Шляхи формування естетичної культури майбутніх соціальних педагогів у процесі вивчення інформаційних технологій

Педагогіка і виховання » Формування естетичної культури майбутніх соціальних педагогів при вивченні нових інформаційних технологій » Шляхи формування естетичної культури майбутніх соціальних педагогів у процесі вивчення інформаційних технологій

Сторінка 1

Як зазначалось у першому розділі, поняття естетичної культури є багатомірним і складним. А це відповідно вказує на те, що естетична культура не може мати якогось єдиного універсального критерію. Саме тому в соціально-педагогічній літературі пропонується визначати рівень сформованості естетичної культури особистості на основі різних показників, наприклад: пізнавального, оцінно-ціннісного і поведінкового-діяльнісного критеріїв. Так, пізнавальний критерій виявляє наявність і свідоме засвоєння студентом художньо-естетичних знань, зокрема знань про красиве в природі, суспільстві, людині, світі; розуміння різних художньо-естетичних понять, художньо-естетичних відношень у різних системах: “людина ó природа”, “людина ó людина”, “людина ó суспільство”, “людина ó світ”, “людина ó Всесвіт”, наявність умінь і навичок зробити узагальнення і власні висновки; застосування різних наукових методів художньо-естетичного пізнання навколишньої реальності; розвиток художнього мислення та інше. Цей критерій, на нашу думку, ґрунтується на тому, що базовим моментом у формуванні художньо-естетичної культури особистості є художньо-естетичні сприйняття, які виявляються у спостережливості, вмінні помітити найсуттєвіше, що відображає зовнішню і внутрішню красу предмета, явища, процесу, відчувати радість від побаченого, відкритого тощо.

Оцінно-ціннісний критерій визначає аксіологічну спрямованість студента, тобто усвідомлення ним його оцінного ставлення до художнього змісту навчального матеріалу; до подій і явищ, які відбуваються у суспільстві й у світі в цілому; художньо-естетичні орієнтації, цінності, ідеали; переконання. Цей критерій включає такі показники,як:

а) узагальнені художньо-естетичні оцінки фактів, явищ, подій, процесів;

б) художньо-естетичні судження, які передають ставлення особистості до певного об’єкта, явища;

в) художньо-естетичні почуття, насамперед, почуття насолоди, які відчуває студент, сприймаючи прекрасне в оточуючій дійсності, в творах мистецтва, у власних творчих виробах;

г) художньо-естетичні смаки, які постають як емоційно-оціночне ставлення студента до прекрасного; мають вибірковий, суб’єктивний характер, оскільки стандартних смаків не існує, вони пов’язані з індивідуальним баченням і сприйняттям;

д) художньо-естетичний ідеал, що є своєрідним зразком, з позиції якого студент оцінює явища, предмети дійсності, відображає уявлення про красу, її критерії.

е) переконаність у необхідності вдосконалення і поповнення художньо-естетичних знань, трансформацію їх у практичну творчу діяльність,

є) аксіологічна спрямованість, тобто вибір конкретних аксіологічних орієнтирів як оптимальних у пізнанні навколишнього світу;

ж) мотивація використання художньо-естетичних знань, умінь і навичок у конкретній діяльності, повсякденній поведінці.

Нарешті, наступний, поведінково-діяльнісний критерій оцінював готовність особистості студента до реалізації власних художньо-естетичних переконань у творчій практичній діяльності та поведінці. Показниками цього критерію є:

а) активність особистості студента;

б) сформованість умінь пояснювати закономірності і взаємозв’язки в розвитку природи, суспільства, свідомості людини; умінь відстоювати і обґрунтовувати власну позицію;

в)оволодіння студентом засобами самоаналізу, самооцінки, самовизначення, самореалізації;

г) повторюваність поглядів особистості в адекватних обставинах;

д) художньо-естетична компетентність;

е) сформованість умінь практичної творчої діяльності.

Страницы: 1 2 3

Це цікаво:

Оцінювання як засіб стимулу
Помітно зростає у молодших школярів ознака, яка розкриває емоційну сторону їх ставлення до навчальної праці. Якщо у першокласників сильна любов до будь-якої оцінки вчителя і інколи вони радіють просто самому факту оцінки, не надаючи значення, яка вона «5» чи «12», то в третьому, четвертому класах у ...

Класифікація засобів навчання географії
Класифікація засобів навчання географії (за С.Г. Коберніком) І. Натуральні об'єкти: а) об'єкти при­роди та предме­ти господарської діяльності людини (колекції гір­ських порід та мінералів, зраз­ки промислової продукції, гер­барії тощо); б) природні і господарські об'єкти у навколишньому сере­довищі ...

Особливості календарно-тематичного планування з курсу «Основи петриківського розпису»
При плануванні навчального процесу створюються передумови для його своєчасного матеріального забезпечення, розкривається зв'язок між змістом даного виду занять та змістом інших навчальних предметів, створюються умови для полегшення порівняння обсягу запланованої та виконаної роботи. Навчальний мате ...

Інтерактивні уроки

Інтерактивні уроки

На початку ХХІ століття соціокультурний розвиток людства визначив закріплення складної та суперечливої тенденції, що дістала назву глобалізації.

КАТЕГОРІЇ

Copyright © 2020 - All Rights Reserved - www.novapedahohika.com