Методичні рекомендації щодо оптимізації процесу формування естетичної культури майбутніх соціальних педагогів при вивченні нових інформаційних технологій

Педагогіка і виховання » Формування естетичної культури майбутніх соціальних педагогів при вивченні нових інформаційних технологій » Методичні рекомендації щодо оптимізації процесу формування естетичної культури майбутніх соціальних педагогів при вивченні нових інформаційних технологій

Сторінка 1

Основними методичними рекомендаціями, які на нашу думку будуть оптимізувати процес формування естетичної культури майбутніх соціальних педагогів при вивченні нових інформаційних технологій є:

Взаємодія видів мистецтва у вузівській практиці має здійснюватися на базі значущих для юнацького віку видів мистецтва - літератури, музики і образотворчого мистецтва, на основі яких відбувається активний процес залучення до інших видів мистецтва.

Комплекс мистецтв ефективно сприятиме художньо-естетичному і загальному розвитку студентів за умови ефективного поєднання загального і специфічного шляхів формування художньо-естетичної культури.

Комплекс мистецтв як система педагогічних дій розвиває творчі здібності і творчу активність студентів, і оскільки в юнацькому віці переважає творча діяльність, то творчоперетворююча діяльність має розкриватися з опорою саме на неї (вираз в малюнку асоціацій, викликаних музичним твором, ілюстрації до прочитаного літературного твору, до одержаної науково-художньої інформації тощо ), тобто реальне буття музики і літератури у студентів залишається “образотворчим, наочним, конкретно-образним, наочним, ілюстративним”.

За системного і поступового ознайомлення студентів зі всіма видами мистецтва і освоєнні ними різних видів художньо-естетичної діяльності в системі навчальної, позанавчальної, волонтерської та практичної роботи досягається ефективність художньо-естетичного і загального розвитку.

Актуалізація аналогій через залучення студентів до різних видів мистецтва дає змогу з’ясувати і відчути мову мистецтва, засновану на образності і метафорі. Через порівняльні характеристики досягається ідейно-художня спільність, тематико-смислова близькість різних витворів мистецтва; проведення синхронних паралелей дає побачити загальне і особливе в мистецтві.

Формування систематизованих знань, умінь і навичок, які зумовлюватимуть розвиток цілісної свідомості та інтегративного мислення студента.

Збільшення в його змісті питомої ваги діяльнісно-технологічного компоненту шляхом засвоєння художньо-естетичного досвіду.

Формування творчої уяви, навичок створення художніх образів тощо.

Розвиток умінь і навичок творчої продуктивної діяльності.

Засвоєння студентами загальнолюдських та національних етичних цінностей, зокрема, духовності, доброти, краси.

Узгодження цілей, змісту, методів і результатів усього навчально-виховного процесу у вищій школі.

Відповідність змісту, методів навчання, навчально-пізнавальної діяльності студентів їхнім сутнісним силам.

Самовиховання особистості студента, яке мусить стати пріоритетом.

Цілісність, системність, оптимальність розвитку і саморозвитку особистості (розвиток особистісних якостей; індивідуальності з урахуванням вікових та інших відмінностей; мотивації до навчально-пізнавальної праці тощо).

Урахування когнітивних можливостей студентів.

Індивідуалізація навчання, що полягає у врахуванні особливостей художньо-естетичного світосприйняття конкретної особистості, її теоретичного, художньо-естетичного, ціннісного досвіду у пізнанні світу та забезпеченні цілісного її формування і саморозвитку.

Концентрично-кумулятивного засвоєння наукової та художньо-ціннісної картини світу, який полягає у збереженні та поступовому розширенні, поглибленні різних картин світу на наступних ступенях навчання.

Відповідність навчального матеріалу соціокультурним цінностям сучасного та образам майбутнього;

Духовність, яка вимагає наявності у змісті системи ідеалів, що породжують потреби до життя за законами Краси і Добра.

Творчості, що передбачає розвиток творчих інтересів, потреб у творчій продуктивній діяльності.

Гуманістичність, яка передбачає розкриття людської суті у кожному, хто має здібності, бажання і схильності.

Антропність, тобто розгляд різних систем відношень, невід’ємним компонентом яких є Людина;

Синтез різноманітних способів світопізнання (науково-теоретичного, духовно-практичного, художнього та ін.) для забезпечення цілісного сприйняття світу.

Комунікативність, яка вимагає розуміння себе, іншого, культури, природи, суспільства, космосу, себе у світі; взаємозв’язок і обмін інформацією між ними.

Толерантність, яка передбачає розуміння і сприйняття багатогранності людської думки.

Застосування оптимальних технологій передачі цього змісту студентам.

Забезпечення кожному студентові статусу суб’єкта навчально-пізнавальної діяльності та спілкування.

У процесі формування художньо-естетичної культури студентів необхідно враховувати важливі характеристики студента як діяльної істоти. Студент є носієм певного набутого раніше художньо-естетичного досвіду, сформованих особистісних установок, поглядів, цінностей, інтересів.

Пошуку відповідних методів педагогічної діяльності у роботі над інформаційними технологіями.

Страницы: 1 2

Це цікаво:

Екологічна освіта молодших школярів на міжпредметній основі
Основним стратегічним напрямком розвитку екологічної освіти, що визначено Концепцією екологічної освіти України, є формування поколінь з новою екологічною культурою, новим екологічним світоглядом на принципах гуманізму, міждисциплінарної інтеграції, історизму та системності з метою збереження і від ...

Характеристика витривалості як рухової якості людини та основи методики її розвитку
Даючи загальну характеристику витривалості як фізичної якості, С.М. Вайцеховський розрізняє загальну та спеціальну витривалість. Загальна витривалість – здібність тривало проявляти м’язові зусилля порівняно невисокої інтенсивності. Спеціальна витривалість – здібність проявляти м’язові зусилля у від ...

Аналіз проблеми організації логопедичної допомоги в умовах сім’ї, яка виховує дитину порушеннями мовлення у психолого-педагогічній літературі
Діти з порушеннями мовлення – це діти, що мають відхилення в розвитку мовлення при нормальному слухові і збереженому інтелекті. Порушення мовлення різноманітні, вони можуть проявляться в порушенні вимови, граматичного складу, бідності словникового запасу, а також у порушенні темпу й плавності мовле ...

Інтерактивні уроки

Інтерактивні уроки

На початку ХХІ століття соціокультурний розвиток людства визначив закріплення складної та суперечливої тенденції, що дістала назву глобалізації.

КАТЕГОРІЇ

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.novapedahohika.com