Аналіз ефективності розробленої методики підвищення реабілітаційної культури батьків, які виховують дітей із ринолалією

Педагогіка і виховання » Організація логопедичної допомоги в умовах сім’ї, яка виховує дитину з ринолалією » Аналіз ефективності розробленої методики підвищення реабілітаційної культури батьків, які виховують дітей із ринолалією

Сторінка 1

Для того, щоб довести ефективність використання нового підходу в роботі з родинами ми провели повторне анкетування батьків логопедичної групи. В результаті анкетування було з’ясовано, що у 70% батьків (7 осіб) діагностовано середній рівень сформованості логопедичної культури; у 30% батьків (3 особи) реабілітаційна культура сформована на високому рівні. Батьків з низьким рівнем реабілітаційної культури після впровадження розробленої нами системи роботи з сім’єю не виявлено. Результати повторного анкетування подано в таблиці 2.3.

Таблиця 2.3

Рівні сформованості реабілітаційної культури батьків, які виховують дітей з ринолалією на констатувально-контрольному етапі експерименту

Високий

Середній

Низький

к-ть

%

к-ть

%

к-ть

%

3

30

7

70

-

-

Після проведеного роботи з батьками, використовуючи вище перераховані активні форми роботи, проведені в рамках сімейного клубу «Мамина школа» ми одержали наступні результати:

збільшилася кількість відвідувань батьками та іншими старшими членами родини заходів щодо педагогічної освіти на початку року - 70%, протягом року – 95%),

збільшилася кількість звернень батьків за консультаціями й характер цих звернень;

батьки стали більш активно брати участь в оглядах, конкурсах, святах, де були залучені їхні діти;

рівень сформованості мовленнєвих навичок дітей із ринолалією експериментальної групи на кінець формувального етапу експерименту значно покращився).

Порівнюючи дані, отримані нами на контрольному та констатувально-контрольному етапах експерименту, ми спостерігаємо, що після впровадження розробленої методики середній рівень сформованості реабілітаційної культури підвищився на 10%, високого також на 10%, а низького настільки ж зменшився. Результати анкетування дозволяють стверджувати, що всі батьки після експериментальної роботи достатньо інформовані про форми взаємодії ДНЗ і родини, знають багато форм співпраці з логопедом, володіють методами та прийомами логопедичного впливу, намагаються виконувати рекомендації і поради педагогів, усвідомлюють єдність виховних зусиль щодо розвитку своєї дитини. На нашу думку, робота сімейного клубу підвищує компетентність батьків, викликає інтерес до проблеми, вселяє впевненість у своїх силах, гуртує колектив батьків, дає можливість познайомитися з досвідом сімейного виховання, обмінятися думками. Батьки поступово починають розуміти міру своєї відповідальності за розвиток дитини, особливо коли спостерігають результати своїх нелегких зусиль, а успіхи надають упевненості. Робота клубу сприяє встановленню в групі домашньої атмосфери, щирих і доброзичливих стосунків.

Отже, можна стверджувати, що гіпотеза, висловлена нами на початку дослідження, підтвердилася: підвищення логопедичної культури батьків, які виховують дитину з ринолалією, дозволяє значно підвищити ефективність корекційної роботи в умовах сім’ї.

Таким чином, результати контрольного етапу експерименту дозволяють стверджувати, що більшість батьків експериментальної групи (70%), які виховують дітей із ринолалією, характеризуються недостатнім рівнем реабілітаційної культури, що обумовлює необхідність організації системи роботи з її підвищення.

Запропонована нами системи роботи із батьками велася за двома напрямами:

1) інформаційний, що передбачав ознайомлення батьків з результатами психолого-педагогічного, логопедичного обстеження дітей; ознайомлення з віковими особливостями нервово-психічного розвитку, етапами становлення мовлення дитини з ринолалією; ознайомлення з методами корекційно-розвиваючого впливу;

2) навчальний, який включав залучення батьків до активної участі в корекційоному процесі з подолання ринолалії у дитини, навчання батьків прийомам корекційно-розвиваючої роботи з дитиною; формування в батьків і дітей уявлень про готовність до навчання в школі.

Робота за означеними напрямами проводилась у вигляді як традиційних форм роботи з батьками (батьківські збори, консультації, відвідування батьками навчальних занять та виконання домашніх завдань логопедичного змісту), так і нетрадиційних (створення родинного клубу «Мамина школа», в рамках якого проводилися спільні заняття для батьків та дітей, батьківські дні, функціонувала батьківська пошта, кіноакадемія, ігротека (ігри проблемного та дидактичного змісту). Перевага нового підходу щодо організації взаємодії логопедів і батьків підтвердилися не лише підвищенням рівня реабілітаційної культури батьків, але й їхнім позитивним налаштуванням на спільну роботу з логопедом у процесі виховання і розвитку дітей, зацікавленості і активним включенням в корекційно-розвиваючий процес, ефективністю корекції компонентів мовленнєвої системи у дітей із ринолалією, можливістю реалізації єдиної програми виховання й розвитку дитини із ринолалією в ДНЗ та в родині.

Страницы: 1 2 3

Це цікаво:

Зміст та основні положення активізації пізнавальної діяльності школярів
Однією з актуальних проблем на сучасному етапі розвитку педагогічної теорії та практики є активізація пізнавальної діяльності учнів. Саме від її вирішення залежить ефективність навчальної діяльності, яка проявляється в міцному засвоєнні знань, стимулюванні та розвитку інтересу до навчання, формуван ...

Поняття психоемоційного стану
Психоемоційний стан – один з можливих режимів життєдіяльності людини, на фізіологічному рівні відрізняється визначеними енергетичними характеристиками, а на психологічному рівні – системою психологічних фільтрів, що забезпечують специфічне сприйняття зовнішнього світу. На сьогодні не існує єдиної т ...

Стан проблеми дослідження в практиці роботи сучасної початкової школи
Освітня галузь «Людина і світ» Державного стандарту початкової загальної освіти реалізується через навчальний курс «Я і Україна», який охоплює природознавчу і суспільствознавчу змістові лінії. У програмі 1-2 класів ці змістові лінії вивчаються в інтегрованому предметі «Я і Україна» (1 година на тиж ...

Інтерактивні уроки

Інтерактивні уроки

На початку ХХІ століття соціокультурний розвиток людства визначив закріплення складної та суперечливої тенденції, що дістала назву глобалізації.

КАТЕГОРІЇ

Copyright © 2020 - All Rights Reserved - www.novapedahohika.com