Шляхи формування естетичної культури майбутніх соціальних педагогів у процесі вивчення інформаційних технологій

Педагогіка і виховання » Формування естетичної культури майбутніх соціальних педагогів при вивченні нових інформаційних технологій » Шляхи формування естетичної культури майбутніх соціальних педагогів у процесі вивчення інформаційних технологій

Сторінка 2

Визначаючи рівень сформованості естетичної культури студентської молоді, враховуються всі названі критерії; відсутність хоча б одного з них, на нашу думку, спричинює недостовірність її характеристики.

У педагогічній літературі також визначається й обґрунтовується три рівні сформованості художньо-естетичної культури особистості. Так, достатній рівень властивий студентам, які мають яскраво виражену художньо-естетичну позицію, аксіологічну та проективну спрямованість. Для студентів з високим рівнем художньо-естетичної культури характерні глибокі та системні художньо-естетичні знання; яскраво виражений художньо-естетичний інтерес; засвоєні художньо-естетичні знання відповідають художньо-естетичним установкам, ціннісним орієнтаціям особистості та трансформуються в особистісні переконання. Такі студенти володіють достатньою кількістю операційних художньо-естетичних умінь, які є стійкими в їх реалізації; вони розвивають художньо-естетичну компетентність. Ці студенти створюють певні художні образи, мають чималі реальні творчі доробки, тобто володіють творчою активністю.

Для студентів, які досягли середнього рівня художньо-естетичної культури характерні недостатньо глибокі та систематизовані художньо-естетичні знання, невеликий арсенал операційних умінь, реалізація яких має вибірковий і ситуативний характер. Студенти виявляють деякий художньо-естетичний інтерес; недостатньо усвідомлюють особистісне і соціальне значення художньо-естетичних знань, свою роль у розв’язанні проблем художньо-естетичної взаємодії людини з природою та суспільством. Трансформація художньо-естетичних знань у особистісні переконання стимулюється викладачем. Художньо-естетична компетентність не є високою. Творча продуктивна діяльність є ситуативною.

Низький рівень художньо-естетичної культури властивий студентам з низьким ступенем усвідомлення художньо-естетичних проблем, які, переважно, їх не хвилюють, а тому художні знання є фрагментарними, поверхневими. Не розуміють студенти художньо-естетичної взаємодії в системі “людина - природа – суспільство”. У роздумах переважають запозичені оціночні художньо-естетичні судження, що ускладнює вироблення позитивно-ціннісного художньо-естетичного ставлення до навколишнього світу і формування особистісних переконань. Відсутньою є художньо-естетична компетентність, переважає репродуктивна активність, а тому й немає результатів продуктивної діяльності.

Рівні художньо-естетичної культури студентів відповідно показників різних критеріїв визначаються шляхом застосування конкретних методик. Так, наприклад, в основу дослідження параметра оцінно-ціннісного критерію художньо-естетичної культури особистості “аксіологічна спрямованість“ покладено низку методик вивчення цінностей і ціннісних орієнтацій особистості, зокрема, методику вивчення ціннісних орієнтацій М. Рокіча, що заснована на прийомі прямого ранжування переліку цінностей; методологічні основи методики визначення ціннісних орієнтацій Д. Леонтьєва та деякі результати дослідження ієрархічної структури термінальних та інструментальних цінностей на основі методики вивчення цих цінностей Б. Круглової та В. Ядова, адаптованої для осіб юнацького та старшого підліткового віку в дослідженні Р. Пасічняк.

Спільною особливістю згаданих методик є визначення найбільш прийнятних для особистості цінностей шляхом прямого ранжування. Цей підхід, узагальнений Д. Леонтьєвим, дає можливість визначити ціннісні орієнтації особистості.

Для визначення актуальності досліджуваної проблеми нами у листопаді 2010 року було проведене експериментальне дослідження, яким ми охопили 75 студентів різних курсів ХНУ, спеціальності “Соціальна педагогіка”.

Страницы: 1 2 3

Це цікаво:

Активні методи навчання
Безпосереднє залучення студентів в активну учбово-пізнавальну діяльність у ході навчального процесу пов'язане із застосуванням прийомів і методів, що одержали узагальнену назву активні методи навчання. А.М. Смолкін дає наступне визначення: Активні методи навчання – це способи активізації учбово-піз ...

Сутність і зміст управління розвитком виховної системи
Суттєві труднощі, що неминуче виникають при намірі оптимізувати управління виховним процесом, в значній мірі, пов'язані не з її структурно-функціональними особливостями, а з глобальнішими питаннями, що зачіпають місце і роль виховання в суспільстві невизначеність його перспективної стратегії. Важли ...

Основні завдання, принципи та етапи формування Європейського простору вищої освіти
Гармонізація архітектури системи європейської вищої освіти є основним завданням Болонського процесу. Визначальні властивості європейської вищої освіти: якість, конкурентоспроможність вищих навчальних закладів Європи, взаємна довіра держав і вищих навчальних закладів, сумісність структури освіти та ...

Інтерактивні уроки

Інтерактивні уроки

На початку ХХІ століття соціокультурний розвиток людства визначив закріплення складної та суперечливої тенденції, що дістала назву глобалізації.

КАТЕГОРІЇ

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.novapedahohika.com