Організація, проведення та аналіз результатів педагогічного експерименту

Педагогіка і виховання » Активізація пізнавальної діяльності учнів в процесі навчання математики » Організація, проведення та аналіз результатів педагогічного експерименту

Сторінка 3

Мал. 2.16. Середній бал інтересу учнів до навчальних предметів

На запитання "Чим Вам подобається математика?" учні відповідали:

своїм науковим змістом, багато важливих та цікавих знань – 26 %;

тим, як веде урок вчитель – 37 %;

задачами, які ми розглядаємо –22 %;

легко вивчати та цікаво виконувати домашнє завдання – 14 % ;

математика допомагає мені в житті – 1 %.

На запитання "Що не подобається в математиці?" були такі відповіді:

не бачу застосування знань у житті, необхідності у вивченні -23 %;

багато не розумію, важко вчити -17 %;

не подобаються задачі, які ми розглядаємо - 13 %;

на уроках нецікаво - 27 %;

багато домашнього завдання - 20 % .

Цікавими виявились відповіді і на запитання: "Чим подобається займатися на уроках математики?". Тут учні назвали:

слухати викладача – 23 %;

розв‘язувати задачі та завдання разом із класом - 41 % ;

самостійно розв‘язувати задачі та працювати з підручником –14 % ;

виконувати самостійні та контрольні роботи – 13 %;

займатися зайвими справами, які не пов‘язані з математикою – 9 %.

Ці данні вказують на відсутність інтересу до математики, бо коли існує інтерес, то завдання виконуються легко та із задоволенням. Тоді учні використовують додаткову літературу, розв’язують нестандартні завдання і прагнуть до самостійного поширення знань, вмінь та навичок. Певним чином це позначилось і у відповідях на запитання "Які завдання подобається виконувати з математики?". Розподіл був такий:

13 % - легкі;

25 % - які потребують не дуже складних міркувань;

6 % - важкі, підвищеної складності;

11 % - на кмітливість та уважність;

45 % - пов‘язані з реальним життям.

Аналіз відповідей учнів на це питання ще раз підтверджує, що для підвищення інтересу учнів до вивчення математики необхідно в курс математики основної школи вводити задачі пов‘язані з життєвою реальністю, а не задачі, які не знаходять відображення у повсякденному житті.

Аналіз тестів дав можливість простежити рівень пізнавального інтересу учнів до вивчення математики та фінансових законів через певний проміжок часу. Підсумковий тест проводився в експериментальному класі на кінець проведення експерименту.

Підсумковий тест (див. додаток І) виявлення рівня інтересу учнів до математики та до розв‘язування математичних задач фінансового змісту показав, що в експериментальному класі математика вже стала займати третю позицію щодо інтересу учнів до шкільних предметів, а задачі з фінансовим змістом серед всіх навчальних задач зайняли третє місце, після задач пов’язаних із життям та задач - жартів.

У процесі дослідження було проведено аналіз підручників з математики, за якими відбувається навчання в основній школі, на наявність в них математичних задач фінансового змісту. Були отримані данні наведені в табл.2.22.

За результатами таблиці 2.22 можна зробити такі висновки:

кількість математичних задач фінансового змісту дуже обмежена в шкільному курсі математики, серед них зустрічаються комерційні задачі на сімейний бюджет, банківські розрахунки, але зовсім відсутні задачі на податки та цінні папери;

кількість математичних задач фінансового змісту трохи збільшується при вивченні теми “Елементи прикладної математики” в 9-ому класі, але майже всі вони стосуються складних відсотків нарахування грошей, але діти майже зовсім не ознайомлюються з математичними операціями, які використовуються в фінансових розрахунках;

рідко використовуються задачі з недостачею даних, із зайвими даними, не наводяться приклади математичних задач фінансового змісту із заданими даними у вигляді таблиць, графіків, діаграм;

відсутні задачі для самостійного фінансового обрахування життєвих даних, що знижує показ реальності математичних операцій та законів;

мала кількість математичних задач фінансового змісту, а при викладанні нового матеріалу їх відсутність, знижує інтерес учнів до вивчення абстрактних математичних понять та предмету математика в цілому.

Страницы: 1 2 3 4 5 6

Це цікаво:

Дидактичний процес, його сутність, етапи, закономірності і принципи
Виходячи з позицій сучасного підходу до сутності навчання, розглянемо поняття дидактичного процесу. Оскільки дидактика – це теорія навчання, то дидактичний процес – це процес навчання. Визначення процесу навчання відповідає тієї концепції навчання, що визнається. Авторитарний підхід обумовлює розум ...

Комплексний підхід формування національної самосвідомості учнів початкових класів
Аналіз результатів проведеного експериментального дослідження свідчить про те, що в кінці експерименту переважна кількість учнів глибоко усвідомлює потреби у засвоєнні національних цінностей. Змінився і ранг значущості основних національних цінностей для молодших школярів. У кінці експерименту перш ...

Ініціативна словесна творчість
Завжди відбувається за ініціативою дитини. Орієнтована на сам процес. Самостійно переносить у творчість одержані раніше знання, вміння, навички. Одномоментна імпровізація, часто без повтору. Можлива відсутність окремих елементів творчого процесу. Без прохання дитини про допомогу педагог в процес не ...

Інтерактивні уроки

Інтерактивні уроки

На початку ХХІ століття соціокультурний розвиток людства визначив закріплення складної та суперечливої тенденції, що дістала назву глобалізації.

КАТЕГОРІЇ

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.novapedahohika.com