Аналіз навчальних програм з нових інформаційних технологій у формуванні естетичної культури особистості студента

Педагогіка і виховання » Формування естетичної культури майбутніх соціальних педагогів при вивченні нових інформаційних технологій » Аналіз навчальних програм з нових інформаційних технологій у формуванні естетичної культури особистості студента

Сторінка 1

Аналіз навчальної програми з нових інформаційних технологій для студентів ХНУ свідчить, що перед сучасною вищою школою стоїть складне і важливе завдання: давати студентам не просто знання про прекрасне, про красиве у системі відношень “ Людина – світ”, а інтегрувати, об’єднати їх у цілісну систему, фокусувати їх на свідомість студента, перетворювати їх у його переконання. Тобто вузівські художньо-естетичні знання повинні мати світоглядний характер, іншими словами бути основою для формування художньо-естетичної культури студентів.

Однак, предметно-розрізнене вивчення вузівських дисциплін, яке склалося в сучасній вищій школі, не забезпечує в повній мірі формування художньо-естетичних знань, розвитку міждисциплінарного художньо-естетичного мислення, художньо-естетичної культури. Так, аналіз змісту дисциплін показує, що зараз всі елементи структури художньої освіти існують “порізно”, роз’єднані специфікою предметів, своїми цілями і задачами. Тому художньо-естетичний досвід студента, наприклад, при вивченні культурології, основ сценарної роботи, дозвіллєвої діяльності не збагачується його спілкуванням з музикою і образотворчим мистецтвом. Таке вивчення мистецтва суперечить його комплексній природі, порушує закон про “кровну спорідненість” видів мистецтв, суперечить принципу цілісності художньо-естетичного сприйняття. В результаті - низький рівень конкретно-наочної і художньо-естетичної підготовки, слабкі уявлення про єдність історико-культурного процесу, фрагментарність, безсистемність тощо.

У педагогічній теорії та практиці діяльності сучасних навчальних закладів є декілька типів використання взаємодії мистецтв у навчально-виховному процесі:

1. Зв’язуючий тип взаємодії, або міжпредметні зв’язки різних навчальних циклів, які забезпечують єдність свідомості, світогляду, практичної діяльності, загального розвитку молоді.

З метою формування у підростаючого покоління художньо-естетичної свідомості, художньо-естетичного і загального розвитку використовуються зв’язки дисциплін художнього циклу, художнього і гуманітарного, художнього, гуманітарного і природничо-математичного циклів. Іншими словами, всі навчальні дисципліни у взаємозв’язку повинні створювати в людини цілісну художньо-естетичну картину світу. Міжпредметні зв’язки формують систему художньо-естетичних понять, загальномистецтвознавчих умінь і навиків, розвивають, тренують художньо-емоційну пам’ять і емоційну сприйнятливість. Без системи художньо-естетичних знань, без знань теорії та історії мистецтва, без сформованих узагальнених художніх умінь і навиків адекватно сприймати художні твори, оцінювати і аналізувати витвори мистецтва та інші естетичні об’єкти не може бути мови й про художньо-естетичний і загальний розвиток особистості.

На базі системи умінь і навиків у студентів формується художньо-естетичне сприйняття, естетичне відчуття, художньо-естетичні оцінки, смаки, ідеали, художньо-естетичні погляди, творча активність.

Міжпредметні зв’язки різних навчальних дисциплін відображають об’єктивно діючі закономірності художнього синтезу в змісті і методах викладання гуманітарних наук і в позанавчальній роботі. Такі зв’язки створюють основу для художньо-естетичного розвитку студентів, розширюють їх знання і естетичний досвід, сприяють художньо-емоційній сприйнятливості.

Своєрідність формування художньо-естетичних знань комплексом мистецтв – в емоційно-образному сприйнятті різних видів мистецтва і взаємовідношенні мистецтва з іншими явищами культури і матеріального буття, в розвитку здатності осягнути ідейно-етичну і художньо-естетичну цінність художнього образу.

Однак взаємодію мистецтв не можна зводити тільки до міжпредметних зв’язків, оскільки міжпредметні зв’язки - це один з багатьох типів взаємозв’язку мистецтв у навчальному процесі.

2. Корелятивний тип взаємодії, або одночасний. Його мета - створення емоційно-естетичної ситуації на заняттях і в позанавчальній виховній роботі, пробудження різноманітних відчуттів. Це вже названі вище елементи різноманітних художніх композицій, своєрідна концентрація художніх творів, що відображає адекватний настрій, відчуття, переживання. За корелятивного типу взаємодії допустимі і такі поєднання видів, які здійснюються без врахування формально-структурних закономірностей.

3. Інтеграційний тип взаємодії, або послідовний, за якого “базою формального сполучення всіх видів виступає той вигляд, художня домінанта якого має головне значення для інших”. Цей тип взаємодії мистецтв виконує ряд дидактико-виховних задач: активізує пізнавальну діяльність, розвиває пізнавальний інтерес до явищ суспільного життя, до різних видів мистецтва. Якщо використовується декілька видів мистецтва, необхідним є дотримання послідовності, відповідно поставленій педагогічній задачі. Найчастіше в такому випадку підбираються твори за принципом тематичної схожості або контрасту, які зіставляються, порівнюються з певною виховною метою - навчити сприймати прекрасне і потворне, комічне і трагічне.

Страницы: 1 2 3

Це цікаво:

Загальні правила цитування та посилання на використані джерела
Для підтвердження власних аргументів посиланням на авторитетне джерело або для критичного аналізу того чи іншого друкованого твору слід наводити цитати. Науковий етикет вимагає точно відтворювати цитований текст, бо найменше скорочення наведеного витягу може спотворити зміст, закладений автором. За ...

Проектні технології навчання на уроках історії
Перспективною для старшої школи представляється проектна діяльність учнів по оволодінню оперативними знаннями в процесі соціалізації. Це досить новий вид діяльності для школярів, але на жаль, поки не одержав належного застосування ні в початковій, ні в основний школах. Проте , у старшій школі обсяг ...

Переведення студентів на наступний освітній рівень і видача сертифікатів
Умови переведення студентів на наступний етап навчання визначаються керівництвом ВНЗ і зафіксовані в правилах закладу. Студент може бути переведений на наступний рік навчання за умови, що він удало пройшов курс навчання, чия робота протягом року була оцінена в різних формах. Максимальна кількість р ...

Інтерактивні уроки

Інтерактивні уроки

На початку ХХІ століття соціокультурний розвиток людства визначив закріплення складної та суперечливої тенденції, що дістала назву глобалізації.

КАТЕГОРІЇ

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.novapedahohika.com