Особливості формування здорового способу життя учнів ПТНЗ

Варто підкреслити, що на розглядуваному етапі не лише вчителі біології, а й усі шкільні педагоги були зобов’язані проводити гігієнічне виховання учнів у процесі викладання своїх дисциплін, здійснювати заходи, спрямовані на формування здорового способу життя учнів. Це було наслідком реформи ПТНЗ (1984 р.), що поклала на вчителів і адміністрацію ПТНЗ відповідальність перед державою за збереження й зміцнення здоров’я учнів ПТНЗ.

Важливим кроком у практиці формування здорового способу життя учнів на етапі, що вивчається, було введення в розклад занять обов’язкової щоденної "години здоров’я" відповідно до ухваленого Міністерством освіти СРСР рішення (1984 р.) про проведення "години здоров’я" в режимі навчального дня в усіх ПТНЗ та класах. Організаційно-методичне забезпечення "години здоров’я" покладалося на вчителів фізичної культури й військових керівників. Їхнім завданням було визначити зміст "години здоров’я" для кожної вікової групи, погодити його з навчальними вимогами своїх предметів, забезпечити оздоровчу спрямованість занять та їх безпеку, обладнати місця занять необхідним спортивним інвентарем. У організації "години здоров’я" шкільні педагоги спиралися на досвід учителів-новаторів, відшукували нові шляхи підвищення результативності фізкультурно-оздоровчих заходів, удосконалювали методику їх проведення.

Значним моментом для формування здорового способу життя учнів ПТНЗ було прийняття наприкінці 80-х рр. програми курсу "Людина та її здоров’я" у рамках дисципліни "Біологія", що розширювала коло необхідних знань і вмінь гігієнічного змісту.

Формування здорового способу життя старшокласників у процесі викладання шкільних предметів залишалося одним з провідних напрямів і у 90-х роках ХХ століття. До таких навчальних дисциплін, які тим чи іншим способом містили знання про здоров’я людини, його зміцнення та збереження, відносилися: фізична культура, труд, основи безпеки життя, основи здоров’я, основи валеології, біологія, допризовна підготовка та медико-санітарна підготовка.

Початок 90-х років минулого століття ознаменувався започаткуванням нових підходів до формування здорового способу життя учнів ПТНЗ, що вплинуло на процес навчання всіх предметів. Зокрема учні під час занять фізичними вправами на заняттях з фізичної культури отримували міцні знання не лише з гігієни (як це було на попередніх етапах), а й з анатомії та фізіології, культури рухів, формування правильної постави. Учні, які займалися у спеціальних медичних групах, обов’язково відвідували уроки фізичної культури, брали участь у підготовчій і заключній частинах, а під час основної частини виконували вправи, вивчені на заняттях у спеціальній групі. Такі заняття вже проводилися без нагляду лікарів.

Важливе значення в контексті досліджуваної проблеми на розглядуваному етапі мало вивчення навчальної дисципліни "Основи безпеки життя", об’єктом якої було визначено безпеку життя й здоров’я особистості. Не меншу значущість у навчанні учнів старших класів мали такі предмети, як "Основи здоров’я" та "Основи валеології".

Для формування вмінь і навичок здорового способу життя важливе значення мало вивчення таких навчальних дисциплін, як: допризовна підготовка хлопців, що, поряд з формуванням навичок виконання прийомів, дій і нормативів з військової справи, сприяла здійсненню медико-санітарної та фізичної підготовки учнів ПТНЗ; медико-санітарна підготовка дівчат, яка надавала можливість учням попрактикуватися в наданні першої медичної допомоги при переломах та опіках; накладанні стерильних пов’язок та джгутів тощо.

Однак, протягом досліджуваного етапу деякі шкільні предмети почали втрачати своє значення в цілому й для формування здорового способу життя учнів зокрема. Перш за все це стосується трудового навчання. Причиною такого явища стало погіршення навчально-матеріальної бази, неконкурентно-спроможність виробів, виготовлених учнями. Лише в деяких учнів країни трудове навчання залишилося на належному рівні.

Другим важливим напрямом формування здорового способу життя була участь старшокласників у виховній роботі - позакласній та позашкільній діяльності.

Для формування здорового способу життя старшокласників у позакласній роботі важливе значення мали також клуби суботнього та недільного днів фізкультурно-оздоровчої спрямованості та шкільні спортивно-оздоровчі та туристичні табори, що почали організовуватися з 60-х років ХХ століття та відвідувалися учнями під час канікул.

Значну роботу з фізичного виховання старшокласників проводили домоуправління, робітники яких разом із батьками та дітьми будували постійно діючі спортивні майданчики.

Це цікаво:

Поняття і визначення розумового виховання
Ключовою проблемою в процесі всебічного і гармонійного розвитку особистості є розумове виховання. Тільки завдяки розуму людина виділилась із тваринного світу як суспільна істота, створила всі багатства матеріальної та духовної культури й забезпечує безперервний соціально-економічний прогрес. Розумо ...

Тренування на рівні поєднання слів
Для кращого запам’ятовування деяких словотворчих моделей учням корисно знати, в яких сполученнях те чи інше слово може функціонувати в мові. Подібне тренування також можна організувати у формі змагання: чия команда придумає більше сполучень. Наприклад, при роботі з моделлю n + -less вситель ставить ...

Теоретичне обгрунтування експериментальної методики самостійних занять фізичними вправами молодших школярів
Сучасні темпи життя вимагають від учнів, щоб вони змолоду дбали про своє фізичне вдосконалення, мали знання в галузі гігієни і медичної допомоги, вели здоровий спосіб життя, самостійно займалися фізичними вправами. В статті 6 закону України “Про фізичну культуру і спорт” серед основних показників р ...