Аналіз навчальних програм з нових інформаційних технологій у формуванні естетичної культури особистості студента

4. Корелятивно-інтегративний тип взаємодії, або одночасно-послідовний, коли в педагогічному процесі використовуються елементи і одночасного, і послідовного зв’язку різних видів мистецтва.

5. Творчо-перетворюючий тип взаємодії, заснований на різносторонній творчій діяльності студентів, яка є критерієм їх художньо-естетичного розвитку. Взаємодія видів мистецтва несе в собі елементи творчості і співтворчості, оскільки будь-який компонент художньо-естетичної свідомості пов’язаний з творчою перетворюючою діяльністю.

Взаємодія мистецтв у названих вище типах закладає фундамент для творчої діяльності студентів. І, як зазначав В.Сухомлинський, “ким би не стали школярі в майбутньому – ученими, художниками, інженерами, вчителями, механізаторами сільського господарства, токарями і слюсарями, їх об’єднуватиме одна загальна ідея – провідна роль творчості в їх праці. Прагнення до творчості, від якої людина одержує насолоду сама і доставляє іншим, формується тільки в процесі активної художньо-естетичної діяльності”. А саме такою повинна бути праця соціального педагога.

Отже, правомірним є висновок, що ефективність використання взаємодії видів мистецтва в навчально-виховному процесі не в їх кількості, а в такій системі використання, яка сприяє формуванню нових властивостей і якостей майбутнього фахівця.

Отож, як висновок, ми зазначаємо, що серед процесів, які здійснюють все більший вплив на особистісний розвиток сучасної молодої людини доцільно виділити процес інформатизації. Нові інформаційні технології починають все ширше застосовуються в якості суспільного продукту, який забезпечує інтенсифікацію всіх сфер економіки, прискорення науково-технічного прогресу, педагогічної науки, демократизацію суспільства. Тому виникає необхідність детального розгляду питань інформатизації освіти та її ролі в організації навчально-виховного процесу вищої школи.

Інформаційну підготовку студентів у нашому дослідженні ми розглядаємо як процес формування у студентів системи знань про інформаційні технології, вмінь і навичок їх практичного використання, а також як засіб розвитку їхньої естетичної культури.

У цьому контексті ми вважаємо за необхідне розширити перелік переваг комп’ютерного навчання суттєвими для нашого дослідження перевагами. А саме: можливість моделювання процесів і явищ (особливо тоді, коли природний експеримент неможливий), програмування, проектування. Наприклад, значний ефект дає комп’ютерне моделювання динаміки екосистеми для формування розуміння складності природних взаємозв’язків і формування екологічної свідомості; а також – використання завдань на “занурення” студентів у певне соціально-культурне середовище чи виробничу ситуацію через діалогову взаємодію з моделями історичних, соціальних, культурних явищ чи виробничих процесів (навчально-імітаційні ігри, навчальні та ігрові середовища, творчі проекти тощо).

Таким чином, важливою є наступна думка: студентам повинна пропонуватись не сукупність художньо-естетичних знань, а їх система і головний акцент при цьому повинен робитися на їх трасформацію в художньо-естетичні почуття, ідеали та в продуктивну творчу діяльність. Важливу роль у цьому процесі можуть і повинні відігравати інформаційні технології.

На основі аналізу різних соціально-педагогічних і психологічних наукових джерел ми дійшли висновку, що формування естетичної культури особистості є складним, систематичним, багатофакторним процесом, основу якого складають художньо-естетичні знання, художньо-естетичне сприйняття навколишнього світу, судження, почуття й ідеали. На основі цих знань, сприйняття, почуттів, ідеалів, суджень формуються естетичні смаки - стійке, емоційно-оціночне ставлення людини до прекрасного, що носить вибірковий, суб’єктивний характер, тобто є чуттєвою категорією, яка пов’язана передусім з індивідуальним баченням й індивідуальним сприйняттям. Кінцевою метою процесу формування естетичної культури особистості є готовність студента до естетичної повсякденної поведінки та художньо-естетичної творчої продуктивної діяльності.

Процес формування естетичної культури особистості триває впродовж усього життя людини і напрями цієї роботи багатогранні (життя і діяльність дитини в сім’ї, виховна діяльність дошкільних виховних закладів, навчально-виховна діяльність загальноосвітніх шкіл тощо). Однак найбільш сприятливим у процесі формування естетичної культури особистості є юнацький вік, оскільки саме він є сензитивним в особистісному становленні. Цілеспрямована дія на юнака, зокрема на студента, художньо-естетичних об’єктів сприяє появі в нього нових якісних рівнів в освоєнні художньо-естетичних цінностей: спочатку - емоційні реакції, переживання, потім - художньо-естетичне сприйняття на змістовному рівні (передуванні естетичному) і, нарешті, повне освоєння художньо-естетичного аспекту предмету.

Це цікаво:

Мотивація учня початкової школи
Мотиви молодшого школяра нестійкі, перебувають у стадії формування. Проте навчальні мотиви, які закладаються в цьому віці, можуть зберігатися протягом усього шкільного життя і навіть визначати ставлення особистості до процесу пізнання на все життя. Саме тому психолого-педагогічна наука постійно зве ...

Сутність, зміст, функції, діалектика та фактори розвитку дитячого колективу
Колектив як людська спільнота, що утворює систему колективістських стосунків, є основним чинником формування громадської сутності особистості, розвитку її індивідуальності. Виховний колектив відзначається розмаїттям видів, форм суспільно корисної праці та спілкування. Його сутність реалізується в р ...

Передумови виникнення Оксфордського університету
З X ст. в Салерно, Павії, Болоньї, Парижі існували університети. Там вивчали право, латинську мову, філософію, медицину, математику. В Англії справи були дещо гірші: навіть серед духовенства було немало неграмотних. У 1117 р. був створений університет, що мав за мету дати священнослужителям більш п ...