Народознавство: суть, принципи, функції та засоби

Народний календар - енциклопедія життя, праці, побуту, дозвілля народу. Кожна дата, свято народного календаря рясніють традиціями і звичаями, які найтісніше пов’язані з природою рідної місцевості та людиною. Тут немає нічого надуманого і штучного, все відповідає традиційному способу життя народу. Ідейно-моральна наснаженість, зміст народного календаря мудро спрямовані на виховання учнів в учнівської молоді почуття господаря рідної землі, працьовитості хазяїна, ініціативності і підприємливості, порядності, добродійності та багатьох інших чеснот.

Здобутки народного календаря (народні свята та забави літнього, осіннього, зимового та весняного циклів), накопичені народом протягом тисячоліть, з успіхом використовуються в початковій школі з метою пропаганди охорони природи. Тому треба домагатися, щоб у кожній родині, школі, в діяльності кожного вчителя, вихователя широко застосовувалися і саме поняття, і зміст фольклорного виховання.

Народні символи і національна символіка. Велике значення для пізнання учнями традицій народу мають народні символи - ці домашні обереги, за влучним висловом В. Скуратівського. Вони виконують важливу функцію консолідації нації, об'єднання споконвічних українських земель в єдину суверенну державу і виховують в учнів високі почуття патріотизму, громадянськості, мужності, приналежності до свого родоводу, народу, прагнення відстоювати, продовжувати і підтримувати його надбання.

Родинно-побутова культура. Спрямована насамперед на виховання в учнів шанобливого ставлення до батька і матері, бабусі й дідуся, інших родичів, що є типовими представниками народу, глибокого відчуття прив'язаності до отчого дому, свого народу. Вона зміцнює сім'ю, виховує в дітей прагнення бути вірними заповітам батьків і дідів, зберегти родинні традиції, рідну мову, жити за нормами народної моралі. Однією з ознак духовності є повага до старших, основи якої закладаються в сім'ї. Здавна у всіх народів священним обов'язком було знати історичну біографію своєї сім'ї. У процесі заглиблення в історію своєї родини діти, відкриваючи для себе невідомі сторінки життя своїх близьких, проймаються гордістю за свій родовід. На жаль, ця традиція у нас почала зникати.

Народні традиції, звичаї та обряди. Об'єднують минуле і майбутнє народу, старші й молодші покоління, інтегрують людей у високорозвинену сучасну націю. Це своєрідні устої розвитку народу, нації, що втілюють у собі кращі досягнення в ідейному, моральному, трудовому й естетичному житті. Практично прилучаючись до них, учнівська молодь вбирає в себе філософський, психологічний, ідейно-моральний і естетичний зміст, у неї формуються національна свідомість, творче ставлення до дійсності. Важливо проникнути в суть обрядових дій, у первісне значення їх атрибутів, виявити різночасові світоглядні нашарування, начальні, тобто місцеві особливості і спільні риси із обрядовістю інших народів, звернути увагу на естетику народних свят, віднайти ті позитивні знання, навички і трудові традиції, формуванню і збереженню яких посприяв народний календар.

Це цікаво:

Ділова гра, як метод активного навчання
Одним з найбільш ефективних активних методів навчання є ділова гра. Уже в 1932 році в Ленінграді М.М. Бирштейн уперше використала в навчанні ігровий метод (ділову гру). На 1991 рік у світі використалося більше 2000 ділових ігор з них тільки в колишньому СРСР і США - понад 1200. Розповсюджуються й в ...

Особливості педагогічної взаємодії суб’єктів дистанційного навчального процесу
Сучасний навчальний процес утворений різноманітними сполученнями діяльності того, хто навчає (вчитель, викладач), і того, хто навчається (учень, студент). Активний однобокий вплив того, хто навчає, притаманний авторитарній педагогіці, сьогодні витісняється взаємодією, в основу якої покладено спільн ...

Основні поняття з розвитку мовлення
Робота з розвитку мовлення молодших школярів включає такі основні напрямки: удосконалення звуковимови учнів і підвищення їхньої вимовної культури; збагачення, уточнення й активізація словникового запасу молодших школярів, уміння вживати слова у властивому для них значенню, користуватися виражальним ...