Комплексний підхід формування національної самосвідомості учнів початкових класів

Як видно з табл.2, в кінці експерименту кількість членів експериментальної групи з високим рівнем сформованості національної свідомості зросла в 7,8 разів. Збільшилась кількість молодших школярів, яких у кінці експерименту зафіксовано на достатньому рівні (51,4%). Це на 7,2% учнів більше, ніж на початку експериментальної роботи. Молодших школярів з низьким рівнем сформованості національної свідомості стало за час формувального експерименту на 47,1% менше.

У дослідженні теоретично узагальнено та розв’язано проблему педагогічного забезпечення розвитку національної свідомості учнів початкових класів, що полягає в: урахуванні психологічних механізмів формування елементів національної свідомості особистості, використання особистісно орієнтованого та цілісного підходів до організації формування національної свідомості молодшого школяра; функціонуванні системи та методів оволодіння учнями національними цінностями в умовах гуманізації навчально-виховного процесу.

Результати теоретичного аналізу обраної проблеми показують, що попередні дослідження, як правило, однобічно висвітлювали різні аспекти стимулювання розвитку національної свідомості особистості учня або її національної самосвідомості. Встановлено, що вагомими структурними компонентами національної свідомості вважаються емоційний та раціональний, а національної самосвідомості - " Я - образ" та "Я - концепція", а також чинники формування національної свідомості, комплекс національних цінностей, принципи національного виховання тощо. Проте більшість досліджень здійснювалися поза контекстом особистісно орієнтованого підходу, який зроблено стрижнем методологічного підґрунтя даного наукового пошуку.

Процес свідомого оволодіння учнем початкової школи національними цінностями - результат педагогічного впливу на розвиток його національної свідомості та самосвідомості. Таке положення враховане у побудові відповідної дворівневої моделі цього процесу. Структура моделі на першому рівні містить емоційний компонент (емоційне переживання знань про національну культуру як особистісну цінність) та раціональний компонент (осмислення цінностей української культури), функціональна єдність яких сприяє виникненню мотивів самоформування молодшим школярем відповідних цінностей. Поява таких смислотвірних мотивів забезпечує поворот свідомості особистості учня на своє національне "Я", формування ним "Я - концепції" якісного оволодіння українською мовою й іншими цінностями. Проектування й реалізація відповідної "Я - концепції" відбувається вже на рівні самосвідомості особистості (другому рівні). Структурними компонентами "Я - концепції" виступають когнітивний (усвідомлення власних потреб у оволодінні цінностями української культури й способів їх самоформування, розбіжності в оцінках національного образу "Я" і в його самооцінці), емоційний (наявність емоційного потенціалу щирості щодо відчуття самого себе як суб’єкта оволодіння національними цінностями; спрямованість вираження власних почуттів - позитивних і негативних - на самотворення) та поведінковий (налаштованість на розробку самозобов’язань у сфері оволодіння національними цінностями), відповідальність у цій роботі; побудова гуманних взаємин з однокласниками і педагогами.

Перехідною ланкою між відповідною теорією і практикою виступає система педагогічного забезпечення розвитку національної свідомості учнів початкових класів, яка є адекватною розробленій моделі. Структурними компонентами цієї системи є: створення умов для емоційного переживання учнями цінностей національної культури як особистісних; педагогічне забезпечення процесу осмислення знань про українську культуру; формування у молодших школярів мотивів самоформування умінь та якостей свідомого українця-патріота; безпосередня організація усвідомлення учнями початкових класів розбіжностей в оцінках сформованості національного образу "Я" і в його самооцінці; стимулювання процесів проектування і реалізації "Я - концепції" самоформування цінностей національної культури.

Позитивне відношення молодших школярів до цінностей української культури впливає комплекс чинників, стрижнем якого є організація різновидів діяльності, спрямованої на забезпечення їх емоційного переживання й осмислення в їх єдності. Серед мотивів самоформування учнями національних цінностей в ході експерименту переважали соціально і особистісно значущі мотиви, пов’язані з активністю в оволодінні такими цінностями, як рідна мова, знання змісту народних свят, звичаїв, обрядів та ремесел, уміння займатися самоформуванням власної особистості як національно свідомої.

Це цікаво:

Конспекти уроків з теми «Рід, родина, рідня» на прикладі курсу «Навколишній світ» із використанням комп’ютерних дидактичних засобів
Тема. Рід, родина, рідня. Склад сім’ї, імена батьків, бабусь, дідусів. Про родовід. Сімейний календар. Традиційна сімейна мораль українців. Мета. З’ясувати значення понять "рід", "родина", "рідня"; вчити учнів складати родовідне дерево; розвивати уміння будувати вислов ...

Самооцінювання реалізації потреб педагогів у розвитку та саморозвитку
Відповідаючи на пункти анкети, поставте бали, тотожні вашій думці: 5 – якщо дане твердження повністю відповідає дійсності; 4 – швидше відповідає, ніж навпаки; 3 – і так, і ні; 2 – швидше не відповідає; 1 – не відповідає. Пункти: 1. Я прагну вивчити себе. 2. Я залишаю час для розвитку, якби не був з ...

Роль природи у розвитку творчого мислення молодших школярів
Розвиток творчого мислення - це одне із важливих завдань, яке покликана вирішувати початкова школа. Дуже важливо, щоб педагог здійснював процес формування творчого інтелекту учнів вже з першого класу. Ряд психологів стверджують, що творче мислення в школярів на перших етапах навчання ще зовсім не с ...