Структура та функції естетичної культури особистості

Сторінка 5

Розкриваючи проблему структури естетичної культури та відповідно механізму її формування в особистості важливо, на нашу думку, більш детальніше зупинитися на аналізі естетичного сприйняття як специфічного виду духовно-практичної діяльності, котра не обмежується перцептивним актом, а включає рівень емоційно-смислового осягнення змісту будь-якого мистецького твору, продукту творчої діяльності. З цього приводу О.Рудницька зазначає, що відомі наукові дефініції такої категорії, як “сприйняття – мислення”, “переживання – усвідомлення” доводять, що воно відбувається сукупно у формі відчуттів, уявлень, асоціативного мислення, тобто становить комплексну діяльність, котра має виключне значення для розвитку розумово-почуттєвої активності людини.

Важливим компонентом естетичного сприйняття, на думку професора О. Дем’янчука, є емоційність. Сприймаючи високохудожні твори мистецтва, що яскраво відображають дійсність, людина відчуває радість або сум, тривогу чи надію. Ці почуття викликають бажання жити за законами прекрасного .

Тому, естетичне сприйняття нерозривно пов’язано з естетичними почуттями, які виникають у процесі сприймання прекрасного і відображають ставлення людини до прекрасного. На відміну від звичайних емоцій, що являють собою безпосередню реакцію організму на зміни зовнішнього середовища або на ускладнення чи розрядку ситуації, в якій перебуває людина (почуття роздратування, задоволення, радості тощо), естетичні почуття опосередковані специфічним предметом, відокремленим від реальної ситуації і репрезентованим у формі переживання художнього образу, естетичного враження.

Аналіз соціально-педагогічної та культурологічної літератури дає підстави для висновку, що естетичні почуття – це досить складне явище, яке відображає багатогранність індивідуального духовного життя особистості і виражаються у хвилюванні людини, в її насолоді тощо. Духовне осяяння завжди пов’язане з особливою насолодою або стражданням, які переводять ставлення людини до художнього об’єкта з повсякденної сфери в естетичний простір. Таким чином, духовна насолода - дещо інше, ніж особистісні почуття, які виникають у процесі сприйняття, оскільки її специфіка полягає в піднесенні над сутністю самого мистецького твору.

У процесі дослідження нами з’ясовано, що під впливом художніх образів безпосередні почуття переходять в естетичні, етичні, гуманні уявлення суб’єкта, в яких духовність набуває свого реального вираження як ціннісний акт спілкування з прекрасним, що спрямований на самопізнання своєї ідеальної сутності. Саме в цьому проявляється специфічний характер естетичних відношень, які є способом розвитку духовності людини. Так, наприклад, саме естетична насолода спонукає людину ходити в театр, слухати концерти, відвідувати картинну галерею. Коли немає естетичної насолоди, тоді відсутнє й художньо-естетичне сприймання, а є лише ознайомлення, спостереження.

З огляду на це, завданнями естетичного виховання нами визначено:

Формування почуття прекрасного, естетичного смаку, ідеалу.

Виховання любові до природи та навколишньої дійсності, розвиток художньо-естетичних потреб.

Виховання стійких оцінних критеріїв до творів мистецтва, продукції людської творчої діяльності, до власної поведінки та поведінки інших людей.

Оволодіння знаннями та вміннями творити прекрасне в житті.

Результат естетичного виховання ми вбачаємо у сформованості естетичної культури, що проявляється в повсякденній естетичній поведінці особистості та її творчій діяльності.

Естетичне виховання має особливе значення і для формування моральності. Естетичну насолоду викликають не лише твори мистецтва, але й добрі справи, відданість колективу, сумлінна праця. Сутність естетичного виховання полягає в тому, щоб утверджувати добро як прекрасне.

“Краса - могутній засіб виховання чутливості душі, - писав В.О.Сухомлинський. - Це вершина, з якої ти можеш побачити те, чого без розуміння і почуття прекрасного, без захоплення і натхнення ніколи не побачиш. Краса - це яскраве світло, що осяює світ. При цьому світлі тобі відкривається істина, правда, добро; осяяний цим світлом, ти стаєш відданим і непримиренним. Краса вчить розпізнавати зло і боротися з ним. Я б назвав красу гімнастикою душі - вона випрямляє наш дух, нашу совість, наші почуття і переконання. Краса - це дзеркало, в якому ти бачиш сам себе і завдяки йому так чи інакше ставишся сам до себе”.

Таким чином, саме рівень естетичної культури визначає зміст діяльності особистості. А тому на підставі аналізу педагогічної та психологічної літератури нами обґрунтовано положення, що художньо-естетичний зв’язок людини з навколишнім соціокультурним середовищем відбувається як триєдиний духовний процес – естетичне сприймання предмета (носія цінностей), естетичне оцінювання його і художньо-естетичне перетворення дійсності.

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7

Це цікаво:

Перевірка ефективності запропонованої методики формування навички письма
Відомо, що різка зміна умов життя дитини може призвести до порушень нервової діяльності, втрати рівноваги у поведінці. Тому, щоб допомогти першокласникам подолати труднощі переходу від життя дошкільника, заповненого ігровою діяльністю, розвагами, до чіткого режиму і серйозної праці в умовах школи, ...

Проектні технології навчання на уроках історії
Перспективною для старшої школи представляється проектна діяльність учнів по оволодінню оперативними знаннями в процесі соціалізації. Це досить новий вид діяльності для школярів, але на жаль, поки не одержав належного застосування ні в початковій, ні в основний школах. Проте , у старшій школі обсяг ...

«Народная педагогія...» Олександра Духновича — один з основоположних творів української сімейної педагогіки
Олександр Васильович Духнович (1803-1865) — видатний український педагог і просвітитель, засновник родинного виховання в Україні, організатор народної освіти в Закарпатті, філософ, історик, письменник. Автор першого системно впорядкованого посібника з педагогіки для сільських учителів та батьків, п ...

Інтерактивні уроки

Інтерактивні уроки

На початку ХХІ століття соціокультурний розвиток людства визначив закріплення складної та суперечливої тенденції, що дістала назву глобалізації.

КАТЕГОРІЇ

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.novapedahohika.com