Особливості формування здорового способу життя учнів ПТНЗ

Сторінка 2

Варто підкреслити, що на розглядуваному етапі не лише вчителі біології, а й усі шкільні педагоги були зобов’язані проводити гігієнічне виховання учнів у процесі викладання своїх дисциплін, здійснювати заходи, спрямовані на формування здорового способу життя учнів. Це було наслідком реформи ПТНЗ (1984 р.), що поклала на вчителів і адміністрацію ПТНЗ відповідальність перед державою за збереження й зміцнення здоров’я учнів ПТНЗ.

Важливим кроком у практиці формування здорового способу життя учнів на етапі, що вивчається, було введення в розклад занять обов’язкової щоденної "години здоров’я" відповідно до ухваленого Міністерством освіти СРСР рішення (1984 р.) про проведення "години здоров’я" в режимі навчального дня в усіх ПТНЗ та класах. Організаційно-методичне забезпечення "години здоров’я" покладалося на вчителів фізичної культури й військових керівників. Їхнім завданням було визначити зміст "години здоров’я" для кожної вікової групи, погодити його з навчальними вимогами своїх предметів, забезпечити оздоровчу спрямованість занять та їх безпеку, обладнати місця занять необхідним спортивним інвентарем. У організації "години здоров’я" шкільні педагоги спиралися на досвід учителів-новаторів, відшукували нові шляхи підвищення результативності фізкультурно-оздоровчих заходів, удосконалювали методику їх проведення.

Значним моментом для формування здорового способу життя учнів ПТНЗ було прийняття наприкінці 80-х рр. програми курсу "Людина та її здоров’я" у рамках дисципліни "Біологія", що розширювала коло необхідних знань і вмінь гігієнічного змісту.

Формування здорового способу життя старшокласників у процесі викладання шкільних предметів залишалося одним з провідних напрямів і у 90-х роках ХХ століття. До таких навчальних дисциплін, які тим чи іншим способом містили знання про здоров’я людини, його зміцнення та збереження, відносилися: фізична культура, труд, основи безпеки життя, основи здоров’я, основи валеології, біологія, допризовна підготовка та медико-санітарна підготовка.

Початок 90-х років минулого століття ознаменувався започаткуванням нових підходів до формування здорового способу життя учнів ПТНЗ, що вплинуло на процес навчання всіх предметів. Зокрема учні під час занять фізичними вправами на заняттях з фізичної культури отримували міцні знання не лише з гігієни (як це було на попередніх етапах), а й з анатомії та фізіології, культури рухів, формування правильної постави. Учні, які займалися у спеціальних медичних групах, обов’язково відвідували уроки фізичної культури, брали участь у підготовчій і заключній частинах, а під час основної частини виконували вправи, вивчені на заняттях у спеціальній групі. Такі заняття вже проводилися без нагляду лікарів.

Важливе значення в контексті досліджуваної проблеми на розглядуваному етапі мало вивчення навчальної дисципліни "Основи безпеки життя", об’єктом якої було визначено безпеку життя й здоров’я особистості. Не меншу значущість у навчанні учнів старших класів мали такі предмети, як "Основи здоров’я" та "Основи валеології".

Для формування вмінь і навичок здорового способу життя важливе значення мало вивчення таких навчальних дисциплін, як: допризовна підготовка хлопців, що, поряд з формуванням навичок виконання прийомів, дій і нормативів з військової справи, сприяла здійсненню медико-санітарної та фізичної підготовки учнів ПТНЗ; медико-санітарна підготовка дівчат, яка надавала можливість учням попрактикуватися в наданні першої медичної допомоги при переломах та опіках; накладанні стерильних пов’язок та джгутів тощо.

Однак, протягом досліджуваного етапу деякі шкільні предмети почали втрачати своє значення в цілому й для формування здорового способу життя учнів зокрема. Перш за все це стосується трудового навчання. Причиною такого явища стало погіршення навчально-матеріальної бази, неконкурентно-спроможність виробів, виготовлених учнями. Лише в деяких учнів країни трудове навчання залишилося на належному рівні.

Другим важливим напрямом формування здорового способу життя була участь старшокласників у виховній роботі - позакласній та позашкільній діяльності.

Для формування здорового способу життя старшокласників у позакласній роботі важливе значення мали також клуби суботнього та недільного днів фізкультурно-оздоровчої спрямованості та шкільні спортивно-оздоровчі та туристичні табори, що почали організовуватися з 60-х років ХХ століття та відвідувалися учнями під час канікул.

Значну роботу з фізичного виховання старшокласників проводили домоуправління, робітники яких разом із батьками та дітьми будували постійно діючі спортивні майданчики.

Страницы: 1 2 3 4 5 6

Це цікаво:

Сутність і специфіка підготовки інженерів-педагогів
Інженер-педагог - фахівець з вищою освітою, що здійснює педагогічну, навчально-виробничу, організаційно-методичну діяльність з професійної підготовки учнів в системі професійно-технічної освіти, а також кваліфікованих робітників на виробництві. Інженера-педагога характеризує широкий педагогічний пр ...

Погляди на склад навчальної літератури
Німецькі традиції створення навчальної книжки для народних шкіл були покладені в основу вітчизняних книжок для читання. Як відомо, “Рідне слово” К.Д.Ушинського в своїй першооснові теж грунтувалося на методиках і підходах кращих німецьких педагогів Фріза, Шерра. Але для вітчизняної школи цього було ...

Самовиховання як вищий етап процесу виховання. Прийоми самовиховання
Самовиховання успішно здійснюється в школі за таких умов: в дитячому колективі створено сприятливий для самовиховання клімат; в учня, який хоче займатися самовихованням сформовано ідеал, до якого він прагне; в учнів наявний певний рівень свідомості, коли вони правильно оцінюють свої дії і поведінку ...

Інтерактивні уроки

Інтерактивні уроки

На початку ХХІ століття соціокультурний розвиток людства визначив закріплення складної та суперечливої тенденції, що дістала назву глобалізації.

КАТЕГОРІЇ

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.novapedahohika.com