Народознавство: суть, принципи, функції та засоби

Педагогіка і виховання » Народознавство: суть, принципи, функції та засоби

Сторінка 4

Повернення народу цих культурних цінностей істотно збагатить нашу культуру колишніми її здобутками, стане важливим чинником формування та розвитку національної самосвідомості українців, їх гідним внеском у розвиток світової цивілізації.

Відродження національної культури в пізнавальному аспекті служитиме також дійовим чинником істотного оновлення змісту шкільної освіти, сприятиме підвищенню якості навчання та виховання учнів.

Прикладний аспект відродження та розвитку національної культури забезпечує оволодіння підростаючими поколіннями тими елементами соціального досвіду нашого народу, які сприятимуть його подальшому прогресу. Цей аспект стосується

передусім матеріальної культури народу, його господарсько-економічної та виробничо-трудової діяльності, використання природних багатств тощо.

В пізнавальному аспекті такі екскурси в минуле, безумовно, корисні, бо вони дають уявлення про життя народу за тих умов, за яких жили наші предки. Та було б наївно сподіватися, що нинішні чи прийдешні покоління відмовляються від застосування сучасних засобів землеробства (тракторів, комбайнів, сіялок), від сучасного житла, одягу, речей повсякденного вжитку, естрадного мистецтва, кіно, радіо, телебачення і т.д. та повернуться до волів, однолемішного плуга.

Посилення зв’язку змісту шкільної освіти з життям. Успадкований національною школою зміст шкільної освіти хибує відривом від життя. Він найповніше проявляється у тому, що здобуті в школі знання здебільшого не мають практичного застосування у повсякденному житті та діяльності людини. Це пояснюється тим, що у процесі розробки змісту шкільної освіти радянська педагогічна наука керувалася утопічними ідеями суспільного розвитку, на прогнозування якого претендувала марксистко-ленінська теорія в особі історичного матеріалізму. При цьому здобутий народами соціально-культурний досвід знецінювався.

Шкільне народознавство охоплює всі пласти національної культури, включаючи й народну мораль і пов’язані з нею традиції (родинні, релігійні та ін). Це дає змогу з допомогою засобів народознавства наблизити зміст шкільної освіти до життя.

Використання народознавства в школі не обмежується посиленням зв’язку з життям в одному лише виховному аспекті. Адже шкільне народознавство має на меті оволодіння не тільки знання про природу, а й практичними вміннями та навичками, що репрезентують певні елементи соціально-культурного досвіду (самообслуговування, догляд за житлом, вирощування домашніх культур, оволодіння ремеслами, промислами тощо). Отже, й у практично-прикладному аспекті шкільне народознавство служить ефективним педагогічним засобом посилення зв’язку навчання та виховання з життям.

Поглиблення та розширення знань учнів. Зміст загальної освіти формувався виключно на досягненнях науки, техніки, літератури та мистецтва. Здобутки ж етнографічної культури не знаходили в ньому належного місця. Тому й знання, якими учні в результаті засвоєння змісту шкільної освіти, також хибували відривом від життя.

Шкільне народознавство має невичерпні можливості щодо розширення та поглиблення знань учнів за рахунок здобутків народної медицини, астрономії, метеорології, педагогіки, землезнавства та ін. У цьому також неоціненне значення.

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7

Це цікаво:

Психологічні особливості підліткового віку
Шкільний онтогенез включає наступні вікові періоди: молодший шкільний (6–10 років), молодший підлітковий (11–13 років), старший підлітковий (14–15 років) і юнацький вік (16-18 років) [1, 224–225]. У схемі вікової періодизації онтогенезу, що враховує гендерні розбіжності, підлітковий вік для хлопців ...

Методика проведення уроку комбінованого типу з інформатики на тему "Інформаційна модель. Етапи розв’язування задачі на комп’ютері"
Вивчаючи інформаційні технології і захоплюючись необмеженими можливостями комп'ютера, треба розуміти, що мислити комп'ютер не може. Його призначення – механічне виконання команд, які подають користувачі або програмісти. Апаратні засоби, створені з використанням високих технологій, в поєднанні з вел ...

Моральне виховання дошкільників
Мораль (лат. moralis — моральний, від mos (moris) — звичай, воля, закон, властивість) — система поглядів, уявлень, норм, оцінок, які регулюють поведінку людей; форма суспільної свідомості. Моральний розвиток — рівень засвоєння уявлень про моральні норми, сформованості моральних почуттів і моральної ...

Інтерактивні уроки

Інтерактивні уроки

На початку ХХІ століття соціокультурний розвиток людства визначив закріплення складної та суперечливої тенденції, що дістала назву глобалізації.

КАТЕГОРІЇ

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.novapedahohika.com