Методичні рекомендації щодо оптимізації процесу формування естетичної культури майбутніх соціальних педагогів при вивченні нових інформаційних технологій

Застосування викладачем інформаційних технологій методу проектів, який базується на творчому підході до пошуку та створення студентом певного власного проекту

Багатовекторне спостереження за тим чи іншим соціально-педагогічним явищем, яке потребує збору даних для вирішення поставленої проблеми.

Порівняльне вивчення дослідження різних фактів, явищ для виявлення певної тенденції чи прийняття рішення.

Порівняльне вивчення ефективності і використання одного і того ж чи різних (альтернативних) способів вирішення однієї проблеми, для отримання даних про об’єктивну ефективність запропонованого способу вирішення проблеми.

Спільне творче завдання: певна практична (створення комп’ютерної моделі певного явища) або творча робота (створення комп’ютерної газети чи журналу).

Використання програмних пакетів, які мають, широкі можливості для формування естетичної культури студентів.

1. З аналізу сучасних досліджень зроблено висновок, що вирішення проблеми формування естетичної культури особистості сприяє процесу особистісного та професійного становлення студентської молоді. А також визначено сутність естетичної культури як системної організації внутрішнього світу особистості, її аксіологічної та проективної спрямованості, творчої активності; як спосіб внутрішнього впорядкування взаємозв’язків індивідуального та соціального суб’єктів.

Поняття “естетична культура” є складним утворенням, що об’єднує змістовий, психологічний і культурно-соціальний аспекти, реалізація яких і дає змогу зробити висновок про ефективність її формування.

Естетична культура містить такі складові як комплекс художньо-естетичних знань, метод художньо-естетичного мислення, що ґрунтується на використанні цих знань, цінності і творчу активність особистості. Формування естетичної культури дає змогу особистості виробити об’єктивне художньо-естетичне ставлення до оточуючого світу, до самої себе, здійснити творчий вибір, орієнтований на загальнолюдські й національні цінності. Результатом цього процесу є художньо-естетичні уміння та навички повсякденної поведінки та практичної творчої діяльності.

2. Формування естетичної культури особистості відбувається протягом усього життя людини. Однак юнацький вік, який характеризується більш інтенсивним становленням самосвідомості особистості, її світогляду і стійкого образу “Я”, є стрижневим і найбільш сприятливим у її формуванні. Вироблення критичного погляду на дійсність зумовлює динамічні зміни у художньо-естетичному світовідчутті, сприйманні, світорозумінні, в цілому у світоставленні студента, визначає його місце в природному і соціальному середовищі, ціль і мету його власного життя.

3. У процесі дослідження з’ясовано, що предметно-розрізнене вивчення навчальних дисциплін, яке склалося в сучасній вищій школі, не забезпечує в повному обсязі формування естетичної культури особистості сучасного студента. Особливо це є проблемним для майбутніх соціально-педагогічних працівників, оскільки естетична культура є одним із критеріїв їхньої професійної компетентності. Такий стан зумовлений певною відсутністю художньо-естетичної цілеспрямованості у вивченні навчальних предметів; їх ізольованістю в реалізації художньо-естетичних можливостей, втілених у змісті окремих навчальних дисциплін; застосуванням малоефективних форм і методів навчання.

4. Встановлено, що серед процесів, які здійснюють все більший вплив на особистісний розвиток сучасної молодої людини особливе місце займає інформатизація суспільного життя. З огляду на це нами визначено переваги застосування комп’ютерів у навчально-виховному процесі у вузі. Обґрунтовано, що умовами результативного формування естетичної культури студентів – майбутніх соціальних педагогів є:

подальше удосконалення та оновлення змісту вузівського курсу інформаційних технологій, який інтегрував би художньо-естетичні знання, набуті студентами ще в школі та отримані на різних дисциплінах у вузі, їх життєвий досвід, практичні уміння та навички;

використання різних інноваційних методик і форм проведення практичних занять, лекцій;

забезпечення суб’єкт-суб’єктної діяльності викладача і студента на занятті, гуманізації відносин між педагогами і студентами.

Це цікаво:

Особливості економічного виховання школярів у сучасних умовах
Останні роки ХХ століття, аж надто 90-ті роки, характеризуються надзвичайною нестабільністю в усіх сферах життєдіяльності людини. Зокрема, це характерно для економічної, соціальної та політичної сфери. Сьогодні відбуваються зміни приоритетів в системі моральних цінностей людей. Руйнуються стереотип ...

Педагогічне керування пізнавальною діяльністю учнів
Розбудова національної системи освіти активізувала педагогічні пошуки, зокрема пошуки оптимальної організації навчально-виховного процесу, який поєднує практичні дії й аналітичний процес: планування, педагогічний аналіз, коригування, збір інформації, аналітичне оцінювання інформації, контроль, стим ...

Самовиховання як вищий етап процесу виховання. Прийоми самовиховання
Самовиховання успішно здійснюється в школі за таких умов: в дитячому колективі створено сприятливий для самовиховання клімат; в учня, який хоче займатися самовихованням сформовано ідеал, до якого він прагне; в учнів наявний певний рівень свідомості, коли вони правильно оцінюють свої дії і поведінку ...