Методика математичного виховання дітей дошкільного віку

Сторінка 2

Формування початкових математичних понять у взаємозв'язку є ефективним і щодо позитивного впливу на розумовий розвиток дітей дошкільного віку. На це звертав увагу ще К.Д. Ушинський. Він доводив, що треба вчити дітей бачити предмети у різних взаємовідношеннях.

Отже, різні початкові математичні поняття–оцінки величин, числові величини, поділ цілого на частини, про міру, про форму – формуються у дітей в дитячому садку не ізольовано, окремо одне від одного, а, навпаки, у взаємозв'язку.

У процесі формування початкових математичних понять чільне місце посідає оволодіння дітьми відповідними насамперед практичними, а також і розумовими діями. Математичні поняття починають формуватись у дитини завдяки діям із предметами, завдяки усвідомленню значення цих дій. «Рівець знань, їх багатство, усвідомленість і рухливість визначаються тією системою дій, яка здійснюється дитиною».

Передумовою оволодіння початковими математичними поняттями у дитини є формування розумових дій і операцій, які поступово складаються на основі зовнішніх практичних дій. Цей процес здійснюється неминуче в онтогенетичному розвитку дитини. Пізнання дитиною кількісних відношень здійснюється за допомогою цілого ряду її практичних і розумових дій. Без допомоги дорослих дитина самостійно оволодіти ними не може. Дії починають формуватися як зовнішні, матеріалізовані: з предметами та зображеннями їх (наприклад, визначаючи кількість предметів, дитина практично ними оперує). Конкретні, практичні дії з предметами є необхідний і дуже важливий момент у пізнанні кількісних відношень. При цьому дія має бути адекватною знанням, що засвоюються. При цьому вихователь враховує необхідність включати в програму конкретний зміст відповідних дій і сам хід оволодіння ними. Практичні дії, відіграючи важливу роль у формуванні початкових математичних понять, не залишаються незмінними. Далі вони «здійснюються» тільки у плані голосного мовлення, без спирання на предмети чи зображення їх. Нарешті, дії виконуються мислено, тобто стають внутрішніми, розумовими діями, що характеризуються згорнутою структурою. Перехід від одного рівня дії до другого здійснюється поступово, після засвоєння попереднього рівня. Характер дії змінюється на різних рівнях розвитку дітей: з розвитком мовлення, з розвитком словесно-понятійного мислення. Таким чином, відповідно до підвищення рівня дій удосконалюються знання дітей. Можна простежити, як змінюються дії при формуванні понять про оцінку величин, знань проформу тощо. Як приклад розглянемо зміну лічильних дій. Спочатку, коли діти тільки вчаться лічити, вони перекладають предмети з одного місця на друге, зберігаючи між ними певну відстань, голосно лічать їх. Поступово ця відстань скорочується, і вони вже не перекладають, а пересувають предмети, ставлячи їх поряд. Після засвоєння цієї практичної розгорнутої лічильної дії рівень її підвищується – діти лише доторкаються до предметів лічби, лічать голосно. Спочатку вони з силою ставлять пальчик на кожен предмет, дуже повільно і голосно лічать їх. Поступово сила натискання пальцем на предмети зменшується, і діти лічать предмети, ледве торкаючись до них.

Наступний етап – діти вказують на предмети лічби і голосно їх лічать. Спочатку дитина майже доторкається до предметів лічби, потім відстань між предметами і рукою збільшується. Поступово рука майже зовсім перестає рухатися, і дитина починає голосно лічити предмети без її допомоги. На цьому етапі помітна така особливість: діти значно зменшують темп лічби і збільшують силу голосу, немовби намагаються компенсувати рухи. Іноді зупинять погляд на кожному предметі на 2–3 секунди. Потім темп лічби збільшується, але зменшується сила голосу, він доходить до шепоту. Потім діти лічать зовсім тихо, майже нечутно, але губи ще ворушаться.

Страницы: 1 2 3 4

Це цікаво:

Психолого-методичні основи активізації пізнавальної діяльності учнів основної школи під час навчання математики
Досягнення активізації пізнавальної діяльності відбувається за рахунок створення необхідних для цього умов - реалізації внутрішнього потенціалу та пізнавальних можливостей кожної дитини. “Пізнавальні процеси є складовою будь-якої людської діяльності, які забезпечують ту або іншу її ефективність ”. ...

Сутність естетичного виховання
Дорослі і діти постійно стикаються з естетичними явищами. У сфері духовного життя, повсякденної праці, спілкування з мистецтвом і природою, в побуті, в міжособистісному спілкуванні - скрізь прекрасне і потворне, трагічні і комічні виконують істотну роль. Краса доставляє насолоду і задоволення, стим ...

Особливості використання дидактичної гри на уроках української мови
Гра належить до нетрадиційних, визнаних методів навчання і виховання, дошкільників, молодших школярів і підлітків. Цінність цього методу полягає в тому, що в ігровій діяльності освітня, розвиваюча й виховна функція діють у тісному взаємозв’язку. Гра як метод навчання організовує, розвиває учнів, ро ...

Інтерактивні уроки

Інтерактивні уроки

На початку ХХІ століття соціокультурний розвиток людства визначив закріплення складної та суперечливої тенденції, що дістала назву глобалізації.

КАТЕГОРІЇ

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.novapedahohika.com