Методичні рекомендації щодо оптимізації процесу формування естетичної культури майбутніх соціальних педагогів при вивченні нових інформаційних технологій

Педагогіка і виховання » Формування естетичної культури майбутніх соціальних педагогів при вивченні нових інформаційних технологій » Методичні рекомендації щодо оптимізації процесу формування естетичної культури майбутніх соціальних педагогів при вивченні нових інформаційних технологій

Сторінка 1

Основними методичними рекомендаціями, які на нашу думку будуть оптимізувати процес формування естетичної культури майбутніх соціальних педагогів при вивченні нових інформаційних технологій є:

Взаємодія видів мистецтва у вузівській практиці має здійснюватися на базі значущих для юнацького віку видів мистецтва - літератури, музики і образотворчого мистецтва, на основі яких відбувається активний процес залучення до інших видів мистецтва.

Комплекс мистецтв ефективно сприятиме художньо-естетичному і загальному розвитку студентів за умови ефективного поєднання загального і специфічного шляхів формування художньо-естетичної культури.

Комплекс мистецтв як система педагогічних дій розвиває творчі здібності і творчу активність студентів, і оскільки в юнацькому віці переважає творча діяльність, то творчоперетворююча діяльність має розкриватися з опорою саме на неї (вираз в малюнку асоціацій, викликаних музичним твором, ілюстрації до прочитаного літературного твору, до одержаної науково-художньої інформації тощо ), тобто реальне буття музики і літератури у студентів залишається “образотворчим, наочним, конкретно-образним, наочним, ілюстративним”.

За системного і поступового ознайомлення студентів зі всіма видами мистецтва і освоєнні ними різних видів художньо-естетичної діяльності в системі навчальної, позанавчальної, волонтерської та практичної роботи досягається ефективність художньо-естетичного і загального розвитку.

Актуалізація аналогій через залучення студентів до різних видів мистецтва дає змогу з’ясувати і відчути мову мистецтва, засновану на образності і метафорі. Через порівняльні характеристики досягається ідейно-художня спільність, тематико-смислова близькість різних витворів мистецтва; проведення синхронних паралелей дає побачити загальне і особливе в мистецтві.

Формування систематизованих знань, умінь і навичок, які зумовлюватимуть розвиток цілісної свідомості та інтегративного мислення студента.

Збільшення в його змісті питомої ваги діяльнісно-технологічного компоненту шляхом засвоєння художньо-естетичного досвіду.

Формування творчої уяви, навичок створення художніх образів тощо.

Розвиток умінь і навичок творчої продуктивної діяльності.

Засвоєння студентами загальнолюдських та національних етичних цінностей, зокрема, духовності, доброти, краси.

Узгодження цілей, змісту, методів і результатів усього навчально-виховного процесу у вищій школі.

Відповідність змісту, методів навчання, навчально-пізнавальної діяльності студентів їхнім сутнісним силам.

Самовиховання особистості студента, яке мусить стати пріоритетом.

Цілісність, системність, оптимальність розвитку і саморозвитку особистості (розвиток особистісних якостей; індивідуальності з урахуванням вікових та інших відмінностей; мотивації до навчально-пізнавальної праці тощо).

Урахування когнітивних можливостей студентів.

Індивідуалізація навчання, що полягає у врахуванні особливостей художньо-естетичного світосприйняття конкретної особистості, її теоретичного, художньо-естетичного, ціннісного досвіду у пізнанні світу та забезпеченні цілісного її формування і саморозвитку.

Концентрично-кумулятивного засвоєння наукової та художньо-ціннісної картини світу, який полягає у збереженні та поступовому розширенні, поглибленні різних картин світу на наступних ступенях навчання.

Відповідність навчального матеріалу соціокультурним цінностям сучасного та образам майбутнього;

Духовність, яка вимагає наявності у змісті системи ідеалів, що породжують потреби до життя за законами Краси і Добра.

Творчості, що передбачає розвиток творчих інтересів, потреб у творчій продуктивній діяльності.

Гуманістичність, яка передбачає розкриття людської суті у кожному, хто має здібності, бажання і схильності.

Антропність, тобто розгляд різних систем відношень, невід’ємним компонентом яких є Людина;

Синтез різноманітних способів світопізнання (науково-теоретичного, духовно-практичного, художнього та ін.) для забезпечення цілісного сприйняття світу.

Комунікативність, яка вимагає розуміння себе, іншого, культури, природи, суспільства, космосу, себе у світі; взаємозв’язок і обмін інформацією між ними.

Толерантність, яка передбачає розуміння і сприйняття багатогранності людської думки.

Застосування оптимальних технологій передачі цього змісту студентам.

Забезпечення кожному студентові статусу суб’єкта навчально-пізнавальної діяльності та спілкування.

У процесі формування художньо-естетичної культури студентів необхідно враховувати важливі характеристики студента як діяльної істоти. Студент є носієм певного набутого раніше художньо-естетичного досвіду, сформованих особистісних установок, поглядів, цінностей, інтересів.

Пошуку відповідних методів педагогічної діяльності у роботі над інформаційними технологіями.

Страницы: 1 2

Це цікаво:

Розвиток художньо-естетичної творчості
На розвиток художньо-естетичної творчості та творчого мислення учнів впливає безліч чинників, такі як зміст уроку, майстерність вчителя, методи і прийоми навчання, уміла організація уроку. Однією з перспективних можливостей трудового навчання є розвиток творчої особистості в системі методів проектн ...

Урок, якого чекають
На фоні еверестів педагогічних праць про урок коротенька глава не може претендувати на висвітлення всіх нерозв'язаних питань. Варіант уроку, до якого ми прийшли на основі аналізу провідних аспектів системи, можна назвати робочим. Цим словом недвозначно підкреслюється головне спрямування та провідна ...

Джерела естетичного виховання
В естетичному вихованні дошкільників використовують різні джерела: а) твори образотворчого мистецтва. Під час спостереження картини або скульптури, яка відображає життя людини чи природи, в дитини розвивається не лише сприйняття, а й фантазія: вона мислить, уявляє, «домальовує» зображене, бачить за ...

Інтерактивні уроки

Інтерактивні уроки

На початку ХХІ століття соціокультурний розвиток людства визначив закріплення складної та суперечливої тенденції, що дістала назву глобалізації.

КАТЕГОРІЇ

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.novapedahohika.com