Шляхи формування естетичної культури майбутніх соціальних педагогів у процесі вивчення інформаційних технологій

Педагогіка і виховання » Формування естетичної культури майбутніх соціальних педагогів при вивченні нових інформаційних технологій » Шляхи формування естетичної культури майбутніх соціальних педагогів у процесі вивчення інформаційних технологій

Сторінка 1

Як зазначалось у першому розділі, поняття естетичної культури є багатомірним і складним. А це відповідно вказує на те, що естетична культура не може мати якогось єдиного універсального критерію. Саме тому в соціально-педагогічній літературі пропонується визначати рівень сформованості естетичної культури особистості на основі різних показників, наприклад: пізнавального, оцінно-ціннісного і поведінкового-діяльнісного критеріїв. Так, пізнавальний критерій виявляє наявність і свідоме засвоєння студентом художньо-естетичних знань, зокрема знань про красиве в природі, суспільстві, людині, світі; розуміння різних художньо-естетичних понять, художньо-естетичних відношень у різних системах: “людина ó природа”, “людина ó людина”, “людина ó суспільство”, “людина ó світ”, “людина ó Всесвіт”, наявність умінь і навичок зробити узагальнення і власні висновки; застосування різних наукових методів художньо-естетичного пізнання навколишньої реальності; розвиток художнього мислення та інше. Цей критерій, на нашу думку, ґрунтується на тому, що базовим моментом у формуванні художньо-естетичної культури особистості є художньо-естетичні сприйняття, які виявляються у спостережливості, вмінні помітити найсуттєвіше, що відображає зовнішню і внутрішню красу предмета, явища, процесу, відчувати радість від побаченого, відкритого тощо.

Оцінно-ціннісний критерій визначає аксіологічну спрямованість студента, тобто усвідомлення ним його оцінного ставлення до художнього змісту навчального матеріалу; до подій і явищ, які відбуваються у суспільстві й у світі в цілому; художньо-естетичні орієнтації, цінності, ідеали; переконання. Цей критерій включає такі показники,як:

а) узагальнені художньо-естетичні оцінки фактів, явищ, подій, процесів;

б) художньо-естетичні судження, які передають ставлення особистості до певного об’єкта, явища;

в) художньо-естетичні почуття, насамперед, почуття насолоди, які відчуває студент, сприймаючи прекрасне в оточуючій дійсності, в творах мистецтва, у власних творчих виробах;

г) художньо-естетичні смаки, які постають як емоційно-оціночне ставлення студента до прекрасного; мають вибірковий, суб’єктивний характер, оскільки стандартних смаків не існує, вони пов’язані з індивідуальним баченням і сприйняттям;

д) художньо-естетичний ідеал, що є своєрідним зразком, з позиції якого студент оцінює явища, предмети дійсності, відображає уявлення про красу, її критерії.

е) переконаність у необхідності вдосконалення і поповнення художньо-естетичних знань, трансформацію їх у практичну творчу діяльність,

є) аксіологічна спрямованість, тобто вибір конкретних аксіологічних орієнтирів як оптимальних у пізнанні навколишнього світу;

ж) мотивація використання художньо-естетичних знань, умінь і навичок у конкретній діяльності, повсякденній поведінці.

Нарешті, наступний, поведінково-діяльнісний критерій оцінював готовність особистості студента до реалізації власних художньо-естетичних переконань у творчій практичній діяльності та поведінці. Показниками цього критерію є:

а) активність особистості студента;

б) сформованість умінь пояснювати закономірності і взаємозв’язки в розвитку природи, суспільства, свідомості людини; умінь відстоювати і обґрунтовувати власну позицію;

в)оволодіння студентом засобами самоаналізу, самооцінки, самовизначення, самореалізації;

г) повторюваність поглядів особистості в адекватних обставинах;

д) художньо-естетична компетентність;

е) сформованість умінь практичної творчої діяльності.

Страницы: 1 2 3

Це цікаво:

Місце терморегуляції в загартуванні організму
Зміна температури тіла нижче 25 і вище 43 °С несумісне з життям і викликає в першому випадку холодову, а в другому — теплову смерть. Однак розлад функцій організму спостерігається раніше, ніж температура досягає критичних величин, і супроводиться загальним зниженням захисних сил організму, що може ...

Методика визначення рівня розумового розвитку дітей молодшого шкільного віку
Ціль : вивчення рівня розумового розвитку дітей молодшого шкільного віку. Стимульний матеріал : Тест складається із чотирьох субтестів, що включають у себе вербальні завдання. I субтест — дослідження здатностей відрізняти істотні ознаки предметів й явищ від несуттєвих, а також оцінка запасу знань в ...

Історичний аспект гри
У глибоку давнину дитячі ігри виникли як стихійне наслідування дій дорослих. В ігрових вправах І змаганнях підростаюче покоління готувалося до праці, полювання, війни, виконання норм поведінки, тобто гра мала важливі соціальні функції. З розвитком людства, нагромадженням знань, засобів матеріальної ...

Інтерактивні уроки

Інтерактивні уроки

На початку ХХІ століття соціокультурний розвиток людства визначив закріплення складної та суперечливої тенденції, що дістала назву глобалізації.

КАТЕГОРІЇ

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.novapedahohika.com