Національна самосвідомість учнів початкових класів, як важлива складова формування

Педагогіка і виховання » Формування національної свідомості учнів початкових класів » Національна самосвідомість учнів початкових класів, як важлива складова формування

Сторінка 1

У Національній доктрині розвитку освіти зазначено, що "національне виховання є одним із головних пріоритетів, органічною складовою освіти. Його основна мета − виховання свідомого громадянина, патріота, набуття молоддю соціального досвіду, високої культури міжнаціональних взаємовідносин, формування у молоді потреби та уміння жити в громадському суспільстві, духовності та фізичної досконалості, моральної художньо-естетичної, трудової, екологічної культури".

Виховний ідеал, який "витримав іспит історії, найбільше відповідає психології народу та його призначенню, увійшов у психіку народних мас, відбитий у народній творчості і в творах кращих митців і письменників, що стали духовними провідниками свого народу".

Крім того, Г. Ващенко всебічно характеризує в історичному контексті традиційно-український ідеал людини, а також завдання гармонійного виховання української молоді в контексті завдань, що стоять перед українським народом.

Дослідник і педагог К. Ушинський сформулював ідею щодо ролі визначення народності у виховному процесі, обґрунтування його змісту, формування національного характеру. Зокрема, вчений вбачає функцію суспільного виховання в укріпленні й розвитку в людині народності, стимулюванні розвитку її розуму й самосвідомості: "Суспільне виховання, яке зміцнює і, розвиваючи в людині народність, розвиває в той же час її розум і її самосвідомість, могутньо сприяє розвитку народної самосвідомості загалом, воно приносить світло свідомості в схованки народного характеру і сильно і благодійно впливає на розвиток суспільства, його мови, його літератури, його закони, словом, на всю його історію".

Важливе місце в педагогічній системі В. Сухомлинського посідають ідеї національного виховання. Саме у народній педагогіці вчений запозичає ідею звернення вчителя до серця і розуму дитини, шляхи розв’язання суперечностей між особистісними, національними та загальнолюдськими цінностями. Дослідник стверджує, що ціннісно-смислова сфера учня починає формуватися у сім’ї, а такі цінності, як любов, віра, краса, милосердя, добро, увага, істина, турбота про людей, є універсальними, морально-етичними поняттями, притаманними українцю.

У народних звичаях, обрядах, традиціях В. Сухомлинський вбачав витоки духовності учня початкових класів, джерела його "духовного світу", "духовного життя". Сферу духовного життя людини в педагогічному і психологічному аспектах дослідник пов’язував із розвитком формування її моральних, інтелектуальних, естетичних запитів та інтересів у процесі активної діяльності, стверджуючи, що національне виховання повинне носити діяльнісний характер.

Необхідно розкрити процес національного виховання молодших школярів на уроках народознавства, визначити стан оволодіння учнями початкової школи національними цінностями у процесі вивчення народознавства.

Однією з ефективних форм роботи з розвитку національного виховання учнів початкових класів є робота на факультативних заняттях з народознавства.

Учитель ознайомлює дітей з представниками давніх професій: чумаками, пастухами, пасічниками, гончарями. Значний інтерес та емоційне піднесення в учнів викликають розповіді про мандрівки чумаків. Так, наприклад, лише біля теплих морів у давнину добували сіль. За нею чумаки приїжджали на волах, - долаючи сотні верст, із центральних районів України, а сіль потім вони розвозили по ярмарках і селах. Крім солі, крамарі-чумаки привозили з південних земель рибу, олію, а на виручені гроші купували зерно, шкіру, віск, дерево, дьоготь, з якими знову вирушали за сіллю. Вчитель ознайомлює своїх вихованців з народними висловлюваннями про давню професію - чумацтво: "Не хочеш козакувати, йди чумакувати", "Хто в світі не бував, той дива не видав", "Ой, чумаче, чумаче, життя твоє собаче", "Покинь сани, візьми віз", "Тихше їдеш - далі будеш від того місця, куди їдеш". Після розповіді вчителя про чумаків та ознайомлення з відповідними народними висловлюваннями учні за власним бажанням обирають такі завдання: написати твір-мініатюру з теми "Чумацьке життя"; намалювати малюнки (мальовничі краєвиди української природи, які проїжджали чумаки на волах); розтлумачити в своїх щоденниках українські народні висловлювання про нелегке чумацьке життя; знайти у бібліотеці додаткову літературу про чумаків та доповісти усно своїм однокласникам про факти чумацького життя.

Страницы: 1 2

Це цікаво:

Місце розділу «Елементи цифрової техніки» в програмі радіотехнічного гуртка, та методичні рекомендації щодо його вивчення
З огляду на те, що цифрова обробка інформації практично вже стала основною складовою роботи пристроїв не лише електронної автоматики, але й усієї радіоелектронної апаратури, ця тема набуває особливого значення. Ознайомлення з основами роботи цифрових електронних пристроїв, з фізичною суттю процесів ...

Методика вивчення звуків, букв. Робота над складом, складоподілом, наголосом
Звуки бувають голосні – наголошені і ненаголошені і приголосні – тверді і м’які, дзвінкі і глухі, а букви – великі й малі, друковані і рукописні, каліграфічні. Неправомірними тому є словосполучення «голосні букви», «приголосні букви», «тверді, м’які букви», які ще подекуди вживаються вчителями і уч ...

Історія методів навчання грамоти
Найпоширенішими методами навчання грамоти в минулому вітчизняної школи були такі: буквоскладовий, складовий, звуковий і цілих слів. Буквоскладовий метод. Найдавнішим методом навчання грамоти, який довгий час застосовувався в школах Росії, був буквоскладовий метод. Це синтетичний буквений метод. Про ...

Інтерактивні уроки

Інтерактивні уроки

На початку ХХІ століття соціокультурний розвиток людства визначив закріплення складної та суперечливої тенденції, що дістала назву глобалізації.

КАТЕГОРІЇ

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.novapedahohika.com