Роль інформаційних технологій у формуванні естетичної культури особистості студента – майбутнього соціального педагога

У навчально-виховному процесі сучасного вищого навчального закладу формуванню художньо-естетичної культури особистості студента сприяє викладання всіх навчальних предметів. Будь-який семінар, лекція, практичне заняття має художньо-естетичний потенціал. Цьому слугує і творчий підхід до вирішення пізнавальної задачі, і виразність слова педагога та студентів, і відбір та оформлення наочного і роздаткового матеріалу, і акуратність записів і креслень на дошці тощо.

Зміст навчальних предметів складають науково і педагогічно обґрунтовані, систематично викладені знання про природу, суспільство і людину, знання про культуру і мораль; визначена система необхідних практичних навичок і умінь. Відбір змісту навчальних предметів у вузі здійснюється на науковій основі, тому він містить лише істинні знання про світ, які відповідають сучасному рівню наукового пізнання.

Свідоме засвоєння студентською молоддю естетичних знань і художньо-естетичних ідей у процесі вивчення основ наук про суспільство, природу і людину є важливою передумовою формування естетичної культури. Студенти не лише засвоюють художньо-естетичні знання, але й розвивають особистісне ставлення до змісту навчального матеріалу, здатність і потреби оцінювати, використовувати, відстоювати власні погляди і переконання.

Особливо важливе значення у формуванні художньо-естетичної культури студентів, майбутніх соціальних педагогів відіграє вивчення інформаційних технологій. Що ж стосується інформатики, то вона є одним із ефективних засобів розвитку естетичної культури студентів, можливості якого ще недостатньо вивчені, а тому й недостатньо застосовні. На сьогодні у вищому навчальному закладі, як правило, комп’ютер використовується в якості засобу навчальної діяльності; або ж як ланки інформаційної технології, як об’єкту вивчення. А тому в програмі вивчення нових інформаційних технологій можна виділити основні напрями, які характерні для сучасного етапу його вивчення у вузіі:

- інформаційний (спрямований на формування в студентів основних уявлень в області інформатики);

- алгоритмічний (формування у студентів алгоритмічного мислення, вмінь і навичок програмування);

- комп’ютерний або користувацький (формування в студентів умінь і навичок користувача комп’ютерної техніки).

Однак сьогодні інформатика розвивається в багатьох напрямах: програмування, моделювання, дизайн. Кожен із цих розділів відображається певною мірою і в навчальній програмі вузівського курсу й може мети серйозне практичне застосування для формування художньо-естетичної культури студентів, оскільки є складовою мистецтвометрії (різних концептуально-теоретичних підходів і практичних методів, що використовують інструментарій точних наук, нові технології збору і аналізу художньої інформації).

Так саме комп’ютер дає можливість студентам учитися моделювати. Як стверджує професор О.Малафіїк, саме за допомогою комп’ютерних засобів розвивається творча уява людини, що є основою для її художньо-творчої діяльності. Одним із шляхів розвитку творчої уяви є розвиток композиційної уяви і на цій основі - композиційного мислення. Як відомо, композиція – це побудова художнього твору, зумовлена його змістом і характером. Зрозуміло, що для того, щоб побудувати ту чи іншу композицію, потрібно мати певний “будівельний” матеріал, яким є образи пам’яті чи мислення. Але цим матеріалом можуть скористатися тільки ті, хто володіє досвідом творчої діяльності. Студенти, особливо, першокурсники такого досвіду ще не мають, тому їм потрібна допомога у виконанні цієї діяльності. Перш за все їм потрібно надати композиційний матеріал або в натуральній формі, що практично неможливо, або ж у формі різних замінників, тобто моделей. Саме ці моделі й можуть бути пред’явлені за допомогою комп’ютера на заняття з інформатики.

Це цікаво:

Ефективність експериментальної методики фізичного виховання дітей молодшого шкільного віку
Дані констатуючого експерименту показали, що більшість дітей молодшого шкільного віку мають низький рівень фізичного здоров’я. Серед хлопчиків та дівчат 7 років не було виявлено дітей з середнім рівнем соматичного здоров’я. Процент дітей 8 та 9 років, які відносяться до середньої групи, є досить не ...

Методика «Домальовування фігур» О.М. Д’яченко
Методика спрямована на визначення рівня розвитку уяви, здатності створювати оригінальні образи. Як матеріал використається один комплект карток (із двох пропонованих), на кожній з яких намальована одна фігурка невизначеної форми. Усього в кожному наборі по 10 карток. Розроблено два рівнозначних ком ...

Групи трудових процесів робітника, виходячи з аналізу професійної діяльності
Після проведення аналізу професійної діяльності за спеціальністю «Оператор плоскої печаті», можемо виділити такі групи трудових процесів робітника: За характером предмета праці та продукту праці — речово енергетичні (поліграфічні матеріали) За ступенем участі людини у впливах на предмет праці — маш ...