Виховання духовно-моральних цінностей у студентів з обмеженими фізичними можливостями

Аналіз таблиці засвідчив помітну зміну рівня виховання духовно-моральних цінностей у ході експерименту. Якщо на першому етапі експерименту з високим рівнем духовно-моральної вихованості було лише 6% студентів, то до закінчення університету – 41%. Знизилося відсоткове співвідношення студентів з низькою моральною орієнтацією з 72% до 5%.

Таблиця 2

Рівні вихованості духовно-моральних цінностей у студентів з обмеженими фізичними можливостями експериментальної та контрольної груп

Аналіз результатів дослідно-експериментальної роботи дозволяє констатувати, що запропонована структурно-функціональна модель виховання є результативною і сприяє активізації формування духовно-моральних цінностей у студентів з обмеженими фізичними можливостями.

Результати проведеного дослідження дали можливість зробити такі висновки:

1. На основі всебічного аналізу філософської, психологічної та педагогічної літератури сформульовано визначення поняття “духовно-моральні цінності” як внутрішні світоглядні переконання, що формують життєву позицію та поведінку особистості, входять до її психологічної структури у формі особистісних поглядів та принципів, котрі виступають об’єднувальною ланкою між культурою суспільства і внутрішнім світом особистості.

2. Доведено, що вирішення завдань виховання молодих людей з фізичними обмеженнями в умовах вищої школи можливе за умови чіткої, налагодженої виховної роботи в умовах Центру духовно-інтелектуального розвитку молоді з обмеженими фізичними можливостями, створення якого було передумовою ефективного виховання духовно-моральних цінностей у студентів з особливими потребами. Змістовна сутність діяльності Центру полягала у забезпеченні соціального захисту молодих людей з фізичними обмеженнями, їхнього духовно-інтелектуального розвитку, психолого-фізичної реабілітації; зміцненню віри у власні творчі потенції, загартуванню їх у морально-вольовому відношенні, наверненню до високих духовних цінностей.

На основі аналізу вже апробованого та власного педагогічного досвіду розроблено структурно-функціональну модель виховання духовно-моральних цінностей у студентів з обмеженими фізичними можливостями, що включала: систему роботи з підвищення рівня підготовленості викладачів щодо виховання духовно-моральних цінностей у студентів з обмеженими фізичними можливостями; сумісну інформаційно-просвітницьку роботу з громадськими організаціями та виховну роботу зі студентами, що сприяла освоєнню ними духовно-моральних цінностей.

3. Визначено критерії та рівні (низький, середній, високий) сформованості духовно-моральних цінностей у студентів з обмеженими фізичними можливостями. Основними критеріями визначено: духовно-інтелектуальний, емоційно-ціннісний та результативно-діяльнісний.

4. Визначено зміст, форми, методи та педагогічні умови, які значно підвищили ефективність виховання духовно-моральних цінностей у студентів з обмеженими фізичними можливостями.

5. Результати формувального експерименту підтвердили, що розроблена нами структурно-функціональна модель виховання духовно-моральних цінностей сприяє формуванню і розвитку у студентів духовно-моральних цінностей, зростанню їхнього інтелектуального потенціалу.

Ефективність запропонованої структурно-функціональної моделі виховання духовно-моральних цінностей у студентів з обмеженими фізичними можливостями підтверджується позитивною динамікою рівнів вихованості духовно-моральних цінностей у студентів експериментальної групи (якщо на першому курсі з високим рівнем сформованості духовно-моральних цінностей було лише 6% студентів, то на четвертому – 41%). Значно знизився відсоток низького рівня (з 72% до 4%).

Це цікаво:

Зміст технології
Онук Марії Монтессорі, Маріо, у своєму посланні Ірландському товариству імені Монтессорі в 1989 р. писав: «Марія Монтессорі відкрила «секрет дитинства», його важливість для формування людини. Це дає можливості вести дитину її власним вільним внутрішнім шляхом, з чистим екологічним бачення її зв’язк ...

Завдання педагогічної оцінки у вихованні поведінки школяра молодших класів
Найважливішим завданням є виховання позитивного відношення до навчання. У педагогічної оцінки — головна функція стимулююча. Другим найбільш важливим завданням навчання є формування в дітей основних компонентів навчальної діяльності, усвідомленого відношення їх до навчання. Педагогічна оцінка доноси ...

Наочні засоби навчання і їх класифікація
Використання наочності у навчальному процесі початкової школи відіграє переважно допоміжну роль, однак «іноді навчальний матеріал (наприклад, явища, предмети, які учні не можуть безпосередньо сприймати) має такий характер, що без унаочнення правильне уявлення про новий об’єкт взагалі неможливе». Що ...