Шляхи формування естетичної культури майбутніх соціальних педагогів у процесі вивчення інформаційних технологій

Педагогіка і виховання » Формування естетичної культури майбутніх соціальних педагогів при вивченні нових інформаційних технологій » Шляхи формування естетичної культури майбутніх соціальних педагогів у процесі вивчення інформаційних технологій

Сторінка 3

З метою з’ясування, наскільки студенти володіють естетичними знаннями, їм було запропоновано дати відповідь на низку запитань. Наприклад, - “Що таке естетика?”, “Чи маєш ти естетичний смак?”, “Що ти любиш читати?”,” Кого з відомих художників сучасності ти можеш назвати?”, “Твій улюблений поет сучасності”, “Слова якої пісні ти знаєш напам’ять?” т.д. Цей показник виявився невисоким. Так, позитивними були лише 37,5% відповідей.

На запитання “Де отримав ти певні естетичні знання?” відповіді студентів розподілилися таким чином:

1) студенти мають належні художньо-естетичні знання, які на думку опитаних (79,3%) вони одержали на уроках з предметів естетичного циклу - література, образотворче мистецтво, музика та ін., а також у процесі позакласної виховної діяльності їхнього навчання ще у школі;

2) у різних творчих студентських об’єднаннях (12,1%);

3) у художніх гуртках, студіях, клубах, театрах – 4,6%;

4) під час екскурсій на природу - 12,6%;

5) на вечорах, присвячених життю і творчості видатних українських і зарубіжних композиторів та виконавців, проведених у вузі (наприклад, “Пісні про Батьківщину”, “Музика українських композиторів”, “Музика XXI століття”, Лесині дні, Шевченкові дні і т.д.) – 5,3%;

6) на заняттях у вузі - 4,1%;

7) на виставках, святах - 2,9%.

На запитання щодо переважаючих інтересів у студентської молоді

відповіді такі: інтерес до літератури (41,4%), кіно (53,7%), музики (57,9%), театру (13,8%), образотворчого мистецтва (11,5%).

На запитання “Чи багато часу проводиш за комп’ютером?” студенти позитивно відповіли 56%, причому в 27,3% опитаних комп’ютер є дома, 26,2% - працюють за комп’ютером у батьків на роботі, а також - у друзів, Більше третини студентів мають змогу працювати за комп’ютером лише в університеті.

Переважна більшість студентів (61,4%) вбачають у комп’ютері можливість розважатись, тобто слухати музику, грати в ігри, дивитись фільми. Лише 11,2 % опитаних оцінюють комп’ютер як засіб для одержання нової інформації, поглиблення знань тощо; 4,5% студентів відзначили, що комп’ютер позитивно впливає на їх загальний розвиток в цілому і художньо-естетичний – зокрема. Хоча 37,2% студентів стверджують, що комп’ютер сприяє розвитку логічного мислення, пошуку потрібної інформації, уміння самостійно вирішувати проблему, а також сприяє спілкуванню з ровесниками.

Насторожує нас і негативна оцінка взаємозв’язку “студент – комп’ютер” з боку педагогів. Лише 33,7% опитаних викладачів схвально відгукнулися про роль комп’ютера в життєдіяльності студента. Переважна більшість опитаних педагогів (61,1%) наголосили на негативній ролі комп’ютерів у житті сучасної молоді й прогнозували можливість розвитку в неї комп’ютерної залежності.

Отож, на основі одержаних результатів нами встановлено, що комп’ютеризація навчального процесу та її позитивний вплив на особистісне становлення студентської молоді вцілому й формування її художньо-естетичної культури зокрема, ще не стала провідною проблемою в діяльності сучасної вищої школи. А тому існує чимало недоліків, які можна було б усунути з її вирішенням. Так, наприклад, з систематичним використанням комп’ютерів підвищується самостійність виконання завдань студентом, пошуку нової інформації та активізується його пізнавальна діяльність, формується його здатність до контролю і самоконтролю за навчальною діяльністю, формується позитивне ставлення до навчання, а, отже, і загальна культура праці.

Страницы: 1 2 3 

Це цікаво:

Методика математичного виховання дітей дошкільного віку
Формування початкових математичних понять у дітей всіх вікових груп дитячого садка здійснюється на загальних методичних положеннях. Ці положення повною мірою сприяють засвоєнню кількісних оцінок, формуванню числових понять, розвитку знань про форму і всіх інших знань, передбачених дошкільною програ ...

Семінар як нестандартна форма організації навчальної діяльності
Семінарські заняття в школі – форма відносно нова й мало розроблена. Широко застосовувані у вузах, у системі середньої професійної освіти, семінари не знайшли ще належного застосування в роботі вчителя, їхнє проведення відрізняється, як правило, епізодичністю. Одна із причин такої ситуації – орієнт ...

Погляди педагогів на роль і місце гри у формуванні особистості дитини
Ще з давніх часів психологи і педагоги називали дошкільний вік віком гри. І це не випадково. Майже все, чим займається маленька дитина, вони називають грою. Для дитини гра – це її незалежна діяльність, в якій вона може реалізувати свої бажання та інтереси, не дивлячись на обов’язки та необхідності, ...

Інтерактивні уроки

Інтерактивні уроки

На початку ХХІ століття соціокультурний розвиток людства визначив закріплення складної та суперечливої тенденції, що дістала назву глобалізації.

КАТЕГОРІЇ

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.novapedahohika.com