим методом навчання грамоти, який довгий час застосовувався в школах Росії, був буквоскладовий метод. Це синтетичний буквений метод.

Процес навчання грамоти за цим методом був важким, зводився до «буквоскладання», тобто до складання вивчених букв у склади, слова.

Починалось навчання грамоти з вивчення назв букв окремим словом (а – аз, б–буки, в–веді, г–глаголь і т. д.).

Із вивчених букв складались і заучувались склади. Спочатку двобуквені; буки-аз – ба, вєді-аз–ва, а потім трибуквені: буки-рци-аз – бра, вєді-рци-аз – ера і т. д., прямі і зворотні.

Після вивчення назв букв всієї азбуки в алфавітному порядку і вроздріб, після вивчення цілого ряду складів і читання їх «по-верхах», без називання букв (ба, ве, бе, бра, вра) переходили до складання слів.

Так, наприклад, слово вода складали так: вєді-он – во, добро-аз – да – вода. Далі йшло читання слів «no‑верхах». Якщо надто важким було вивчення азбуки (аз, бука, вєді, глаголь, добро, єсть, живєтє, зєло і т. д.), то ще важчим було завчити склади слова.

Таке навчання грамоти було несвідомим, механічним. Читати вчились по церковнослов’янських книжках – «Часослову» або «Псалтирю».

Не дивно, що за такого методу навчання читання продовжувалось 1–2 роки і було неймовірно важким.

На початку XVIII ст., після запровадження «гражданської азбуки», назви букв стали простіші: а, бе, ве, ка, ель і т. д. Зменшилась також кількість букв і змінилось їх начертания. Це трохи полегшувало процес навчання читання. Кращі педагоги далекого минулого прагнули полегшити процес навчання грамоти.

У XVII–XVIII ст. з’являються спеціальні азбуки, де склади розміщались у певній послідовності (ба, ва, га, да, бу, ву, гу і т. д.).

Російський вчений Каріон Істомін видає перший російський буквар, ілюстрований малюнками, з назвами до цих малюнків, що починаються на виучувану букву (К – корова, ключ і т. ін.).

Але, незважаючи на всі поліпшення, за буквоскладовим методом навчання грамоти було важкою справою, потребувало і від учителя, і від учнів великого напруження, багатьох зусиль.

Досить давно почав запроваджуватись і складовий метод.

Складовий метод. Суть цього методу зводилась до заучування складів. Після вивчення букв учні заучували в певному порядку склади:

ба, ва, га, бе, ве, ге і ін. Далі переходили до читання слів з вивченими складами. Цей метод був так само, як і буквоскладовий, синтетичним методом.

Головним недоліком цього методу було механічне заучування беззмістовних складів. Ускладнювалось навчання за цим методом ще й тим, що для навчання треба було мати велику кількість карток із складами річної трудності, особливо при масовому навчанні.

Тому складовий метод не зазнав широкого застосування як в дореволюційній, так і в радянській школі, хоч за своїм характером сучасне наше письмо спирається на цей метод: наше письмо є поскладовим, силабічним, ми зображуємо на письмі і читаємо не окремі звуки, а цілі склади.

Звуковий метод. Звуковий метод навчання грамоти відомий в трьох різновидах: звуковий аналітичний метод, звуковий синтетичний метод і звуковий аналітико-синтетичний метод.

Загальною ознакою всіх цих методів є те, що в основу навчання грамоти береться не буква, а звук. Спочатку діти ознайомлюються із звуком, а потім з буквою, якою позначається цей звук.

Звуковий метод навчання грамоти поширився в середині XIX ст.

Запровадження звукового методу обумовлюється поширенням освіти в Росії, виникненням так званих «народних шкіл», коли один учитель повинен був навчати чималу групу учнів.

Аналітичний звуковий метод вперше був запроваджений в школах Росії Золотовим в 40‑х роках XIX ст.

Навчання за цим методом починалось з показу учням цілого речення, викладеного з розрізної азбуки чи написаного на дошці, і читання нього речення. Потім речення розкладалось на слова усно за допомогою набору слів з розрізної азбуки. Діти при цьому запам’ятовували вимову кожного слова і його графічне зображення. Потім кожне слово поділялось на склади, і учні запам’ятовували вимову кожного складу і його графічне зображення. Нарешті, склади поділялись на звуки і на відповідні букви, і діти запам’ятовували кожну букву і її звукове значення. Букви за цим методом називались коротко, приблизно так, як позначувані ними звуки: б, в, г, д і т. д. Після читання і розкладу за цим методом ряду речень учні навчалися читати.

Страницы: 1 2 3

Це цікаво:

Підхід І. Шендрика у проектуванні освітнього простору суб’єкта
На думку І. Шендрика, освітній простір, будучи формою єдності людей, формується в процесі їх спільної освітньої діяльності, в ході якої вчитель створює умови і можливості для учнів, прямо або опосередковано взаємодіючи з ними. Освіта являє собою особливий простір зростаючої людини і не зводиться ли ...

Основні напрями виховної роботи у СОМУ
Сучасна професійна вища освіта неможлива без цілеспрямованого формування соціального, цивільного обличчя майбутнього фахівця. Його завданням є виховання у них відчуття патріотизму, соціально активного громадянина, що володіє гнучким мисленням, розвиненою політичною культурою, критичним відношенням ...

Тренування на рівні слова
Тренування учнів у використанні похідних слів проводиться на рівні слова, словосполучення і на рівні речення. Для різноманітності прийомів тренування можна використовувати ігрові вправи. Швидке запам’ятовування моделі стимулює гра “ 20 карток ”. (Ця назва умовна, так як карток може бути більше або ...

Інтерактивні уроки

Інтерактивні уроки

На початку ХХІ століття соціокультурний розвиток людства визначив закріплення складної та суперечливої тенденції, що дістала назву глобалізації.

КАТЕГОРІЇ

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.novapedahohika.com