Структура та функції естетичної культури особистості

Сторінка 6

Отож, завданням естетичного виховання є формування здібностей до естетичного сприймання, до естетичного оцінювання, до художньо-естетичної діяльності (творчості). Саме рівень розвитку цих здібностей і дає певну якість естетичного ставлення до світу – естетичну культуру особистості. Відтак, естетична культура, характеризуючись різною спрямованістю, концентруючи в собі основні, визначальні орієнтири творчої діяльності, детермінує в загальних рисах розгортання інтелектуально-духовних процесів.

Естетична культура постійно поєднує людину із світом. “Сутність її полягає в тому, що вона відображає безпосередню єдність людини і суспільної форми практики. За цих умов ступінь адекватності індивідуальної життєдіяльності її суспільному характеру виступає практичним показником міри свободи людини в сфері суспільного виробництва, утвердженням її здібностей до творчості за законами природи і мірками суспільної культури”.

На підставі зазначеного вище ми можемо зробити висновки, що поза естетичною культурою немає і не може бути творчості особистості, тому що за цих умов у повній мірі не реалізується, не проявляється самотворчість особистості, оскільки відсутнє чітке розмежування всього, що оточує людину, на людське - особистісно значуще і позбавлене цього статусу. Адже у всьому може і повинен проявлятись власне людський смисл. Для цього особистості завжди життєво необхідно залишатися на позиції особистісних якостей - особистісне відповідально відноситись до всіх, без винятку, процесів, явищ, подій, інших людей.

Таким чином, потреба в естетичній культурі з’єднує зовнішні умови діяльності і внутрішній світ особистості, інтегрує суб’єктивні й об’єктивні моменти в ході формування індивідуального світогляду і тому служить невід’ємною складовою процесу перетворення знань в особисті переконання.

Змістом цієї потреби у вузькому розумінні є інтелектуальний і емоційно-психологічний стан суб’єкта, що відображає необхідність таких орієнтирів і регуляторів, які здатні виконати роль методологічних засад при визначенні ставлення до оточуючого світу і виробленні принципів взаємодії з ним. Звідси логічно ми виділяємо освітню, виховну, інформаційно-розвиваючу, комунікативну та розважальну функції естетичної культури. Перша забезпечує формування в свідомості особистості сучасної художньо-наукової картини світу, культури художньо-естетичного мислення, друга – передбачає розвиток художньо-естетичних і гуманістичних поглядів особистості, прилучення її до надбань світової культури, до збагачення духовних цінностей, формування життєвої і соціальної позиції тощо. Оскільки естетична культура є фактором подальшого розвитку особистості, її інформаційного збагачення, то це свідчить, що реалізується інформаційно-розвиваюча функція. Комунікативна функція естетичної культури особистості забезпечує можливість формування комунікативності особистості (її комунікабельності, соціальної спорідненості, альтруїстичних емоцій), що в свою чергу орієнтує на гармонійне узгодження соціальних, групових і особистісних естетичних поглядів, інтересів, потреб і запитів, на гуманізацію відносин між людьми. Оскільки естетична культура формується в процесі діяльності, в тому числі й дозвіллєвої, то незаперечною є й її розважальна функція.

Отже, з аналізу педагогічної теорії робимо висновок, що естетична культура є діалектичною, зорієнтованою на таке розуміння співвідношення індивідуального і соціального, коли особистісне начало в людині усвідомлюється на рівні універсальної культури, а загальнолюдські цінності набувають глибокого особистісного змісту. Тому тільки культурна особистість може стати носієм естетичної культури. А це висуває нові вимоги до навчально-виховної роботи по формуванню естетичної культури особистості, зміст якої полягає у створенні сприятливих умов для культурного розвитку кожного члена суспільства, а також у можливості безпосередньо життєвої реалізації системи цінностей, їх втілення у самому бутті. Саме турбота про природність протікання культурного процесу (а значить, і про встановлення природніх зв’язків в самому бутті) може забезпечити розширення простору, по-справжньому сприятливого для розвитку творчої, вільної індивідуальності.

Нами також з’ясовано, що найважливішим компонентом змісту естетичної культури особистості є естетична діяльність, яка спрямована на:

1) організацію естетики середовища, в якому живе, вчиться, працює, відпочиває людина та естетики її поведінки;

2) розвиток творчих здібностей особистості в галузі музики, образотворчого мистецтва, літератури, театральних занять, уяви, образного мислення, фантазії тощо;

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7

Це цікаво:

Реальна картина використання гри у практиці підготовки дошкільнят до школи
Яка ж реальна картина використання дидактичної гри у практиці підготовки старших дошкільнят до школи? У пошуках відповіді на таке запитання ми організували спостереження занять із дошкільнятами, на яких застосовувались ігрові форми навчання, у дитячих садочках м. Броди (Львів}, м. Рівне (Рівне) та ...

Контроль і оцінювання знань у професійній освіті
Контроль дозволяє оцінити ступінь засвоєння навчального матеріалу, забезпечує міцність знань, стимулює діяльність студентів. Функції контролю – контролююча, навчаюча, розвиваюча, виховуюча, організуюча, стимулююча. У вищій школі застосовують наступні види контролю: попередній (тестування перед теор ...

Застосування гімнастики з метою покращення психоемоційного стану студентів перших курсів вищого навчального закладу
Обов’язковим на занятті з фізичного виховання є виконання гігієнічної гімнастики. У гімнастику необхідно включати дихальні вправи, суглобову гімнастику, вправи на розтягнення. Слід, також, виконати циклічні вправи (біг) або танцювальні рухи, при цьому пульс повинен бути не нижче 130, але не више160 ...

Інтерактивні уроки

Інтерактивні уроки

На початку ХХІ століття соціокультурний розвиток людства визначив закріплення складної та суперечливої тенденції, що дістала назву глобалізації.

КАТЕГОРІЇ

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.novapedahohika.com