Шляхи формування естетичної культури майбутніх соціальних педагогів у процесі вивчення інформаційних технологій

Педагогіка і виховання » Формування естетичної культури майбутніх соціальних педагогів при вивченні нових інформаційних технологій » Шляхи формування естетичної культури майбутніх соціальних педагогів у процесі вивчення інформаційних технологій

Сторінка 3

З метою з’ясування, наскільки студенти володіють естетичними знаннями, їм було запропоновано дати відповідь на низку запитань. Наприклад, - “Що таке естетика?”, “Чи маєш ти естетичний смак?”, “Що ти любиш читати?”,” Кого з відомих художників сучасності ти можеш назвати?”, “Твій улюблений поет сучасності”, “Слова якої пісні ти знаєш напам’ять?” т.д. Цей показник виявився невисоким. Так, позитивними були лише 37,5% відповідей.

На запитання “Де отримав ти певні естетичні знання?” відповіді студентів розподілилися таким чином:

1) студенти мають належні художньо-естетичні знання, які на думку опитаних (79,3%) вони одержали на уроках з предметів естетичного циклу - література, образотворче мистецтво, музика та ін., а також у процесі позакласної виховної діяльності їхнього навчання ще у школі;

2) у різних творчих студентських об’єднаннях (12,1%);

3) у художніх гуртках, студіях, клубах, театрах – 4,6%;

4) під час екскурсій на природу - 12,6%;

5) на вечорах, присвячених життю і творчості видатних українських і зарубіжних композиторів та виконавців, проведених у вузі (наприклад, “Пісні про Батьківщину”, “Музика українських композиторів”, “Музика XXI століття”, Лесині дні, Шевченкові дні і т.д.) – 5,3%;

6) на заняттях у вузі - 4,1%;

7) на виставках, святах - 2,9%.

На запитання щодо переважаючих інтересів у студентської молоді

відповіді такі: інтерес до літератури (41,4%), кіно (53,7%), музики (57,9%), театру (13,8%), образотворчого мистецтва (11,5%).

На запитання “Чи багато часу проводиш за комп’ютером?” студенти позитивно відповіли 56%, причому в 27,3% опитаних комп’ютер є дома, 26,2% - працюють за комп’ютером у батьків на роботі, а також - у друзів, Більше третини студентів мають змогу працювати за комп’ютером лише в університеті.

Переважна більшість студентів (61,4%) вбачають у комп’ютері можливість розважатись, тобто слухати музику, грати в ігри, дивитись фільми. Лише 11,2 % опитаних оцінюють комп’ютер як засіб для одержання нової інформації, поглиблення знань тощо; 4,5% студентів відзначили, що комп’ютер позитивно впливає на їх загальний розвиток в цілому і художньо-естетичний – зокрема. Хоча 37,2% студентів стверджують, що комп’ютер сприяє розвитку логічного мислення, пошуку потрібної інформації, уміння самостійно вирішувати проблему, а також сприяє спілкуванню з ровесниками.

Насторожує нас і негативна оцінка взаємозв’язку “студент – комп’ютер” з боку педагогів. Лише 33,7% опитаних викладачів схвально відгукнулися про роль комп’ютера в життєдіяльності студента. Переважна більшість опитаних педагогів (61,1%) наголосили на негативній ролі комп’ютерів у житті сучасної молоді й прогнозували можливість розвитку в неї комп’ютерної залежності.

Отож, на основі одержаних результатів нами встановлено, що комп’ютеризація навчального процесу та її позитивний вплив на особистісне становлення студентської молоді вцілому й формування її художньо-естетичної культури зокрема, ще не стала провідною проблемою в діяльності сучасної вищої школи. А тому існує чимало недоліків, які можна було б усунути з її вирішенням. Так, наприклад, з систематичним використанням комп’ютерів підвищується самостійність виконання завдань студентом, пошуку нової інформації та активізується його пізнавальна діяльність, формується його здатність до контролю і самоконтролю за навчальною діяльністю, формується позитивне ставлення до навчання, а, отже, і загальна культура праці.

Страницы: 1 2 3 

Це цікаво:

Психолого-педагогічний аспект використання ППЗ для створення дидактичних засобів для змістової лінії «Нежива природа» на уроках природознавства у початковій школі
Саме собою зрозуміло, що становлення і успішний розвиток інформаційного суспільства неможливі без поліпшення якості освіти кожної особи і, як наслідок, поліпшення якості освіти всього суспільства. Не маючи загального формального визначення терміну «якість» в контексті освіти, вважаємо, що можна вкл ...

Спрямовуюча роль педагогічного колективу школи у адаптуванні учнів до умов шкільного життя
Одним із провідних мікрофакторів адаптації дитини є інститути соціального виховання. Пріоритетне місце серед них належить школі. Школа – досить складний феномен. Тут стикаються та перегукуються найрізноманітніші сторони життя людини. Саме школу розглядають як провідний інститут соціального вихованн ...

«Народная педагогія...» Олександра Духновича — один з основоположних творів української сімейної педагогіки
Олександр Васильович Духнович (1803-1865) — видатний український педагог і просвітитель, засновник родинного виховання в Україні, організатор народної освіти в Закарпатті, філософ, історик, письменник. Автор першого системно впорядкованого посібника з педагогіки для сільських учителів та батьків, п ...

Інтерактивні уроки

Інтерактивні уроки

На початку ХХІ століття соціокультурний розвиток людства визначив закріплення складної та суперечливої тенденції, що дістала назву глобалізації.

КАТЕГОРІЇ

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.novapedahohika.com