Розвиток проблеми у ХХ столітті

Сторінка 3

Таким чином, аналіз педагогічного доробку С. Русової дозволяє визначити її підходи до навчання мови як такі, що ґрунтуються на мовленнєвій діяльності, зокрема на комунікативній функції мовлення. Проте учена не була до кінця послідовною в питанні щодо навчання школярів продукувати власні тексти. Крім завдань на складання діалогів, пропонована методика не передбачала побудови інших різновидів висловлювань усної форми.

В основу системи навчання усного й писемного мовлення російських методистів М.Лопирєвої, О.Соловйової, О.Тихєєвої, О.Ционглінської покладено розвиток здібностей школярів самостійно й творчо мислити, точно, правильно, літературною мовою оформляти свою думку. Цінною є думка вчених про необхідність чергувати усні й письмові твори з метою оволодіти мовленням як засобом передавання власних вражень та почуттів. Реалізувати ці завдання допомагають різноманітні стилістичні вправи: спостереження за відтінками у значенні синонімів, з’ясування прямого і переносного значення слова, виписування з тексту образних висловів та мотивація їх використання тощо.

Н.Сентюріна накреслила шляхи вдосконалення аналітико-синтетичної діяльності школярів у процесі усного спілкування. Зокрема, вона акцентувала увагу на тому, що учень має усвідомити головну думку, зміст тексту, а також навчитися ділити його на окремі частини, встановлювати логічні зв’язки та добирати потрібні стилістичні засоби. Вважаючи письмову форму мовлення складнішою за усну, вчений відстоює думку про випереджувальний розвиток усного мовлення. У методичному посібнику пропонується велика кількість вправ на формування інтонаційних умінь і навичок молодших школярів. Однак пропонована Н.Сентюриною методика розвитку усного мовлення не передбачала навчання школярів диференційованого використання мовних засобів залежно від форми та типу висловлювання.

У 20-х роках ХХ століття було видано програми, які здебільшого приділяли увагу опануванню живою розмовною мовою і відсували на другий план формальні цілі навчання мови. В результаті цього відбувся розрив між викладанням граматики та «розвитком живої мови», який тривав до середини 30-х років, незважаючи на протестуючі голоси передових методистів та лінгвістів. У дослідженнях учених 20-х років ХХ ст. увага здебільшого зосереджувалася на проблемах удосконалення мовленнєвої освіти учнів старших класів. Вважалося, що учні початкових класів через свої вікові особливості неспроможні творчо мислити, тому написання творів переносилося в середні та старші класи.

Таким чином, здійснений нами ретроспективний аналіз проблеми формування комунікативної компетентності майбутніх учителів початкових класів у процесі викладання методики російської мови засвідчує, що в розглянутий період науковцями лише закладалися теоретичні й практичні передумови означеної проблематики.

Подальшого дослідження потребує історичний аналіз теоретико-методичних засад формування і розвитку комунікативної компетентності з російської мови майбутнього вчителя початкової ланки освіти в ХХ столітті.

комунікативний вчитель компетентність російський методика

Страницы: 1 2 3 

Це цікаво:

Використання народних ігор та їх роль у розвитку пізнавальної активності до фізичної культури
Останнім часом особливо гостро постає питання про напрями розвитку фізичного виконання в загальноосвітніх школах. Чинна навчальна програма, яка передбачає два уроки фізичної культури щотижня, не забезпечує необхідного обсягу рухової активності школярів. Якщо вірити статистиці, то через відсутність ...

Типи експерименту, їх загальна характеристика
Вивчаючи питання класифікації експерименту, необхідно звертати увагу на найхарактерніші ознаки цього виду педагогічного дослідження: цілі, умови проведення, структуру, час, специфіку завдань, кількість визначених чинників та ін. Класифікувати методи педагогічного експерименту можна за такими ознака ...

Морфофункціональний розвиток і фізична підготовленість школярів
3.3.1 Вікові особливості фізичного розвитку і фізичної підготовленості школярів (11-17 років) Дані обстеження 835 учнів у віці 11-17 років дозволили виявити вікові закономірності зміни показників морфофункціонального розвитку (табл. 3.3.1.1) і розвитку рухових здібностей контингенту обстежених (шко ...

Інтерактивні уроки

Інтерактивні уроки

На початку ХХІ століття соціокультурний розвиток людства визначив закріплення складної та суперечливої тенденції, що дістала назву глобалізації.

КАТЕГОРІЇ

Copyright © 2020 - All Rights Reserved - www.novapedahohika.com