Основні підходи формування національної свідомості учнів початкових класів

Критеріями сформованості національної свідомості молодшого школяра вважаються: ступінь самоцінного ставлення до української мови й інших національних цінностей; ступінь активності в утвердженні цінностей української культури у різних видах діяльності. Показники самоцінного ставлення учнів до української мови й інших національних цінностей: сформованість мотивів їх засвоєння; знання цінностей національної культури; зв'язок продуктів самостійної діяльності дітей з національними цінностями.

Показники активності учнів в утвердженні цінностей української культури в різних видах діяльності: наявність фактів утвердження дитиною в родинному колі та школі значущості національної культури для розвитку особистості та суспільства; систематичність та самостійність у створенні різних продуктів творчості в сфері національного мистецтва за власним бажанням; стійкість громадянської позиції у різних ситуаціях.

За цими критеріями сформованості національної свідомості молодшого школяра необхідно відмітити три групи учнів, які перебувають на високому, середньому, низькому рівнях оволодіння національними цінностями.

В ході практичної роботи над даною проблемою визначено ставлення молодших школярів до цінностей національної культури на початок експерименту, яке загалом свідчило про цілу низку проблем у сфері педагогічного стимулювання розвитку національної свідомості й самосвідомості учня. Зокрема, з 70 учнів, які брали участь в експерименті на його початку, 57,1% не знали "Гімн України", 60% не вважали, що українські пісні є одними із наймелодійніших у світі, 80% не усвідомлювали потребу у поглибленні знань про історію українського народу і таке інше. Результати реалізації завдання щодо встановлення рівнів сформованості у молодших школярів мотивів самоформування знань про національні цінності в кінці першого року експерименту показали, що треба продовжувати кропітку роботу зі створення умов для формування у дітей особистісного сенсу оволодіння національними цінностями, актів цілепокладання у цьому напрямі. Цікавими є отримані дані щодо рангів значущості основних національних цінностей для молодших школярів. Серед цінностей, які найбільше приваблювали дітей в ході формувального експерименту, на першому місті була літературно-народна творчість і тільки на другому - літературна мова. Народні традиції посіли лише п’яте місце, музична народна творчість - шосте, а декоративно-прикладне мистецтво - сьоме.

Серед умов, значущих для ефективного функціонування експериментальної системи, провідними виявилися: створення ситуацій внутрішнього сприйняття учнями знань про українську культуру як самоцінну засобами використання завдань, що містилися у розробленому навчально-методичному посібнику (власні почуття щодо конкретних думок героїв твору про патріотизм, оцінка дій героїв конкретного твору, твір-мініатюру на певну тему тощо); перенесення акценту у виховній роботі на засвоєння учнями народних традицій, сутності українських обрядів, народних свят, легенд, переказів, звичаїв на підґрунті їх участі в театралізованих уроках і позаурочних часах, театральних виставах шкільного театру "Вертеп"; підвищення питомої ваги такого виховного методу, як твір-мініатюра (учні писали твори: "Україна - моя Батьківщина", "Свято Водохреща", "Чому мені запали в серце певні рядки твору "Перебендя" Т. Шевченка" та ін.); поєднання оцінок і самооцінки молодшими школярами ефективності певного національно-орієнтованого виховного заходу; включення дітей у пошукову роботу, пов’язану з секретами народного календаря, випікання хліба, створення продуктів народної творчості й таке інше; практикування систематичного розв’язання учнями проблемних ситуацій, пов’язаних з продуктами народної творчості.

Це цікаво:

Вибір форм організації навчання у процесі вивчення природознавства
Ефективність навчально-виховного процесу з природознавства у першу чергу залежить від вибору вчителем форми організації навчання. Існують різноманітні форми організації навчальної діяльності учнів під час вивчення природознавства в початковій школі. Вибір та доцільність їх проведення насамперед зал ...

Класифікація засобів наочності, що використовуються на уроках природознавства. Їх характеристика
Традиційно наочність розглядається у взаємозв’язку з чутливістю, з можливостями спостерігати за предметами і явищами або їх зображеннями, тобто з тим, що сприймається органами чуття дитини. Розуміння наочності тільки як безпосереднього чуттєвого пізнання об’єктів до цього часу поширене серед методи ...

Сухомлинський про розвиток мислення школярів
Школа стоїть на позиціях розвивального навчання і робить багато, щоб підготувати творчу, мислячу особистість. Тому виховання активної життєвої позиції особи органічно пов'язане з формуванням її мислення, розвитком та удосконаленням усіх якостей розуму. В.Сухомлинський, зокрема, писав "мислення ...