Зміст, форми і методи формування естетичної культури майбутніх соціальних педагогів при вивченні інформаційних технологій

Формування естетичної культури студентів- майбутніх фахівців соціальної сфери при вивченні інформаційних технологій є процесом складним і багатоаспектним. Провідне місце у ньому належить змістовому компоненту, який передбачає, насамперед, наявність системи у змісті художньо-естетичної освіти студентів, що забезпечується шляхом інтеграції художньо-естетичних знань, набутих на різних предметах психолого-педагогічного, естетичного, гуманітарного, людинознавчого і суспільствознавчого циклів. З огляду на це доцільним є визначення головних закономірностей використання взаємодії видів мистецтва в сучасній вищій школі.

1. Взаємодія видів мистецтва у вузівській практиці має здійснюватися на базі значущих для юнацького віку видів мистецтва - літератури, музики і образотворчого мистецтва, на основі яких відбувається активний процес залучення до інших видів мистецтва.

2. Комплекс мистецтв ефективно сприятиме художньо-естетичному і загальному розвитку студентів за умови ефективного поєднання загального і специфічного шляхів формування художньо-естетичної культури.

3. Комплекс мистецтв як система педагогічних дій розвиває творчі здібності і творчу активність студентів, і оскільки в юнацькому віці переважає творча діяльність, то творчоперетворююча діяльність має розкриватися з опорою саме на неї (вираз в малюнку асоціацій, викликаних музичним твором, ілюстрації до прочитаного літературного твору, до одержаної науково-художньої інформації тощо ), тобто реальне буття музики і літератури у студентів залишається “образотворчим, наочним, конкретно-образним, наочним, ілюстративним”.

4. За системного і поступового ознайомлення студентів зі всіма видами мистецтва і освоєнні ними різних видів художньо-естетичної діяльності в системі навчальної, позанавчальної, волонтерської та практичної роботи досягається ефективність художньо-естетичного і загального розвитку.

5. Актуалізація аналогій через залучення студентів до різних видів мистецтва дає змогу з’ясувати і відчути мову мистецтва, засновану на образності і метафорі. Через порівняльні характеристики досягається ідейно-художня спільність, тематико-смислова близькість різних витворів мистецтва; проведення синхронних паралелей дає побачити загальне і особливе в мистецтві.

Отож, змістовий компонент системи художньо-естетичної освіти студентів включає:

а) базово-предметні художньо-естетичні знання, які відображають зміст різних навчальних курсів і спрямовані на створення цілісної художньо-естетичної картини світу у свідомості студентів;

б) знання, до яких відносимо знання про методи наукового дослідження; визначення понять, законів, теорій тощо. Саме другі забезпечують формування системного художньо-естетичного мислення студентів на основі узагальнюючих понять, вироблення умінь комплексного використання художньо-естетичних знань, удосконалення навичок оперування різними способами художньо-естетичного сприйняття та пізнання навколишньої дійсності.

З огляду на це, нами визначено й обґрунтовано основні завдання вузівського курсу інформаційних технологій:

- формування систематизованих знань, умінь і навичок, які зумовлюватимуть розвиток цілісної свідомості та інтегративного мислення студента;

- збільшення в його змісті питомої ваги діяльнісно-технологічного компоненту шляхом засвоєння художньо-естетичного досвіду;

- формування творчої уяви, навичок створення художніх образів тощо;

- розвиток умінь і навичок творчої продуктивної діяльності;

- засвоєння студентами загальнолюдських та національних етичних цінностей, зокрема, духовності, доброти, краси і т.і.

Це цікаво:

Методика проведення уроку з валеології "Функції органів травлення. Для чого людина харчується"
Мета: познайомити дітей із раціональним харчуванням; вчити правильно доглядати за зубами; продовжити формувати уявлення про процес травлення, органи травлення та їх функції; розвивати спостережливість, уважність; збагачувати словниковий запас; виховувати бажання бути здоровими та позитивне ставленн ...

Методичні можливості казки як літературного жанру для розвитку уяви
Казка відома дітям з дошкільних років. ЇЇ привабливість – у сюжетності, таємничості, фантастичності. Діти з захопленням грають у вовків і лисиць, з любов’ю готують маскарадні костюми зайців і півників, а на дитячих ранках з інтересом відтворюють повадки улюблених казкових персонажів. Однак це не мо ...

Рівні засвоєння навчального матеріалу
Для подальшої конкретизації в деяких таксономіях розробляються спеціальні словники активних дієслів, що можуть відображати реалізацію навчальної цілі кожного типу. На сьогодні найкраще описана конкретизація пізнавальних і поведінкових навчальних цілей через виділення рівнів засвоєння навчального ма ...