Народознавство: суть, принципи, функції та засоби

Педагогіка і виховання » Народознавство: суть, принципи, функції та засоби

Сторінка 3

Другий аспект практичної діяльності - оволодіння технологією народних художніх промислів (різьбою по дереву, писанкарством, килимарством, вишивкою, виготовленням керамічних виробів тощо). Така діяльність має здебільшого творчий характер.

6. Принцип гуманістичної спрямованості змісту народознавства. Відповідно до цього принципу зміст народознавчого матеріалу має бути спрямований на виховання в учнів духовно-моральних цінностей, національної свідомості, поваги до здобутків національної культури та інших народів.

Зауважимо, народознавство синтезує в собі здобутки побутово-емпіричної та наукової етнографічної думки і служить ефективним педагогічним засобом оволодіння соціально-культурним досвідом українського народу та інших цивілізованих народів світу.

Зміст національного народознавства не вичерпується одними лише знаннями про життя українського народу. Оволодіння ним передбачає організацію пошукової творчої діяльності учнів, спрямованої на збагачення національної етнографічної культури, на опанування соціальним досвідом українського народу в широкому значенні цього поняття. Тому його вивчення здійснюють у трьох головних напрямах:

1) в процесі оволодіння знаннями з основ наук, техніки, літератури та мистецтва;

2) організації позанавчальної виховної роботи;

організації пошуково-дослідницької роботи.

Етнографічна культура, яку засвоюють учні, охоплює найрізноманітніші сфери людського життя: історію, мову, фольклор, господарсько-економічну та виробничо-трудову діяльність, матеріальне і духовне виробництво тощо. Тому елементи народознавства можуть і повинні бути предметом засвоєння на навчальних заняттях з будь-яких дисциплін.

Зміст і структуру шкільного народознавства оцінюють з двох позицій, а саме:

з позиції оволодіння учнями соціально-культурним досвідом, необхідним для організації їх життєдіяльності;

з позиції оволодіння етнографічними знаннями про цей досвід. Тому засвоєння здійснюють шляхом пізнання та громадсько-корисної практичної діяльності школярів. Щоб дотриматись оптимального співвідношення цих аспектів навчальної діяльності учнів, необхідно глибоко усвідомити педагогічні функції шкільного народознавства.

Досвід засвідчує, що засобами народознавства доцільно реалізувати цілий ряд соціальних та навчально-виховних функцій. Розглянемо найголовніші з них.

Національно-культурне відродження і розбудова України. Шкільне народознавство, як і весь зміст навчання та виховання в школі повинно сприяти національно-культурному відродженні і розбудові нашої держави. При цьому можна виділити два його аспекти: пізнавальний і прикладний.

Перший передбачає збагачення національної культури нашого народу шляхом реабілітації та повернення тих її пластів, які через різні обставини були безпідставно занедбані та забуті. Це стосується передусім відновлення та повернення українського народу його правдивої історії, яка в радянський період розвитку була тенденційно спотворена, а також творів українських політичних діячів, істориків, художників, композиторів, поетів, письменників, які стали жертвами сталінських репресій.

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7

Це цікаво:

Вивідність та здогадка
Частину слів учні можуть зрозуміти без звертання до допоміжних матеріалів, якщо їх ознайомити з деякими прийомами самостійного розкриття значень слів: - створених за допомогою відомих учням основ суфіксальних похідних, таких, як writer, teacher, singing, drawing, friendly і т. п.; - складних слів: ...

Засади впливу іноземної мови на естетичне виховання учнів
Естетичне виховання на уроках іноземної мови можна розглядати і як самоціль, тобто як компонент загально-виховної системи, і як мотиваційний засіб, що сприяє вивченню самої іноземної мови. Це зумовлено високим мотиваційним потенціалом естетичного виховання та широкими можливостями, які надає для ць ...

Актуальність принципів Болонської декларації в процесі розбудови вищої школи в Україні
В 1997 році під егідою Ради Європи і ЮНЕСКО була розроблена і прийнята Лісабонська конвенція про визнання кваліфікацій, які відносяться до вищої освіти Європи. Цю конвенцію підписали 43 країни світу (Україна в тому числі), більшість з яких потім сформулювали принципи Болонської декларації. Лісабонс ...

Інтерактивні уроки

Інтерактивні уроки

На початку ХХІ століття соціокультурний розвиток людства визначив закріплення складної та суперечливої тенденції, що дістала назву глобалізації.

КАТЕГОРІЇ

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.novapedahohika.com