Стан реабілітаційної культури батьків, які виховують дитину з ринолалією

Педагогіка і виховання » Організація логопедичної допомоги в умовах сім’ї, яка виховує дитину з ринолалією » Стан реабілітаційної культури батьків, які виховують дитину з ринолалією

Сторінка 1

Розвиток національної системи дошкільної освіти спрямований на створення оптимальних умов для фізичного й психічного розвитку дитини, її самоцінності, що забезпечують визнання дитинства, успішний перехід до навчання в школі. Здійснення цього вимагає інтеграції сімейного виховання й дошкільного закладу, переходу на якісно новий зміст і технології освітнього процесу, зміни стилю й форм взаємодії дошкільної установи і родини, що в підсумку сприятиме виробленню загальної стратегії дій з гармонійного розвитку особистості дошкільника, формуванню загального освітнього простору.

Переорієнтація дитячого садка на запити родини спрямована також на гуманізацію освітнього простору і надає відносинам ``відкритого'' характеру.

У вітчизняній педагогічній літературі в контексті «відкритої» взаємодії сімейного і громадського виховання визначено три види зв'язків: дитячий садок – родина, родина – дитячий садок, партнерство. Перші два види розглядаються як компенсаторний зв'язок, що встановлюється за допомогою оптимізації впливу родини на дитину через надання їм різних видів допомоги, включення батьків в освітній процес. Третій вид зв'язку – «відкрита» модель дошкільного закладу, що передбачає особисту участь батьків як партнерів у вихованні дітей дошкільного віку. Її характерною рисою є партнерська взаємодія педагогів, батьків, різних організацій, що базується на усвідомленій участі в цьому процесі.

Для всіх видів зв’язку важливим є високий рівень педагогічної культури батьків. За визначенням Н. Рижової, педагогічна культура батьків – це компонент загальної культури людини, основа виховної діяльності батьків, в якій знаходить висвітлення накопичений попередніми поколіннями досвід виховання дітей у родині, що безупинно збагачується. Структуру педагогічної культури складають:

1) розуміння і усвідомлення відповідальності за виховання дітей;

2) знання про розвиток, виховання, навчання дітей;

3) практичні вміння організації життя й діяльності дітей у родині, здійснення виховної діяльності;

4) продуктивний зв'язок з іншими виховними інститутами (дошкільний навчальний заклад, школа).

Зважаючи на те, що батьки дітей з ринолалією, крім загальнопедагогічних і психологічних знань мають володіти спеціальними знаннями з корекції та реабілітації своїх дітей, визначаючи їхню педагогічну культуру, ми визначаємо її як реабілітаційну культуру. Реабілітаційну культуру батьків дітей з ринолалією ми розуміємо як частину загальної культури, що виражається в ціннісно-гуманному ставленні до дитини, розумінні особливостей, пов’язаних з порушенням мовлення, творчого використання педагогічних знань і технологій, спрямованих на реалізацію процесу виховання з урахуванням психофізіологічних особливостей розвитку дітей з ринолалією.

З метою визначення особливостей організації логопедичної допомоги в умовах сім’ї, що виховує дитину з ринолалією, нам необхідно визначити стан реабілітаційної культури батьків означеної категорії дітей.

Дослідження ми проводили на базі Полтавського ДНЗ (ясла-садок) комбінованого типу № 59 «Малятко» (Центру Ранньої Соціальної реабілітації дітей-інвалідів). Об'єктом діагностики виступали 10 батьків, які виховують дітей старшого дошкільного віку з ринолалією різної форми.

Дослідження тривало у чотири етапи.

На першому етапі – вересень 2010 року – було визначено мету та завдання діагностики, розроблено методичний інструментарій. З метою узагальнення теоретичного матеріалу використано аналіз науково-теоретичних джерел з проблеми дослідження.

Завдання другого етапу (констатувальний) передбачали з’ясування рівня сформованості реабілітаційної культури батьків, які виховують дітей з ринолалією. Для цього було обрано метод анкетування та спостереження.

На третьому етапі (формувальному) – жовтень 2010 р. – на основі узагальнення отриманих даних здійснено апробацію розробленої нами методики організації логопедичної допомоги в умовах сім’ї, яка виховує дитину з ринолалією.

Четвертий етап (констатувально-контрольний) передбачав порівняння даних констатувального та констатувально-контрольного експериментів з метою визначення ефективності розробленої методики.

Такий підхід давав можливість прогнозувати відтворення реальної ситуації щодо визначеного аспекту дослідження.

Отже, першим етапом дослідження було визначення рівня сформованості реабілітаційної культури батьків, які виховують дітей з ринолалією.

Розглядаючи взаємодію дошкільної установи і родини як двосторонній процес, Т. Елісєєва відзначає можливі позиції батьків і педагогів у цьому процесі. Дослідниця дотримується тієї точки зору, що участь батьків може проявлятися в якості спостерігачів, активних спостерігачів і партнерів. Так, батьки-спостерігачі відвідують групи, одержують інформацію про те, що вони будуть спостерігати, і обговорюють побачене з педагогічною командою. Батьки в ролі активних спостерігачів періодично беруть участь у педагогічному процесі. Їм дається інформація наприклад про те, як краще організувати заняття з дітьми вдома. Батьки-партнери систематично беруть участь у виховному процесі, разом з педагогами виробляють програму співробітництва, складають графік участі в ній. Це дає підстави стверджувати, що структура педагогічної культури батьків дітей з ринолалією представлена аксіологічним, змістовним, діяльнісним компонентами. Аксіологічний компонент виражається в типі батьківського ставлення до дитини. Змістовний компонент складається із сукупності знань про загальні закономірності психічного розвитку дітей з ринолалією, про цілі, методи і прийоми корекційного виховання. Діяльнисний компонент проявляється через прагнення до педагогічного самовдосконалення батьків, способи спілкування з дитиною. Рівень сформованості реабілітаційної культури батьків дітей з ринолалією залежить від сформованості даних компонентів педагогічної культури, взятих у сукупності.

Страницы: 1 2

Це цікаво:

З історії профілізації вітчизняної старшої школи
Система загальної середньої освіти України сьогодні на порозі нових суттєвих змін – впровадження профільності навчання у старшій школі. Профілізація навчання старшокласників є надзвичайно вагомим кроком у реформуванні освіти в цілому. Перехід до профільного навчання розпочнеться у 2007 році, але 20 ...

Аналіз стану матеріальної бази трудового навчання в ЗОШ
У школі обладнано дві майстерні: з деревообробки та металообробки. Вони дуже добре обладнані верстатами та інструментами, так що кожен учень має можливість працювати окремо. Площа майстерні з обробки деревини відповідає нормам, освітлення комбіноване, є вентиляція природна і штучна. Під час роботи ...

Соціальні фактори
Щоб стати людиною, однієї біологічної спадкоємності замало. Це твердження достатньо переконливо підкріплюють добре відомі випадки, коли людські дитинча зростали серед тварин. Людьми у загальноприйнятому розумінні вони при цьому не ставали, навіть коли потрапляли в людське суспільство. Так що ж роби ...

Інтерактивні уроки

Інтерактивні уроки

На початку ХХІ століття соціокультурний розвиток людства визначив закріплення складної та суперечливої тенденції, що дістала назву глобалізації.

КАТЕГОРІЇ

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.novapedahohika.com