Структура та функції естетичної культури особистості

Сторінка 6

Отож, завданням естетичного виховання є формування здібностей до естетичного сприймання, до естетичного оцінювання, до художньо-естетичної діяльності (творчості). Саме рівень розвитку цих здібностей і дає певну якість естетичного ставлення до світу – естетичну культуру особистості. Відтак, естетична культура, характеризуючись різною спрямованістю, концентруючи в собі основні, визначальні орієнтири творчої діяльності, детермінує в загальних рисах розгортання інтелектуально-духовних процесів.

Естетична культура постійно поєднує людину із світом. “Сутність її полягає в тому, що вона відображає безпосередню єдність людини і суспільної форми практики. За цих умов ступінь адекватності індивідуальної життєдіяльності її суспільному характеру виступає практичним показником міри свободи людини в сфері суспільного виробництва, утвердженням її здібностей до творчості за законами природи і мірками суспільної культури”.

На підставі зазначеного вище ми можемо зробити висновки, що поза естетичною культурою немає і не може бути творчості особистості, тому що за цих умов у повній мірі не реалізується, не проявляється самотворчість особистості, оскільки відсутнє чітке розмежування всього, що оточує людину, на людське - особистісно значуще і позбавлене цього статусу. Адже у всьому може і повинен проявлятись власне людський смисл. Для цього особистості завжди життєво необхідно залишатися на позиції особистісних якостей - особистісне відповідально відноситись до всіх, без винятку, процесів, явищ, подій, інших людей.

Таким чином, потреба в естетичній культурі з’єднує зовнішні умови діяльності і внутрішній світ особистості, інтегрує суб’єктивні й об’єктивні моменти в ході формування індивідуального світогляду і тому служить невід’ємною складовою процесу перетворення знань в особисті переконання.

Змістом цієї потреби у вузькому розумінні є інтелектуальний і емоційно-психологічний стан суб’єкта, що відображає необхідність таких орієнтирів і регуляторів, які здатні виконати роль методологічних засад при визначенні ставлення до оточуючого світу і виробленні принципів взаємодії з ним. Звідси логічно ми виділяємо освітню, виховну, інформаційно-розвиваючу, комунікативну та розважальну функції естетичної культури. Перша забезпечує формування в свідомості особистості сучасної художньо-наукової картини світу, культури художньо-естетичного мислення, друга – передбачає розвиток художньо-естетичних і гуманістичних поглядів особистості, прилучення її до надбань світової культури, до збагачення духовних цінностей, формування життєвої і соціальної позиції тощо. Оскільки естетична культура є фактором подальшого розвитку особистості, її інформаційного збагачення, то це свідчить, що реалізується інформаційно-розвиваюча функція. Комунікативна функція естетичної культури особистості забезпечує можливість формування комунікативності особистості (її комунікабельності, соціальної спорідненості, альтруїстичних емоцій), що в свою чергу орієнтує на гармонійне узгодження соціальних, групових і особистісних естетичних поглядів, інтересів, потреб і запитів, на гуманізацію відносин між людьми. Оскільки естетична культура формується в процесі діяльності, в тому числі й дозвіллєвої, то незаперечною є й її розважальна функція.

Отже, з аналізу педагогічної теорії робимо висновок, що естетична культура є діалектичною, зорієнтованою на таке розуміння співвідношення індивідуального і соціального, коли особистісне начало в людині усвідомлюється на рівні універсальної культури, а загальнолюдські цінності набувають глибокого особистісного змісту. Тому тільки культурна особистість може стати носієм естетичної культури. А це висуває нові вимоги до навчально-виховної роботи по формуванню естетичної культури особистості, зміст якої полягає у створенні сприятливих умов для культурного розвитку кожного члена суспільства, а також у можливості безпосередньо життєвої реалізації системи цінностей, їх втілення у самому бутті. Саме турбота про природність протікання культурного процесу (а значить, і про встановлення природніх зв’язків в самому бутті) може забезпечити розширення простору, по-справжньому сприятливого для розвитку творчої, вільної індивідуальності.

Нами також з’ясовано, що найважливішим компонентом змісту естетичної культури особистості є естетична діяльність, яка спрямована на:

1) організацію естетики середовища, в якому живе, вчиться, працює, відпочиває людина та естетики її поведінки;

2) розвиток творчих здібностей особистості в галузі музики, образотворчого мистецтва, літератури, театральних занять, уяви, образного мислення, фантазії тощо;

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7

Це цікаво:

Основні напрямки з розвитку мовлення молодших школярів
Реформування загальноосвітньої школи в особистісно-орієнтовану, розвивальну зумовлене потребами цивілізованого демократичного суспільства в Україні. У контексті цих суспільних потреб особливо значущою є основна мета початкової мовної освіти, яка визначається провідною функцією рідної мови як навчал ...

Історичний аспект гри
У глибоку давнину дитячі ігри виникли як стихійне наслідування дій дорослих. В ігрових вправах І змаганнях підростаюче покоління готувалося до праці, полювання, війни, виконання норм поведінки, тобто гра мала важливі соціальні функції. З розвитком людства, нагромадженням знань, засобів матеріальної ...

Сутність особистісно орієнтованого підходу у навчанні іноземної мови
Одним із найефективніших підходів до реформування сучасної освіти названо особистісно-орієнтований підхід. Проте робота щодо розробки теорії і методики особистісно-орієнтованої освіти поки ще далеко від завершення і в першу чергу це стосується її концептуальної основи. У працях класиків української ...

Інтерактивні уроки

Інтерактивні уроки

На початку ХХІ століття соціокультурний розвиток людства визначив закріплення складної та суперечливої тенденції, що дістала назву глобалізації.

КАТЕГОРІЇ

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.novapedahohika.com