Національна самосвідомість учнів початкових класів, як важлива складова формування

У Національній доктрині розвитку освіти зазначено, що "національне виховання є одним із головних пріоритетів, органічною складовою освіти. Його основна мета − виховання свідомого громадянина, патріота, набуття молоддю соціального досвіду, високої культури міжнаціональних взаємовідносин, формування у молоді потреби та уміння жити в громадському суспільстві, духовності та фізичної досконалості, моральної художньо-естетичної, трудової, екологічної культури".

Виховний ідеал, який "витримав іспит історії, найбільше відповідає психології народу та його призначенню, увійшов у психіку народних мас, відбитий у народній творчості і в творах кращих митців і письменників, що стали духовними провідниками свого народу".

Крім того, Г. Ващенко всебічно характеризує в історичному контексті традиційно-український ідеал людини, а також завдання гармонійного виховання української молоді в контексті завдань, що стоять перед українським народом.

Дослідник і педагог К. Ушинський сформулював ідею щодо ролі визначення народності у виховному процесі, обґрунтування його змісту, формування національного характеру. Зокрема, вчений вбачає функцію суспільного виховання в укріпленні й розвитку в людині народності, стимулюванні розвитку її розуму й самосвідомості: "Суспільне виховання, яке зміцнює і, розвиваючи в людині народність, розвиває в той же час її розум і її самосвідомість, могутньо сприяє розвитку народної самосвідомості загалом, воно приносить світло свідомості в схованки народного характеру і сильно і благодійно впливає на розвиток суспільства, його мови, його літератури, його закони, словом, на всю його історію".

Важливе місце в педагогічній системі В. Сухомлинського посідають ідеї національного виховання. Саме у народній педагогіці вчений запозичає ідею звернення вчителя до серця і розуму дитини, шляхи розв’язання суперечностей між особистісними, національними та загальнолюдськими цінностями. Дослідник стверджує, що ціннісно-смислова сфера учня починає формуватися у сім’ї, а такі цінності, як любов, віра, краса, милосердя, добро, увага, істина, турбота про людей, є універсальними, морально-етичними поняттями, притаманними українцю.

У народних звичаях, обрядах, традиціях В. Сухомлинський вбачав витоки духовності учня початкових класів, джерела його "духовного світу", "духовного життя". Сферу духовного життя людини в педагогічному і психологічному аспектах дослідник пов’язував із розвитком формування її моральних, інтелектуальних, естетичних запитів та інтересів у процесі активної діяльності, стверджуючи, що національне виховання повинне носити діяльнісний характер.

Необхідно розкрити процес національного виховання молодших школярів на уроках народознавства, визначити стан оволодіння учнями початкової школи національними цінностями у процесі вивчення народознавства.

Однією з ефективних форм роботи з розвитку національного виховання учнів початкових класів є робота на факультативних заняттях з народознавства.

Учитель ознайомлює дітей з представниками давніх професій: чумаками, пастухами, пасічниками, гончарями. Значний інтерес та емоційне піднесення в учнів викликають розповіді про мандрівки чумаків. Так, наприклад, лише біля теплих морів у давнину добували сіль. За нею чумаки приїжджали на волах, - долаючи сотні верст, із центральних районів України, а сіль потім вони розвозили по ярмарках і селах. Крім солі, крамарі-чумаки привозили з південних земель рибу, олію, а на виручені гроші купували зерно, шкіру, віск, дерево, дьоготь, з якими знову вирушали за сіллю. Вчитель ознайомлює своїх вихованців з народними висловлюваннями про давню професію - чумацтво: "Не хочеш козакувати, йди чумакувати", "Хто в світі не бував, той дива не видав", "Ой, чумаче, чумаче, життя твоє собаче", "Покинь сани, візьми віз", "Тихше їдеш - далі будеш від того місця, куди їдеш". Після розповіді вчителя про чумаків та ознайомлення з відповідними народними висловлюваннями учні за власним бажанням обирають такі завдання: написати твір-мініатюру з теми "Чумацьке життя"; намалювати малюнки (мальовничі краєвиди української природи, які проїжджали чумаки на волах); розтлумачити в своїх щоденниках українські народні висловлювання про нелегке чумацьке життя; знайти у бібліотеці додаткову літературу про чумаків та доповісти усно своїм однокласникам про факти чумацького життя.

Це цікаво:

Значення стрибків
Ступінь оволодіння технікою легкоатлетичних вправ залежить від розвитку рухових (або фізичних) якостей: сили, швидкості, витривалості, спритності і гнучкості. Окремі види легкої атлетики потребують переважного розвитку однієї з цих якостей. Фізичні вправи можуть впливати на процес вікового розвитку ...

Сутність самостійної роботи учнів в історії та теорії психо-педагогічних досліджень
Питання розвитку в школярів самостійності, критичності мислення, здатності до творчих пошуків у педагогічній науці не є новим. Перші вимоги до учнів бути творцями, активними співучасниками процесу пізнання відомі ще за часів античності. Наприклад, метод навчання, застосований Сократом, названий “ма ...

Принципи роботи логопеда з батьками
1) партнерство з батьками – логопед розглядає батьків не як об’єкт свого впливу, а як рівноправних партнерів у логопедичній роботі з дитиною. Завдяки цьому принципу долається дистанція і недовіра, яка часто виникає у батьків до фахівців, і навпаки – вони прагнуть підтримки, допомоги логопеда, присл ...