Дидактичні цілі та загальні вимоги до використання засобів наочності на уроках

Педагогіка і виховання » Комплексне використання засобів наочності в процесі формування природничих знань молодших школярів » Дидактичні цілі та загальні вимоги до використання засобів наочності на уроках

Сторінка 1

Принцип наочності втілюється через вже перелічені вище засоби, а також через актуалізацію чуттєвого досвіду, яким уже володіють школярі. У дидактиці перший вид називається зовнішньою, а другий – внутрішньою наочністю. Отже, наочний матеріал може сприйматися як під час самого уроку, так і до його проведення, наприклад, на екскурсіях та під час виконання домашніх випереджувальних завдань. У процесі вивчення природознавства застосовуються обидва названі види наочності, як у поєднанні, так і кожний самостійно.

Цілі використання засобів наочності у процесі навчання визначаються загальними дидактичними цілями етапу процесу навчання і конкретними дидактичними підцілями на кожному з етапів.

І. Постановка мети і завдань уроку:

– для створення проблемної ситуації щодо всього змісту теми;

– для визначення назви теми і завдань уроку;

– для загальної мотивації діяльності учнів.

II. Засвоєння нових знань, умінь і навичок у кожній логічно завершеній частині змісту:

– для актуалізації опорних знань та умінь;

– для створення проблемної ситуації;

– як джерело нових знань, тобто для створення образів і уявлень про об’єкти і явища природи;

– як основа осмислення суті понять: аналізу, порівняння, виділення істотних ознак;

– як основа осмислення змісту способу діяльності (дій і послідовності їх виконання);

– як основа осмислення внутрішньопоняттєвих та міжпоняттєвих зв’язків і залежностей;

– як основа для запам’ятовування і закріплення засвоєних знань;

– як основа усвідомлення засвоєних знань і умінь у логічно завершеній частині змісту.

III. Систематизація, узагальнення засвоєних знань, умінь і навичок:

– для актуалізації засвоєних елементів знань;

– як основа систематизації та їх узагальнення;

– як основа осмислення внутрішньопоняттєвих і міжпоняттєвих взаємозв’язків між засвоєними елементами знань;

– як основа усвідомлення сформованих знань, умінь і навичок у процесі оволодіння теми змісту.

IV. Застосування засвоєних знань та умінь:

– для застосування знань шляхом виконання дій в матеріальній (матеріалізованій) і перцептивній формі;

– для формування практичних умінь.

V. Перевірка засвоєних знань та умінь:

– для актуалізації засвоєних знань;

– як основа для логічної, послідовної розповіді;

– для виконання практичних завдань з метою перевірки уміння застосовувати знання у різних видах практичної діяльності та рівня сформованості практичних умінь.

Засоби наочності служать для організації навчально-пізнавальної діяльності школярів. Вона буває репродуктивна і творча. Репродуктивна передбачає використання засобів наочності як джерела готової інформації, що здобувається учнями відомими їм способами діяльності під безпосереднім або опосередкованим керівництвом учителя. У процесі творчої діяльності засоби наочності застосовуються під час пошуку способів розв’язання проблеми і як джерело нових знань. Міра самостійності дітей при розв’язанні проблеми може бути частково пошуковою (евристичною) та пошуковою (дослідницькою), що залежить від загальної і локальної готовності дітей до творчої діяльності.

Засоби наочності завжди поєднуються зі словом учителя. Ця проблема експериментальне вивчалась відомим дидактом Л. В. Занковим. Форми поєднання слова і наочності визначаються конкретними дидактичними задачами, підзадачами та пізнавальними можливостями дітей. Якщо засоби наочності виступають джерелом знань і діти самостійно здобувають знання, працюючи з об’єктом чи його матеріалізованою формою, то слово учителя спонукає до виконання необхідних дій із засобами наочності та до повідомлення учнями результаті» своїх дій. Коли інформація надходить від учителя, засоби наочності застосовуються для ілюстрації, конкретизації або підтвердження окремих положень розповіді, їх пояснення. Під час встановлення внутрішньопоняттєвих чи міжпоняттєвих зв’язків засоби наочності служать основою для осмислення їх суті. У таких ситуаціях учитель керує розумовою діяльністю школярів. Крім цього, наочні посібники використовуються в різних видах діяльності для оволодіння учнями новими діями в матеріальній (матеріалізованій) формі.

Із засобами наочності організовується фронтальна, групова (парами) та індивідуальна діяльність школярів. Під час фронтальної роботи засіб наочності демонструється перед класом. Важливо, щоб він мав такі розміри, які дозволяли б кожному учневі добре його бачити, був добре освітлений, щоб можна було розрізняти його частини, колір, мав естетичний вигляд.

Парами або індивідуально діти працюють із роздавальним матеріалом: гербарними зразками, невеличкими колекціями, картками, фотографіями, малюнками. Зображені об’єкти повинні бути чіткі і відповідних розмірів.

Засоби наочності на уроках не слід перетворювати у самоціль. Вони повинні сприяти ефективному навчанню молодших школярів, бо невміло використані засоби наочності негативно впливають і відволікають дітей від цілеспрямованої роботи.

Страницы: 1 2 3

Це цікаво:

Вивідність та здогадка
Частину слів учні можуть зрозуміти без звертання до допоміжних матеріалів, якщо їх ознайомити з деякими прийомами самостійного розкриття значень слів: - створених за допомогою відомих учням основ суфіксальних похідних, таких, як writer, teacher, singing, drawing, friendly і т. п.; - складних слів: ...

Інтерактивні вправи, завдання, ігри для розвитку читацького інтересу молодших школярів
Мета етапу - сфокусувати увагу учнів на проблемі й викликати інтерес до обговорюваної теми. Мотивація чітко пов'язана з темою уроку, вона психологічно готує учнів до її сприйняття, налаштовує їх на розв'язання певних проблем. Без виникнення мотивів учіння і мотивації навчальної діяльності не могло ...

Естетичне виховання молодших школярів засобами українських народних паремій
Паремійними зразками здавен цікавилися вчені-дослідники фольклору, ще Арістотель називав загадки чистими метафорами. Проблемою вивчення, структурування, окреслення сфери побутування, визначення сили впливу паремій на підростаючі покоління займалися такі відомі педагоги, як К.Ушинський, О.Корф, Софі ...

Інтерактивні уроки

Інтерактивні уроки

На початку ХХІ століття соціокультурний розвиток людства визначив закріплення складної та суперечливої тенденції, що дістала назву глобалізації.

КАТЕГОРІЇ

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.novapedahohika.com