Виховання духовно-моральних цінностей у студентів з обмеженими фізичними можливостями

Дослідно-експериментальна робота з виховання духовно-моральних цінностей у студентів з обмеженими фізичними можливостями передбачала такі цілеспрямовані, взаємозалежні та взаємообумовлені етапи: констатувальний, формувальний та узагальнений. Експеримент здійснювався в період навчання студентів з I по IV курси.

З метою визначення рівня сформованості духовно-моральних цінностей у студентів з особливими потребами була використана комплексна діагностична методика (анкетування, самооцінка “Мій духовний світ”, “Незакінчені пропозиції”, тестування “Ціннісні орієнтації” (М. Рокича), інтенсивне інтерв’ю, бесіда, експертна оцінка, самооцінка). У результаті було виявлено вихідний рівень сформованості духовно-моральних цінностей, характер їх відображення у свідомості, діяльності та поведінці студентів з обмеженими фізичними можливостями, їх ціннісні орієнтації, пріоритетні потреби, інтереси, ступінь впливу різних факторів на формування духовно-моральних цінностей.

На основі проаналізованого матеріалу визначено: студенти з фізичними вадами мають занижену самооцінку, неспроможність адаптуватися до складних життєвих обставин, що викликає у них негативні почуття та емоції (розпач, страх, закомплексованість); песимістичне ставлення до свого майбутнього, високий рівень тривожності, невпевненості у собі, що проявляється у відчуженні від оточуючих людей, суспільства, або навпаки – в агресії; такі якості, як мораль, відданість, відвертість, авторитет у суспільстві, доброта, гуманність, чуйність, обов’язок, совість, на їхній погляд, малозначущі у реальному житті. Вони не вірять в ідеал, мало цікавляться громадським життям країни, соціально пасивні; їм не вистачає цілеспрямованості, упевненості в собі, сміливості, сили волі, взаєморозуміння. Разом з тим, студенти мають потребу в отриманні освіти та працевлаштуванні, у реалізації бажань у сфері розваг та спорту, у створенні сім'ї тощо.

Дослідницький пошук дозволив визначити основні критерії та показники сформованості духовно-моральних цінностей у студентів з особливими потребами: духовно-інтелектуальний – знання з проблеми духовності та моралі; емоційно-ціннісний – особистісні ціннісні орієнтації, ставлення до суспільної моралі, вимогливість до себе, спрямованість інтересів, сформованість емпатії, співчуття, гуманності, обов’язку, відповідальності; результативно-діяльнісний – ставлення до себе, оточуючих людей та навколишнього середовища, життєва позиція, потреба в духовній практиці, здатність до рефлексії, адекватна самооцінка.

Організація роботи з виховання духовно-моральних цінностей вимагала чіткого уявлення про рівні їхньої сформованості у студентів з обмеженими фізичними можливостями. Було встановлено три рівні: низький, середній, високий.

Низький рівень: пасивність, відсутність мети в житті, високий рівень тривожності, відсутність поваги до особистості іншого, спрямованість інтересів на себе, егоїзм, низька (або завищена) самооцінка, конфліктність, низький рівень сформованості емпатії, співчуття, доброти, гуманності, обов’язку, відповідальності, особисті цінності не співпадають з нормами суспільної моралі; байдужість до почуттів інших. У поведінці відзначається невпевненість в собі, що проявляється у відчуженні від оточуючих людей або навпаки – в агресивному ставленні до них.

Середній рівень: недостатньо повні знання студентів з фізичними обмеженнями про духовність та мораль, прагнення принести користь – ситуативне, середня активність, слабка потреба в моральній діяльності, усвідомлення потреби поважного ставлення до навколишнього середовища, дещо завищена або занижена самооцінка, “флюгерність” у стосунках з оточуючими людьми. Студент визнає значення духовно-моральних цінностей для кожної людини й суспільства, і одночасно суспільні цінності ще не стали для нього особистісними.

Високий рівень: повні, глибоко усвідомлені й всебічні знання про духовно-моральні цінності, уміння стримувати себе, чуйність, почуття боргу, вміння відповідати за свої вчинки, вимогливість до себе і до інших людей, поважне ставлення до оточуючих, активна життєва позиція, низький рівень тривожності, адекватна самооцінка, високі організаторські уміння, почуття шляхетності. Духовно-моральні цінності ввійшли у внутрішню сферу відповідальності. Духовно-моральні знання мають співпадати з особистісними ціннісними орієнтаціями, знаходитись у гармонії із ставленням студента до оточуючого світу, людей, себе, знаходити своє відображення у духовно-моральних мотивах поведінки.

Якісний та кількісний аналіз результатів вивчення сформованості духовно-моральних цінностей у студентів з фізичними обмеженнями на констатувальному етапі дослідження засвідчили, що майже 93% студентів знаходилися на середньому і низькому рівнях. Це підтвердило необхідність здійснення спеціально організованої виховної роботи з формування духовно-моральних цінностей у досліджуваної категорії студентів.

Це цікаво:

Розробка лекцій, практичних робіт, опорних конспектів
В цьому пункті другого розділу розроблені лекції, практичні роботи, опорні конспекти до змістовного модуля I «Основні поняття теорії диференціальних рівнянь. Рівняння з відокремлюючими змінними». Методичні особливості вивчення змістовного модуля I «Основні поняття теорії диференціальних рівнянь. Рі ...

Сутність та розвиток мовленнєвої діяльності молодших школярів
Кожна людина користується рідною мовою, щоб передати свої думки і розуміння думок, висловлених іншими. Дитина, яка народилася, застає в готовому вигляді рідну мову. Але вона не тільки засвоює слова і граматичні форми рідної мови. Засвоюючи дуже рано різні слова, діти відносять їх саме до того зміст ...

Методи контролю і самоконтролю в навчанні
1.Методи усного контролеві. Усний контроль При фронтальному опитуванні педагог підбирає серію логічно зв'язаних між собою питань і ставити їхній перед усією групою, викликаючи для короткої відповіді чи тихнув інших студентів. 2.Методи письмового контролеві. Ці методи припускають проведення письмови ...