Стан досліджуваної проблеми формування національної свідомості учнів початкових класів

Педагогіка і виховання » Формування національної свідомості учнів початкових класів » Стан досліджуваної проблеми формування національної свідомості учнів початкових класів

Необхідно здійснити аналіз філософської та психолого-педагогічної літератури з досліджуваної проблеми, визначити сутність понять "національна свідомість", "національна самосвідомість", розкрити структурні компоненти національної свідомості особистості, обґрунтувати модель процесу свідомого оволодіння учнем початкової школи національними цінностями.

Певна увага в процесі дослідження приділяється впливу традицій, національної мови, релігії, звичаїв, мистецької творчості в збереженні нації. Розглянута ідея К. Ушинського щодо принципу народності у виховному процесі, ролі суспільного виховання та його національного характеру в розвитку самосвідомості особистості, акцентовано увагу на сутності виховного ідеалу за Г. Ващенком, ідеях національного виховання В. Сухомлинського.

Серед загальнонаукових методологічних засад розв’язання проблеми педагогічного забезпечення розвитку національної свідомості учнів початкових класів провідне місце посідає системний підхід. Цей підхід був базовим у дослідженнях національної свідомості особистості таких вчених, як В. Борисов, Д. Тхоржевський, Г. Філіпчук, М. Фурса та ін. Здійснюючи системно-структурний аналіз національної свідомості особистості, вони зробили предметом наукового пошуку й національну самосвідомість: обґрунтували її структуру, педагогічні умови розвитку самосвідомості тощо.

Національна свідомість у роботі як продукт суспільно-історичного розвитку нації, національного виховання і самовиховання, що виступає у формі психічного відображення особистістю національних цінностей на рівні самоцінних, особистісно значущих і забезпечує високий рівень усвідомлення нею гордості за приналежність до своєї нації й активності в національному культуротворенні.

Національна самосвідомість - це результат повороту свідомості особистості уже на своє "Я", формування нею образу "Я" як національно свідомої людини. Структурними елементами цього образу є знання рідної мови, українських звичаїв, обрядів та традицій, усвідомлення себе як представника певної нації, національної культури та історії.

Встановлено, що різні аспекти стимулювання розвитку національної свідомості особистості досліджувалися науковцями передусім з позиції культурологічного підходу (О. Батухтіна, О. Вишневський, Г. Гуменюк, Г. Кловак, В. Кузь, Ю. Руденко, З. Сергійчук, М. Стельмахович, Л. Ходанич). Результати аналізу показали, що методологічним ядром процесу формування національної свідомості та самосвідомості учня є вчення про націю як форму збереження національної самоідентифікації та історичної пам'яті, засіб історичного поступу саморефлексії нації, а методологічне підґрунтя розгляду проблеми педагогічного забезпечення розвитку національної свідомості молодшого школяра − гармонійне поєднання системного, культурологічного й особистісно орієнтованих підходів.

Результати аналізу обраної проблеми на теоретичному і методологічному рівнях стали підґрунтям для розробки моделі процесу свідомого оволодіння учнем початкової школи національними цінностями (рис.1).

Представлена модель враховує теоретичні уявлення психологів про провідний психологічний механізм розвитку особистості як стрижень психологічного супроводу особистісно орієнтованого навчання й виховання учнів (передусім І. Беха).

Структура моделі - це цілісна множина компонентів національної свідомості та самосвідомості особистості молодшого школяра. Компонентами національної свідомості є емоційний і раціональний. Саме емоційне переживання учнем знань про рідну мову, звичаїв, традицій, обрядів свого народу, продуктів народної творчості (воно є результатом відповідного педагогічного впливу) забезпечує їх глибоке засвоєння.

Рис 1. Модель процесу свідомого оволодіння учнем початкової школи національними цінностями

Як результат усвідомлення культури як самоцінної в учнів початкових класів формуються смислотвірні мотиви оволодіння національними цінностями, а це сприяє повороту національної свідомості особистості молодшого школяра на національну самосвідомість. Йдеться про побудову учнем "Я - концепції" оволодіння національними цінностями. Остання має взаємопов’язані структурні компоненти - когнітивний, емоційний, поведінковий. Емоційно пов'язаний з відчуттям учнем самого себе у ролі суб’єкта оволодіння цінностями національної культури, а когнітивний - з усвідомленням способів досягнення цієї мети, розбіжності в оцінках національного образу "Я" і в його самооцінці. За умови активного самостимулювання молодшим школярем процесу розвитку національної самосвідомості, його поведінка спрямовується на розробку самозобов’язань у сфері оволодіння національними цінностями. Існують не тільки показані внутрішні зв’язки між компонентами цієї моделі, але й її зв’язки із зовнішнім середовищем.

Спираючись на структуру цієї моделі, визначені такі структурні компоненти системи педагогічного забезпечення розвитку національної свідомості учнів початкових класів: створення умов для емоційного переживання учнями цінностей національної культури як особистісних; педагогічне забезпечення процесу осмислення знань про українську культуру; формування у молодших школярів мотивів самоформування умінь та якостей свідомого українця-патріота; безпосередня організація усвідомлення учнями початкових класів розбіжностей в оцінках сформованості національного образу "Я" і в його самооцінці; стимулювання процесів проектування й реалізації "Я - концепції" самоформування цінностей національної культури.

Це цікаво:

Концепція статеворольового виховання
Як реакція на недоліки „безстатевого” виховання радянського періоду існування нашої педагогіки починається розвиток і поширення статеворольового підходу. Розглянемо детальніше, у чому полягає сутність статеворольового підходу до навчання та виховання учнів, який можна назвати одним з суттєвих недол ...

Морфофункціональний розвиток і фізична підготовленість школярів
3.3.1 Вікові особливості фізичного розвитку і фізичної підготовленості школярів (11-17 років) Дані обстеження 835 учнів у віці 11-17 років дозволили виявити вікові закономірності зміни показників морфофункціонального розвитку (табл. 3.3.1.1) і розвитку рухових здібностей контингенту обстежених (шко ...

Естетичне виховання молодших школярів на засадах української етнопедагогіки
Українська етнопедагогіка має глибоку історичну пам’ять. Сформувавшись на народному звичаєвому праві, народній міфології і виробивши тільки їй властиві людські ідеали, вона стала практичною потребою суспільного життя народу, нації. Маючи такі активні педагогічні засоби виховання й навчання, як усну ...

Інтерактивні уроки

Інтерактивні уроки

На початку ХХІ століття соціокультурний розвиток людства визначив закріплення складної та суперечливої тенденції, що дістала назву глобалізації.

КАТЕГОРІЇ

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.novapedahohika.com