Основними методичними рекомендаціями, які на нашу думку будуть оптимізувати процес формування естетичної культури майбутніх соціальних педагогів при вивченні нових інформаційних технологій є:
Взаємодія видів мистецтва у вузівській практиці має здійснюватися на базі значущих для юнацького віку видів мистецтва - літератури, музики і образотворчого мистецтва, на основі яких відбувається активний процес залучення до інших видів мистецтва.
Комплекс мистецтв ефективно сприятиме художньо-естетичному і загальному розвитку студентів за умови ефективного поєднання загального і специфічного шляхів формування художньо-естетичної культури.
Комплекс мистецтв як система педагогічних дій розвиває творчі здібності і творчу активність студентів, і оскільки в юнацькому віці переважає творча діяльність, то творчоперетворююча діяльність має розкриватися з опорою саме на неї (вираз в малюнку асоціацій, викликаних музичним твором, ілюстрації до прочитаного літературного твору, до одержаної науково-художньої інформації тощо ), тобто реальне буття музики і літератури у студентів залишається “образотворчим, наочним, конкретно-образним, наочним, ілюстративним”.
За системного і поступового ознайомлення студентів зі всіма видами мистецтва і освоєнні ними різних видів художньо-естетичної діяльності в системі навчальної, позанавчальної, волонтерської та практичної роботи досягається ефективність художньо-естетичного і загального розвитку.
Актуалізація аналогій через залучення студентів до різних видів мистецтва дає змогу з’ясувати і відчути мову мистецтва, засновану на образності і метафорі. Через порівняльні характеристики досягається ідейно-художня спільність, тематико-смислова близькість різних витворів мистецтва; проведення синхронних паралелей дає побачити загальне і особливе в мистецтві.
Формування систематизованих знань, умінь і навичок, які зумовлюватимуть розвиток цілісної свідомості та інтегративного мислення студента.
Збільшення в його змісті питомої ваги діяльнісно-технологічного компоненту шляхом засвоєння художньо-естетичного досвіду.
Формування творчої уяви, навичок створення художніх образів тощо.
Розвиток умінь і навичок творчої продуктивної діяльності.
Засвоєння студентами загальнолюдських та національних етичних цінностей, зокрема, духовності, доброти, краси.
Узгодження цілей, змісту, методів і результатів усього навчально-виховного процесу у вищій школі.
Відповідність змісту, методів навчання, навчально-пізнавальної діяльності студентів їхнім сутнісним силам.
Самовиховання особистості студента, яке мусить стати пріоритетом.
Цілісність, системність, оптимальність розвитку і саморозвитку особистості (розвиток особистісних якостей; індивідуальності з урахуванням вікових та інших відмінностей; мотивації до навчально-пізнавальної праці тощо).
Урахування когнітивних можливостей студентів.
Індивідуалізація навчання, що полягає у врахуванні особливостей художньо-естетичного світосприйняття конкретної особистості, її теоретичного, художньо-естетичного, ціннісного досвіду у пізнанні світу та забезпеченні цілісного її формування і саморозвитку.
Концентрично-кумулятивного засвоєння наукової та художньо-ціннісної картини світу, який полягає у збереженні та поступовому розширенні, поглибленні різних картин світу на наступних ступенях навчання.
Відповідність навчального матеріалу соціокультурним цінностям сучасного та образам майбутнього;
Духовність, яка вимагає наявності у змісті системи ідеалів, що породжують потреби до життя за законами Краси і Добра.
Творчості, що передбачає розвиток творчих інтересів, потреб у творчій продуктивній діяльності.
Гуманістичність, яка передбачає розкриття людської суті у кожному, хто має здібності, бажання і схильності.
Антропність, тобто розгляд різних систем відношень, невід’ємним компонентом яких є Людина;
Синтез різноманітних способів світопізнання (науково-теоретичного, духовно-практичного, художнього та ін.) для забезпечення цілісного сприйняття світу.
Комунікативність, яка вимагає розуміння себе, іншого, культури, природи, суспільства, космосу, себе у світі; взаємозв’язок і обмін інформацією між ними.
Толерантність, яка передбачає розуміння і сприйняття багатогранності людської думки.
Застосування оптимальних технологій передачі цього змісту студентам.
Забезпечення кожному студентові статусу суб’єкта навчально-пізнавальної діяльності та спілкування.
У процесі формування художньо-естетичної культури студентів необхідно враховувати важливі характеристики студента як діяльної істоти. Студент є носієм певного набутого раніше художньо-естетичного досвіду, сформованих особистісних установок, поглядів, цінностей, інтересів.
Пошуку відповідних методів педагогічної діяльності у роботі над інформаційними технологіями.
Це цікаво:
Загальний аналіз стану розв’язання досліджуваної проблеми у роботі масової
початкової школи
Над проблемою організації активного дидактичного спілкування працювало багато визначних педагогів (Ананьєв Б.Г., Е. Страчар, В.А. Кан-Калін і ін.). Вони зробили значний внесок у розвиток даної проблеми. Над цим же питанням працює багато передових вчителів і в наш час. Ми ж провели дослідження того, ...
Методична система вивчення змістової лінії «Нежива природа» на уроках
природознавства у початковій школі
"Природознавство" в 3–4 класах є логічним продовженням природничої складової курсу "Навколишній світ", який вивчається в 1–2 класах. Природознавство як навчальний предмет має інтегрований характер, оскільки його зміст утворює система уявлень і понять, відібраних зрізних природни ...
Методика вивчення звуків, букв. Робота над складом, складоподілом,
наголосом
Звуки бувають голосні – наголошені і ненаголошені і приголосні – тверді і м’які, дзвінкі і глухі, а букви – великі й малі, друковані і рукописні, каліграфічні. Неправомірними тому є словосполучення «голосні букви», «приголосні букви», «тверді, м’які букви», які ще подекуди вживаються вчителями і уч ...
На початку ХХІ століття соціокультурний розвиток людства визначив закріплення складної та суперечливої тенденції, що дістала назву глобалізації.