Зміст, форми і методи формування естетичної культури майбутніх соціальних педагогів при вивченні інформаційних технологій

Змістовним результатом навчальної художньо-естетичної діяльності є виховання творчої особистості студента, яка бачить прекрасне у навколишньому світі і насолоджується ним, вміє творити прекрасне у повсякденному житті і спонукає це робити інших, створює художні образи і втілює їх у продуктивній діяльності. Йдеться про те, що кожен студент у процесі вивчення курсу інформаційних технологій має засвоїти, що атрибутивними характеристиками сучасного фахівця є: висока інформаційна освіченість, світоглядна зрілість, соціальна активність, громадська відповідальність, прагнення до соціально-професійного самовизначення, висока загальна працездатність, розвинена національна самосвідомість, комунікативна компетентність, людяність, творчість, прагнення до морального та фізичного самовдосконалення, високий рівень інтелектуальної, моральної, фізичної, екологічної, економічної та художньо-естетичної культури.

Відтак, вузівський курс інформаційних технологій повинен, за нашим висновком, забезпечити:

1) узгодження цілей, змісту, методів і результатів усього навчально-виховного процесу у вищій школі;

2) відповідність змісту, методів навчання, навчально-пізнавальної діяльності студентів їхнім сутнісним силам;

3) самовиховання особистості студента, яке мусить стати пріоритетом;

4) цілісність, системність, оптимальність розвитку і саморозвитку особистості (розвиток особистісних якостей; індивідуальності з урахуванням вікових та інших відмінностей; мотивації до навчально-пізнавальної праці тощо).

А тому ми дійшли висновку, що головними принципами відбору матеріалу для курсу інформаційних технологій мають бути:

- принцип урахування когнітивних можливостей студентів;

- принцип індивідуалізації навчання, який полягає у врахуванні особливостей художньо-естетичного світосприйняття конкретної особистості, її теоретичного, художньо-естетичного, ціннісного досвіду у пізнанні світу та забезпеченні цілісного її формування і саморозвитку;

- принцип концентрично-кумулятивного засвоєння наукової та художньо-ціннісної картини світу, який полягає у збереженні та поступовому розширенні, поглибленні різних картин світу на наступних ступенях навчання;

- принцип відповідності навчального матеріалу соціокультурним цінностям сучасного та образам майбутнього;

- принцип духовності, який вимагає наявності у змісті системи ідеалів, що породжують потреби до життя за законами Краси і Добра;

- принцип творчості, що передбачає розвиток творчих інтересів, потреб у творчій продуктивній діяльності;

- принцип гуманістичності, який передбачає розкриття людської суті у кожному, хто має здібності, бажання і схильності;

- принцип антропності, тобто розгляд різних систем відношень, невід’ємним компонентом яких є Людина;

- принцип синтезу різноманітних способів світопізнання (науково-теоретичного, духовно-практичного, художнього та ін.) для забезпечення цілісного сприйняття світу;

- принцип комунікативності, який вимагає розуміння себе, іншого, культури, природи, суспільства, космосу, себе у світі; взаємозв’язок і обмін інформацією між ними;

- особистісно-діяльнісний принцип, що передбачає реалізацію себе у світі, особистісне становлення студентів;

- принцип толерантності, який передбачає розуміння і

сприйняття багатогранності людської думки.

Наступним компонентом процесу формування естетичної культури студентів є застосування оптимальних технологій передачі цього змісту студентам.Насамперед, на нашу думку, це забезпечення кожному студентові статусу суб’єкта навчально-пізнавальної діяльності та спілкування. Мова йде про те, що в процесі формування художньо-естетичної культури студентів необхідно враховувати кілька важливих характеристик студента як діяльної істоти. Насамперед, студент є носієм певного набутого раніше художньо-естетичного досвіду, сформованих особистісних установок, поглядів, цінностей, інтересів. Крім того, він має індивідуальні особливості (вольові якості, темперамент тощо).

Це цікаво:

Стан використання бесіди на уроках курсу "Я і Україна"
Щоб з’ясувати стан використання бесіди на уроках курсу "Я і Україна" у шкільній практиці проводився констатуючий експеримент. Констатуючим експериментом було охоплено 4 вчителі початкових класів Висоцької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Монастириського району Тернопільської області ...

Сутність, форми та методи профорієнтаційної роботи соціального педагога
Для підсилювання профорієнтаційної діяльності у школі повинна вестися цілеспрямована робота по налагодженню цілісної системи профорієнтації з урахуванням вікових і індивідуальних особливостей вихованців, рівня готовності мотивації до здійснення свідомого професійного вибору. Як вважає Т. Шишковець, ...

Ідея народності виховання за Ушинським
Однією з найважливіших соціальних і педагогічних проблем Ушинський вважав ідею народності виховання, яку він трактував досить широко. Термін "народність" він розумів, як історію того чи, іншого народу, його ісгорианий розвиток, географічні й природні умови/в яких живе народ, економічні, с ...