Методи, засоби та прийоми активізації пізнавальної діяльності учнів 9 класу у процесі розв’язування математичних задач фінансового змісту

Запитання: Який основний принцип покладено в систему податкових надходжень, що описані в таблиці?

Відповідь: Загальна кількість податкових надходжень за рік повинна становити 100 %.

Запитання: За допомогою яких математичних дій та операцій можливе відшукання даних, яких не вистачає в таблиці?

Відповідь: Для цього потрібно, щоб сума чисел, які записані в рядку, дорівнювала 100. Тому використовується додавання та віднімання величин.

Учні самостійно заповнюють порожні клітинки таблиці.

Запитання: Яку залежність між заданими величинами треба використати, щоб отримати функціональну залежність?

Відповідь: Величина будь-якого виду податку залежить від року, в якому вона була отримана. Тому рік – незалежна величина, а кількість відсотків, що припадає на даний вид податку, – величина залежна.

Запитання: Яким чином можливе відображення цієї залежності на графіку?

Відповідь: За х позначаємо рік, в якому обчислювався податок, а за у – величину відсотків даного виду податку. Відобразимо наведені данні на координатній площині у вигляді точок з координатами (х, у), після чого з’єднуємо отримані точки плавною лінією.

Учні діляться на 5 груп, і кожна група будує відповідний графік.

Після виконання завдання обов’язково треба провести аналіз отриманих даних, а також поставити додаткове завдання - спробувати знайти математичну функцію, яка має схожий графік.

Подальша робота полягає в: аналізі отриманих графіків як з математичної точки зору, так і з фінансової; знаходженні зв’язку математичних властивостей отриманих графіків з фінансовими величинами.

Використання задач з не сформульованим запитанням, з недостачею даних, з зайвими даними, з декількома розв‘язками, задач на доведення, на логічне міркування приводить до створення проблемної ситуації в навчанні. Завдяки таким задачам, які ставлять учнів у ситуації, характерні для життєвої практики, відбувається актуалізація досвіду, який мають учні, та знань фінансових операцій. Працюючи з математичними задачами фінансового змісту, вчитель має надавати додаткову інформацію учням щодо тексту задачі або її відповіді.

Практика роботи з математичними задачами фінансового змісту показує, що проблемна ситуація в процесі їх розв’язування виникає, коли:

завдання містить в собі термінологію, яка не розглядалась раніше та не було виведено зв‘язку з іншими фінансово-математичними операціями;

умова задачі містить актуальну проблему суспільства, але не вистачає даних, які б зв‘язали засвоєний раніше матеріал з описаною ситуацією;

відбувається аналіз фактів дійсності, співставлення життєвих уявлень та наукових понять, переклад побутової мови на мову науки;

висуваються гіпотези розв‘язання, робляться висновки, а далі відбувається дослідна перевірка;

задача подається в незвичній для учнів формі (наприклад, містить данні в таблиці, у вигляді діаграм тощо).

Для досягнення активізації пізнавальної діяльності в процесі роботи над задачею потрібно підвищувати пізнавальний інтерес дитини. Це можливо зробити шляхом створення проблемних ситуацій. Головна мета їх використання – підняти рівень засвоєння понять; навчити системі розумових дій для розв’язання творчих нестандартних задач та проблем створених життям.

Це цікаво:

Характеристика основних понять досліджуваної проблеми
«Для визначення характеру навчання треба виділити в ньому найважливіше і найсуттєвіше. Головним і суттєвим є те, що навчання відображає два ряди відношень, що воно складається з двох аспектів. Перший аспект відображає потреби і культурний розвиток суспільства, другий – ставлення до навчання учнів», ...

Пізнавальний інтерес як чинник підвищення ефективності процесу навчання
Ми спробували проаналізувати широкий спектр наукових досліджень проблеми пізнавального інтересу, дати актуальне визначення поняттю «пізнавальний інтерес», розкрити механізм виникнення та психолого-педагогічну класифікацію рівнів його розвитку, дидактичні засади, що сприяють формуванню пізнавального ...

Теоретичні основи ознайомлення першокласників з природою
Джерелом знань про зміни в природі по сезонах є спостереження, що їх проводять шестилітні діти на екскурсіях, цільових прогулянках, а пізніше – і самостійно. У процесі безпосереднього спілкування з природою розв’язуються освітні, розвивальні та виховні завдання: формуються уявлення про навколишню п ...