Форми, методи і засоби формування національної свідомості учнів початкових класів

Педагогіка і виховання » Формування національної свідомості учнів початкових класів » Форми, методи і засоби формування національної свідомості учнів початкових класів

Сторінка 1

Відродження України неможливе без пробудження національної свідомості українського народу, насамперед підростаючого покоління. Тому особливе занепокоєння нині викликає відсутність у більшості дітей віком від шести до десяти років усвідомлення себе як частини народу, співвіднесення своєї діяльності з інтересами нації. Зарадити справі може створення такої системи народної освіти, яка виховувала б національно свідомих громадян України. В Україні освіта з кожним роком енергійно набуває національного характеру: вона спрямована на втілення в життя української національної ідеї. Цілі і зміст сучасної освіти важливо підпорядкувати системі національних інтересів, ідей, головним цінностям духового скарбу українського народу - національним звичаями, традиціям і обрядам.

Якості українського народу, його національного характеру досліджували Г. Сковорода, М. Максимович, М. Костомаров, П. Куліш, К. Ушинський, Б. Грінченко, Г. Ващенко, Я. Ярема, П. Кононенко, В. Каюков, М. Стельмахович та інші відомі вітчизняні педагоги.

Національно свідомі, талановиті педагоги С. Ананьїн, О. Астряб, О. Дорошевич, Т. Лубенець, О. Музиченко, С. Русова, І. Стешенко, Я. Чепіга, І. Ющишин заклали міцне підґрунтя процесу виховання підростаючого покоління на основі національних ідей.

Звичайно, введення до шкільної програми такого предмета, як народознавство, вирішить більшість виховних завдань і дасть підґрунтя для майбутньої роботи у плані створення національної системи освіти і виховання молодших школярів. Розпочинати національне виховання потрібно з початкової школи. Певна річ, що для кожного етапу розвитку національної свідомості та самосвідомості дитини українське народознавство повинно мати різноманітні форми викладу, оскільки завдання курсу на цих етапах теж різне. У початковій школі діти зустрічаються з духовною спадщиною народу: народною піснею, казкою, дитячим фольклором, виробами народних майстрів, з обрядами, тобто втілення багатовікової культури і мудрості наших предків завдяки заняттям з народознавства. Народознавство, подане як система у початковій школі, дає можливість учням на певному етапі без труднощів орієнтуватись у складних образно-смислових символах давньоукраїнської літератури та у класичній українській поезії, розуміти і знати витоки різних видів мистецтва, зрештою, воно повинно стати частиною розуміння наукової картини світу.

Щоб виховати справжніх синів і дочок свого народу, палких патріотів держави, які були б віддані своїй Батьківщині, Україні, слід цілеспрямовано і систематично формувати у позанавчальному виховному процесі елементи національної самосвідомості особистості молодшого школяра на основі народних звичаїв, традицій і обрядів.

Насамперед необхідно висвітлити особливості формування елементів національної свідомості молодших школярів на основі народних звичаїв, традицій і обрядів у позанавчальному виховному процесі.

Реалізація цієї мети на першому етапі експерименту вимагала створення умов для формування у дітей елементів національної свідомості та самосвідомості учня. За гіпотетичним баченням, емоційне переживання учнями знань національних цінностей повинно було забезпечити і формування ними образу національного "Я". Провідним засобом, який сприяв відбиттю у свідомості учнів знань про звичаї, традиції і обряди українського народу на рівні особистісних цінностей, була організація роботи шкільного клубу "Барвіночок".

У процесі реалізації програми формуючого експерименту, спрямованого на забезпечення повороту національної свідомості особистості учня на національну самосвідомість, в позаурочний час та на факультативних годинах з народознавства у клубі "Барвіночок" вивчаємо духовні цінності: звичаї, традиції і обряди українського народу. У клубі члени експерименту з великою зацікавленістю вивчають українську побутову символіку (писанки, рушники та їх орнаменти), символіку квітів, рослин (легенди, повір’я, які з ними пов’язані), народні святки, народний календар, який є невід’ємною складовою частиною української нації. До виховних заходів, які ми проводимо у школі, постійно залучаємо не тільки учнів, але й їхніх дідусів, бабусь, батьків. Так, після вивчення учнями символіки квітів, за планом роботи необхідно провести свято "Без верби та калини нема України". Учні разом зі своїми родинами готують цікаві легенди про калину, вербу, волошку. Виступи дітей свідчать, що вони глибоко усвідомили зв’язок між національними квітами та традиціями, звичаями і обрядами народу. Учні підкреслювали, що саме такі квіти, як барвінок, мальви, цвіт калини, волошки, чорнобривці, мак, рута, оспівуються у фольклорі, застосовуються в різних звичаях і обрядах.

Емоційне переживання учнями символів національної культури, як показав експеримент, багато в чому залежить від самого вчителя. Цей процес буде більш інтенсивним, якщо педагог звертає увагу учнів на те, що калина є символом дівочості, ніжності та жіночості. Вчителю дуже важливо підкреслити, що з давніх-давен калину кладуть у першу купіль дитини, на хрещення дитини - затикають у калачі, шишки для кумів. А коли хлопець або дівчина закохувалися, то дарували один одному кетяги калини. З великим емоційним піднесенням діти слухають легенду про волошки. Особливо їх вражає те, як під час зелених свят дівчина-красуня, а насправді це була Русалка, перетворила хлопчика Василька з блакитними очима у квітку-волошку. Наступний крок у формуванні національної свідомості учнів є показ символічного значення дерев і кущів - дуба, верби, тополі, вишні, явора. Про вербу багато складено казок, переказів, віршів, прислів’їв, приказок. Тому цей крок пов’язаний з вивченням народних пісень, балад, творів багатьох поетів: Т. Шевченка, О. Олеся, Є. Маланюка, В. Симоненка, В. Сосюри, Д. Павличка, І. Драча, Л. Костенко, в яких оспівуються дерева-символи України.

Страницы: 1 2

Це цікаво:

Характеристика трудових процесів, що виконує робітник
Оскільки в діяльності робітника переважає технологічний компонент, то необхідно визначити його особливості. Існує три групи трудових процесів які характеризується сукупністю дій людини, виконання його діяльності по заданому алгоритму залежно від ситуації. Діяльності робітника за фахом ” Слюсар конт ...

Розвиток біотехнології як пріоритетного напряму розвитку української економіки
Досвід розвитку нових індустріальних країн Південно-Східної Азії показує, що переважна частина технологічних активів поступає до національної економіки країни, яка розвивається, саме на перших етапах її переходу до економіки знань, за умов створення сприятливих внутрішніх умов для трансферу техноло ...

Місце табличного і позатабличного множення і ділення в змісті початкового курсу математики
Практична й духовна значущість математики в навчанні, розвитку та вихованні молодших школярів визначає такі основні компоненти початкової математичної освіти: знання про натуральні числа і дії над ними, вміння використовувати ці знання в повсякденному житті; початкові алгебраїчні й геометричні уявл ...

Інтерактивні уроки

Інтерактивні уроки

На початку ХХІ століття соціокультурний розвиток людства визначив закріплення складної та суперечливої тенденції, що дістала назву глобалізації.

КАТЕГОРІЇ

Copyright © 2020 - All Rights Reserved - www.novapedahohika.com