Методика математичного виховання дітей дошкільного віку

Сторінка 2

Формування початкових математичних понять у взаємозв'язку є ефективним і щодо позитивного впливу на розумовий розвиток дітей дошкільного віку. На це звертав увагу ще К.Д. Ушинський. Він доводив, що треба вчити дітей бачити предмети у різних взаємовідношеннях.

Отже, різні початкові математичні поняття–оцінки величин, числові величини, поділ цілого на частини, про міру, про форму – формуються у дітей в дитячому садку не ізольовано, окремо одне від одного, а, навпаки, у взаємозв'язку.

У процесі формування початкових математичних понять чільне місце посідає оволодіння дітьми відповідними насамперед практичними, а також і розумовими діями. Математичні поняття починають формуватись у дитини завдяки діям із предметами, завдяки усвідомленню значення цих дій. «Рівець знань, їх багатство, усвідомленість і рухливість визначаються тією системою дій, яка здійснюється дитиною».

Передумовою оволодіння початковими математичними поняттями у дитини є формування розумових дій і операцій, які поступово складаються на основі зовнішніх практичних дій. Цей процес здійснюється неминуче в онтогенетичному розвитку дитини. Пізнання дитиною кількісних відношень здійснюється за допомогою цілого ряду її практичних і розумових дій. Без допомоги дорослих дитина самостійно оволодіти ними не може. Дії починають формуватися як зовнішні, матеріалізовані: з предметами та зображеннями їх (наприклад, визначаючи кількість предметів, дитина практично ними оперує). Конкретні, практичні дії з предметами є необхідний і дуже важливий момент у пізнанні кількісних відношень. При цьому дія має бути адекватною знанням, що засвоюються. При цьому вихователь враховує необхідність включати в програму конкретний зміст відповідних дій і сам хід оволодіння ними. Практичні дії, відіграючи важливу роль у формуванні початкових математичних понять, не залишаються незмінними. Далі вони «здійснюються» тільки у плані голосного мовлення, без спирання на предмети чи зображення їх. Нарешті, дії виконуються мислено, тобто стають внутрішніми, розумовими діями, що характеризуються згорнутою структурою. Перехід від одного рівня дії до другого здійснюється поступово, після засвоєння попереднього рівня. Характер дії змінюється на різних рівнях розвитку дітей: з розвитком мовлення, з розвитком словесно-понятійного мислення. Таким чином, відповідно до підвищення рівня дій удосконалюються знання дітей. Можна простежити, як змінюються дії при формуванні понять про оцінку величин, знань проформу тощо. Як приклад розглянемо зміну лічильних дій. Спочатку, коли діти тільки вчаться лічити, вони перекладають предмети з одного місця на друге, зберігаючи між ними певну відстань, голосно лічать їх. Поступово ця відстань скорочується, і вони вже не перекладають, а пересувають предмети, ставлячи їх поряд. Після засвоєння цієї практичної розгорнутої лічильної дії рівень її підвищується – діти лише доторкаються до предметів лічби, лічать голосно. Спочатку вони з силою ставлять пальчик на кожен предмет, дуже повільно і голосно лічать їх. Поступово сила натискання пальцем на предмети зменшується, і діти лічать предмети, ледве торкаючись до них.

Наступний етап – діти вказують на предмети лічби і голосно їх лічать. Спочатку дитина майже доторкається до предметів лічби, потім відстань між предметами і рукою збільшується. Поступово рука майже зовсім перестає рухатися, і дитина починає голосно лічити предмети без її допомоги. На цьому етапі помітна така особливість: діти значно зменшують темп лічби і збільшують силу голосу, немовби намагаються компенсувати рухи. Іноді зупинять погляд на кожному предметі на 2–3 секунди. Потім темп лічби збільшується, але зменшується сила голосу, він доходить до шепоту. Потім діти лічать зовсім тихо, майже нечутно, але губи ще ворушаться.

Страницы: 1 2 3 4

Це цікаво:

Аналіз базових умов навчання. Вибір способів актуалізації базових знань
Наступний етап дидактичного проектування передбачає здійснення аналізу і діагностики процесу навчання, що включає: аналіз початкових вимог, серед яких рівень сформованості у учнів базових умінь з конкретної теми, емоційне відношення до професії і учбового предмета, соціо-демографічні і психологічні ...

Шкала оцінювання знань
Успішність студента контролюють, використовуючи методи і засоби, що їх визначає вищий навчальний заклад. Академічні успіхи студента визначають за допомогою системи оцінювання, яку використовують у вищому навчальному закладі, реєструють, як заведено у вищому навчальному закладі, обов'язково перевівш ...

Формування екологічної культурияк психолого-педагогічна проблема
Необхідність подолання екологічних проблем сучасності поставила перед педагогічною теорією та шкільною практикою завдання: на основі біосферного підходу підготувати екологічно грамотну людину, яка розуміє значення життя як найвищої цінності, здатна визначати своє місце у світі, брати участь в охоро ...

Інтерактивні уроки

Інтерактивні уроки

На початку ХХІ століття соціокультурний розвиток людства визначив закріплення складної та суперечливої тенденції, що дістала назву глобалізації.

КАТЕГОРІЇ

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.novapedahohika.com